Росія вийшла із зернової угоди, але повернулася: навіщо це Кремлю та як відреагував світ

Ми зібрали для вас усе, що відомо про вихід Росії із зернової угоди та про реакцію України і світу на вчинок Кремля. Про причини, передумови та наслідки дій Москви – читайте далі у матеріалі 24 каналу.

Зверніть увагу День маленьких великих перемог: як Росії підгоріло через підбитого "Івана Голубця"

Дивні суперечності або як Росія вийшла із зернової угоди

Уранці 29 жовтня у Севастополі пролунали вибухи – там, де базувався російський чорноморський флот. За даними ЗМІ, щонайменше 3 кораблі зазнали пошкоджень, зокрема й фрегат "Адмірал Макаров" – флагман чорноморського флоту, який замінив "на цій посаді" сумнозвісний крейсер "Москва", який успішно потопили українські воїни ще у квітні.

Після вибухів російське міноборони заявило про нібито "незначні пошкодження" тральщика "Іван Голубець" та бронемережних споруд. Знаючи, як Ігорь Конашенков говорив про "Збережену плавучість та локалізовану пожежу" на крейсері "Москва", коли той уже був на дні, можна лише здогадуватися, якими є справжні наслідки вибухів.

Вибухи у Севастополі Кремль цинічно охрестив "терактом" і звинуватив у його підготовці українських військових під керівництвом інструкторів з ВМС Великої Британії. Лондон одразу ж відкинув абсурдні звинувачення з Росії, але все ж, Москва продовжувала свою істерію.

Потім міноборони почало маніпулювати темою "зернових угод". Мовляв, ті кораблі, які були у Севастополі, буцімто гарантували безпеку суднам, які вивозили зерно з українських портів. Про те, що такі кораблі, як той же "Адмірал Макаров" є носіями крилатих ракет "Калібр", якими атакують Україну, там вирішили не згадувати.

Істерія Кремля продовжилася і російське міноборони оголосило про призупинення "зернової угоди" через той самий "нібито теракт". Одразу ж виникають питання – якщо ушкодження незначні, усі "безпілотники, які атакували флот" нібито знищені, а "теракт" буцімто готували Україна та Велика Британія, то для чого Кремль зупиняє угоду, підписану з Туреччиною та ООН? Та відсутність логіки та причинно-наслідкових зв'язків є типовою для російського керівництва рисою.

Реакція України

Речник президента України Сергій Никифоров зазначив, що Київ очікує реакції від ООН і Туреччини, адже наша країна не підписувала жодних угод з Росією.

Водночас глава МЗС Дмитро Кулеба наголосив, що Україна вже попереджала про те, що Росія хоче розірвати угоду на експорт зерна. Тому Київ просить міжнародних партнерів вимагати від Росії дотримання своїх зобов'язань, адже експорт зерна з України гарантує безпеку мільйонів людей у світі.

Радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк відзначив, що заява Росії є цілком спланованою та є елементом шантажу, адже Кремль намагається залякувати світ усіма способами, а її попередні лякалки не спрацювали.

Російська класика: "Наша пісня гарна й нова – починаймо її знову". Якщо ніхто не впав на коліна після заяв про "брудну бомбу", "бойових комарів" і мінування дамби, повернемося до погрожувань голодом бідним країнам і розірвемо зернову угоду. Гопник – він і в Африці гопник,
– підкреслив Подоляк.

Що про рішення Росії кажуть у світі

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що за час дії зернової угоди з України вдалося експортувати 9 мільйонів кубометрів продовольства, що позитивно вплинуло на продовольчу безпеку у світі та зниження цін на зерно.

Ініціатива стала успішною і має продовжуватися. Будь-які дії Росії, спрямовані на зрив цього критично важливого експорту зерна, фактично є заявою, що народи й родини по всьому світу мають платити за їжу більше або голодувати,
– наголосив Блінкен.

