Шуляк пояснила долю хрущовок: які будинки зноситимуть, а які відновлятимуть
- Знесення старих будинків, таких як хрущовки, розглядається лише у випадках аварійності, тоді як реновація стає основним варіантом через обмежені ресурси.
- Підготовка до реновації триває, але законодавча база ще не завершена, і повноцінний запуск програм оновлення залежить від фінансування та стабілізації ситуації.
Старий житловий фонд в Україні залишається однією з головних проблем великих міст, адже тисячі будинків радянської забудови вже не відповідають сучасним стандартам. Уряд знову повертається до теми реновації, але процес гальмують обставини.
Чи будуть масово зносити хрущовки та сталінки?
Питання знесення застарілого житла залишається складним і чутливим, пояснює Олена Шуляк в ефірі День.LIVE.
Дивіться також "Безкоштовні квартири" в СРСР: правда чи міф, у який вірили мільйони
Для демонтажу потрібна згода значної частини мешканців, і саме це найчастіше блокує процес. Навіть якщо більшість підтримує ідею, кілька незгодних можуть зупинити рішення.
Знесення не розглядають як універсальний сценарій. Його застосовують переважно тоді, коли будівлю визнають аварійною або непридатною для проживання. В інших випадках частіше обирають оновлення, адже нове будівництво потребує значно більше ресурсів.
Війна також вплинула на рішення. Через обмежене фінансування міста змушені спрямовувати кошти на першочергові потреби, тому масштабні програми знесення відкладають.
У нас у великих містах є тисячі хрущовок… ми буквально перед війною підійшли до того, щоб врегулювати це на рівні законодавства,
– наголосила Шуляк.
Перед повномасштабним вторгненням в Україні налічувалося близько 10 тисяч таких об'єктів, зазначається на сайті "Слуга народу".
Чому реновація стає основним варіантом?
Оновлення житлового фонду передбачає комплексний підхід з урахуванням технічного стану будинків, рівня енергоефективності та економічної доцільності.
Реконструкція охоплює не лише ремонт самих будівель, а й модернізацію інженерних мереж і прилеглої інфраструктури. Водночас такі роботи часто вимагають тимчасового відселення мешканців, що ускладнює реалізацію проєктів.
Попри це, саме реновацію вважають більш реалістичним шляхом. Вона дозволяє продовжити термін експлуатації будинків без повного демонтажу, що особливо важливо в умовах обмежених ресурсів.
До слова, частина хрущовок уже вичерпала свій ресурс. У багатьох містах таким будинкам 60 – 70 років, що підвищує ризики для мешканців і підсилює потребу в системному оновленні.
Коли можуть запустити масштабні програми оновлення?
Підготовка до реновації триває, але повноцінний запуск залежить від низки умов. Законодавчу базу ще не завершили: відповідний законопроєкт ухвалили лише в першому читанні, і його потрібно доопрацювати.
Міста мають заздалегідь формувати програми оновлення, щоб бути готовими до реалізації, коли з'явиться фінансування. Такий підхід дає змогу швидше перейти до практичних кроків після стабілізації ситуації.
Попри технічні проблеми старого житла, попит на нього зберігається. Покупці часто обирають квартири у сформованих районах із розвиненою інфраструктурою, навіть попри зношеність будинків.
Коли можуть примусово виселити з хрущовки?
Однією з головних підстав є визнання будинку аварійним. Таке рішення ухвалюють після технічного обстеження, якщо стан конструкцій становить небезпеку для життя мешканців.
Ще один випадок пов'язаний із комплексною реконструкцією застарілого житлового фонду. Якщо щонайменше 75% мешканців будинку підтримують реновацію, рішення стає обов'язковим для всіх.