Чи звітують рієлтори про всі угоди: експерти пояснили, як працює фінмоніторинг
- З 2026 року рієлтори в Україні залучені до фінансового моніторингу угод з нерухомістю, але звітують лише про підозрілі операції.
- Нотаріуси залишаються ключовою ланкою контролю, передаючи інформацію про угоди до податкових органів і перевіряючи законність операцій.
У 2026 році в Україні рієлторів залучили до фінансового моніторингу угод із нерухомістю. Відтепер вони перевіряють клієнтів і кошти, але повідомляють державу лише про деякі угоди.
Що змінилося у контролі за угодами?
Цьогоріч у соцмережах поширилася інформація, що рієлтори будуть звітувати про всі угоди купівлі-продажу, пише 24 Канал.
Дивіться також У США офіси масово перетворюють на квартири: що це означає
Однак, державні органи спростували такі заяви й наголосили, що жодного обов'язку повідомляти про кожну угоду немає, розповіла адвокатка АО "EvrikaLaw" Ольга Брус.
Насправді глобальних змін не відбулося. Як і раніше, перевірятимуть угоди, суми яких перевищують 400 тисяч гривень.
Отже, відповідальність рієлторів полягає у передані інформації про підозрілі фінансові операції, що спрямовано на запобігання легалізації незаконних доходів та забезпечення прозорості ринку нерухомості,
– підсумувала Ольга Брус.
Яку роль тепер мають рієлтори?
Рієлтори більше не обмежуються супроводом угод і пошуком житла, пояснює адвокатка Юлія Антонюк. Тепер вони мають:
- перевіряти джерело коштів;
- ідентифікувати сторони;
- оцінювати ризики операції.
Якщо під час перевірки з'являються підозри, рієлтор має повідомити про це відповідні органи, зокрема Державну службу фінансового моніторингу України.
Хто насправді передає дані про угоди?
Нотаріуси залишаються ключовою ланкою контролю. Вони передають інформацію про укладені договори до податкових органів, перевіряють сторони угоди та можуть відмовити у її проведенні, якщо виникають сумніви.
Нотаріус як "фільтр угоди", фактично нотаріус у 2026 році – контролює законність угоди, перевіряє ризики, несе підвищену відповідальність,
– зазначила Юлія Антонюк
Чому говорять про посилення контролю?
За словами Антонюк, раніше поширеною була схема зі заниженням вартості житла. Наприклад, фактична ціна становила 100 тисяч доларів, а в договорі вказували 30 тисяч. У 2026 році такі випадки майже зникли.
Це пов'язано з тим, що інформацію перевіряють одразу з кількох джерел – через оцінку майна, банківські операції та податковий контроль. Також працює інтеграція державних реєстрів, що дозволяє швидко виявляти невідповідності.
У результаті "чорні" угоди трапляються рідше, а сумнівні операції можуть зупинити ще до підписання документів.
Які проблеми залишаються на ринку?
Попри зміни, ринок досі не має чітких правил для рієлторів. Їхній статус не врегульований окремим законом, а єдині стандарти роботи відсутні, пояснює адвокат-партнер Lawyer HUB Марія Конрадій.
Через це виникають ситуації, коли обсяг послуг не відповідає їхній вартості, а відповідальність обмежується загальними умовами договору. Це також залишає простір для "сірих" схем і знижує довіру клієнтів.
Очікується, що в Україні ухвалять окремий закон, який визначить правила роботи рієлторів. Надалі можуть з'явитися сертифікація та чіткі вимоги до професії, що має зробити ринок більш зрозумілим і безпечним.
Що зміниться для покупців і продавців?
Для більшості учасників ринку зміни відчуватимуться як додаткові перевірки. Доведеться частіше подавати документи та пояснювати походження коштів.
Також угоди можуть тривати довше. За оцінками експертів, перевірки додають від одного до трьох днів до процесу купівлі або продажу житла.