Він додав, що Росія своїми діями вкотре перетворює їжу на зброю у війні, яку сама і розв'язала. Рішення про вихід з ініціативи – удар по державах, в яких низький або середній рівень доходу. А ще це точно вплине на продовольчі ціни, погіршивши кризу, яка і без того складна.

Ентоні Блінкен звернувся до Росії із закликом відновити участь у зерновій ініціативі. Такий же заклик зробив і керівник європейської дипломатії Жозеп Боррель.

Речник ООН Стефан Дюжаррік також наголосив на важливості продовження ініціативи і заявив, що організація контактує з російською стороною після заяви про її рішення.

Україна, Туреччина та ООН призупинили дію зернового коридору

Після того, як Росія призупинила свою участь в угоді, в ООН прийшли до висновку, що домовленість все одно залишається чинною й інспектори організації продовжать перевірку суден. Там наголосили, що зернова угода може працювати навіть без участі російської сторони, якщо це погодить президент Туреччини Реджеп Ердоган.

31 жовтня було отримано дозвіл на відплив 46 суден. Зранку 1 листопада команди ООН і Туреччини продовжили свої інспекції суден, а з України виплили ще 3 судна.

Проте того ж дня Україна, Туреччина й ООН вирішили "тимчасово й екстрено" призупинити дію зернового коридору.

Делегації України, Туреччини та ООН у СКЦ домовилися не планувати будь-який рух суден у межах Чорноморської зернової ініціативи на 2 листопада,
– мовиться у повідомленні представництва ООН в СКЦ.

У відомстві також повідомляють, що впродовж вівторка інспектори ООН і Туреччини здійснили 36 перевірок суден в українських портах, а звіти про них передали російській та українській делегаціям.

Поспішне рішення чи спланована операція Кремля

Попри те, що самі заяви Кремля часто не мають логіки, їхня поява є цілком спланованою і логіка у цьому є. Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 29 жовтня заявив, що рішення Росії про вихід є абсолютно спланованим і Москва готувалася до цього.

Крім того, глава держави відзначив, що Росія ще з вересня почала створювати перешкоди для експорту українського зерна.

Насправді це не сьогоднішнє їхнє рішення. Росія почала свідомо загострювати продовольчу кризу ще у вересні – тоді, коли заблокувала рух суден з нашим продовольством,
– заявив Зеленський.

Від вересня в зеленому "зерновому" коридорі стоїть 176 суден, які мали б доправляти продукти продовольства у пункти призначення. Як зазначив Володимир Зеленський, деякі зерновози очікують уже понад три тижні в морі на розблокування шляху. Своїми діями Кремль всіляко намагається спровокувати продовольчу кризу.

Також Володимир Зеленський повідомив, що всупереч усім нормам міжнародного права окупанти обстрілюють українські кораблі, які гарантують безпеку створеному влітку "зерновому" коридору. Як мінімум, двічі загарбники атакували Військово-Морські Сили нашої держави.

Чого хоче досягти Росія призупиненням зернової угоди

Найперше Кремль знову прагне створити проблему в питанні продовольчої безпеки, адже варто пригадати, що загроза продовольчої кризи та зростання цін на зерно і стала причиною того, що ООН та Туреччина ініціювали переговори щодо експорту українського зерна і згодом підписали угоди з Україною та Росією. Москва намагається тиснути на Захід, який не повівся на черговий ядерний шантаж та створену Росією загрозу катастрофи у вигляді мінування Каховської ГЕС.

Крім того, призупинення зернової ініціативи є своєрідним відволіканням уваги як України, так і її партнерів. Тобто Росія хоче, аби питанням №1 стало саме продовольство, а не надання зброї Україні, особливо після того, як масовані удари по енергетичних об'єктах не дали бажаного результату й лише посилили підтримку України, зокрема шляхом надання сучасних систем ППО.

Ну і ще один момент. Контрнаступ ЗСУ триває, а росіяни не можуть ефективно протистояти українським військам на фронті. 10 жовтня росіяни почали обстрілювати енергетичну інфраструктуру України для того, аби й сповільнити контрнаступ, оскільки, за задумом Кремля, увага військово-політичного керівництва нашої країни мала б зміститися саме на ті події. Однак не вийшло. Зараз Росія хоче досягти бажаного результату завдяки продовольчому шантажу. Кремль ніяк не може зрозуміти, що українців зламати неможливо, так само як неможливо зупинити наших воїнів, які ціною неймовірних зусиль борються за свою країну.

Туреччина продовжить виконувати зернову угоду

Туреччина продовжить виконувати Чорноморську зернову ініціативу так само, як і робила це до оголошення Росією призупинення участі в ній. Про це повідомив глава Міноборони Туреччини Хулусі Акар.

Одразу після підписання домовленості ціни на зерно значно впали. Ми прагнемо, щоб так було й надалі. Ми, як Туреччина, виконували й будемо виконувати свої зобов’язання в цьому відношенні,
– сказав він.

Крім того, Хулусі Акар зазначив, що Туреччина веде переговори з українською та російською стороною щодо повноцінного відновлення дії зернової угоди.

Росія відновила свою участь у зерновій угоді

Президент Туреччини Реджеп Ердоган розповів, що Росія погодилася повернутися до зернової угоди. За його словами, міністр оборони країни-агресорки Сергій Шойгу зателефонував своєму турецькому колезі Хулусі Акару і повідомив йому, що з 2 листопада угода про зерновий коридор "продовжуватиметься так само як і раніше".

Угода віддаватиме пріоритет поставкам до африканських країн, зокрема Сомалі, Джибуті та Судана. Таке рішення прийняли на тлі занепокоєння Росії, що більша частина зерна нібито потрапляє в багатші країни.

У заяві міноборони країни-терористки мовиться, що вони отримали "письмові гарантії" від України щодо невикористання зернового коридору для "ведення бойових дій проти Росії". Зокрема, українська сторона офіційно завірила, що "морський гуманітарний коридор відповідатиме лише положенням "Чорноморської ініціативи".

Президент Росії Владімір Путін також підтвердив відновлення участі в зерновій угоді. У розмові з президентом Індонезії Джоко Відодо він заговорив про "російські підходи" щодо реалізації домовленостей для вивезення українського зерна.

За його словами, Росія отримала "необхідні гарантії української сторони", тому вона відновлює реалізацію зернової угоди. Однак країна-терористка "зберігає за собою право вийти, якщо гарантії порушать".

У російському МЗС додали, що рішення про продовження зернової угоди після 18 листопада ухвалюватимуть, незалежно від сьогоднішнього рішення Москви щодо поновлення участі.

Реакція ООН та України

В ООН вже відреагували на повернення Росії до зернової угоди. Пані посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд назвала це зворотним процесом після того, як країна-агресорка призупинила домовленості.

Вона зауважила, що угода була вигідною і для Росії. Адже вона дозволяла країні вивозити зерно.

Також на відновлення участі Росії в зреновій угоді відреагував очільник Офісу Президента Андрій Єрмак.

У геополітичному плані те, що сталося у ці дні, ставить крапку на багаторічній дипломатії шантажу, яку проводила Росія. А іншої дипломатії там не знають, тому у сучасному світі вони і програють,
 – зауважив голова ОП.

Радник голови ОП Михайло Подоляк зазначив, що західним лідерам потрібно винести урок із зернової "османської дипломатії".

"Шантажист із російським корінням завжди поступається тим, хто сильніший та вміє чітко аргументувати непохитну позицію. Шлях до "вмиротворення" агресора лежить лише через розумну демонстрацію сили", – підсумував Подоляк.

Цікаво – Братчук прокоментував вихід Росії із зернової угоди: дивіться відео