Рятувальний жилет росіян – артилерія: як вони зібралися компенсувати недоліки своїх підрозділів

Для цього воно прагне найближчим часом взяти під контроль район Новомихайлівки та створити умови для подальшого просування своїх підрозділів у бік Костянтинівки й Парасковіївки.

Читайте також Зміна прізвищ не допоможе: у чому корінь проблеми між цивільною та військовою владами

Ворог активізувався біля Мар'їнки

Після заняття противником району Мар'їнки у нього з'явилась можливість наростити свої зусилля на цьому напрямку завдяки підключенню до наступальних дій у бік Побєди та Новомихайлівки додаткових сил й засобів зі складу своєї, так званої "Мар'їнської групи". На цьому етапі противник здійснює атакувальні та штурмові дії у цьому районі по наступних напрямках:

1) Мар'їнка – Побєда, по обох боках дороги 00532. Там діють передові підрозділи 255-го мотострілецького полку 20-ї мотострілецької дивізії 8-ї загальновійськової армії. Очевидно, перед ними стоїть завдання – пробитися у Побєду, й далі, діючи у південно-західному напрямку, вийти до рубежу по річці Сухі Яли, в районі Костянтинівки.

2) На напрямку Олександрівка – Новомихайлівка та Луганське – Новомихайлівка діють підрозділи 33-го МСП тієї ж самої 20-ї МСД противника, які підсилені підрозділами 155-ї окремої бригади морської піхоти. Найближче завдання – пробитися до східної та північно-східної околиці Новомихайлівки.

3) На напрямках Сигнальне – Новомихайлівка та Степне – Новомихайлівка діють підрозділи 39-ї окремої мотострілецької бригади зі складу 68-го армійського корпусу. Вони підсилені принаймні одним мотострілецьким полком територіальних військ.

Тож на цьому етапі проти Вугледарського виступу ЗСУ тільки у північній та центральній його частинах противник вже залучив угрупування військ, яке складається щонайменше з:

• 3-х мотострілецьких полків;
• 1 мотострілецької бригади;
• 1 окремої бригади морської піхоти (без одного батальйону).

При цьому, росіяни мають у резерві на цьому напрямку ще один МСП ТрВ (ймовірно – 1135-й) та щонайменше 2 окремих батальйони.

Зауважте На біса нам така Вища рада правосуддя?

Артилерійську підтримку цьому угрупуванню, окрім штатних артилерійських підрозділів полків та бригад, забезпечують ще щонайменше 312-й реактивний артилерійський дивізіон на РСЗВ 9К51 "Град", а також зведена артилерійська тактична група 18-ї кулеметно-артилерійської дивізії 68-го АК на 152-міліметрових САУ 2С5 "Гіацинт-С" та на 152-міліметрових гарматах 2А36 "Гіацинт-Б".

Очевидно, що зараз напрямок щодо Вугледарського виступу є "допоміжним" для російського командування, допоки воно намагається штурмувати Авдіївський район оборони ЗСУ. Навіть ворожа "Мар'їнська група", яка складається переважно з частин 150-ї мотострілецької дивізії противника, а також 5-ї ОМСБр 1-го АК діє головними силами не у бік Побєди чи Новомихайлівки, що було б цілком логічно, а по напрямках Мар'їнка – Георгіївка та Мар'їнка – Красногорівка. Тобто вони забираються трохи північніше, ближче до південного фасу Авдіївського району оборони.

Але все це може дуже швидко помінятися. Головним індикатором у цьому відношенні може бути зосередження та розгортання у районі на північний захід від Волновахи додаткових частин та з'єднань противника. Ось тоді противник точно почне розвертати з району Мар'їнки 150-у МСД на південь.

Російські підрозділи з УВ "Брянськ" та "Курськ" недоукомплектовані

А тепер поговорімо трохи про угрупування військ противника, які розгорнуті у Брянській та Курській областях Росії. Отже, УВ "Брянськ" має у своєму складі:

• батальйонів – 15, з них 2 мотострілецьких й танкових, 6 парашутно-десантних та 7 стрілецьких;
• дивізіонів польової артилерії – 1;
• батарей ПА та реактивних систем залпового вогню – 9, з них 3 самохідні артилерійські, 5 гаубичні артилерійські, 1 реактивна артилерійська;
• окремих вогневих взводів – 2;
• зведених загонів (спеціального призначення) – 1.

Рекомендуємо 4 питання до рішення суду ООН у справі проти Росії

Загальна чисельність особового складу УВ "Брянськ" становить десь приблизно 8,2 – 8,3 тисячі військовослужбовців. По суті, УВ "Брянськ" являє собою 2 парашутно-десантних полки, кожний з яких посилений одним "сухопутним" батальйоном (в одному випадку – мотострілецьким, в іншому – танковим), із "додатковою" артилерією й багатьма малорухомими стрілецькими батальйонами.

Своєю чергою УВ "Курськ" має у своєму складі наступні сили й засоби:

• МСП ТрВ – 2 (ймовірно, 345-й та 380-й МСП ТрВ, без одного батальйону кожний);
• батальйонів – 12, з них 6 МСБ, ТБ, ПДБ та десантно-штурмових і ще 6 стрілецьких;
• дивізіонів польової артилерії – 2;
• батарей ПА та РСЗВ – 15, з них зведених тактичних груп (артилерійських) – 1, самохідних артилерійських – 1, гаубичних артилерійських – 5, реактивних артилерійських – 3, протитанкових артилерійських – 4, мінометних – 1.

Загальна чисельність особового складу становить приблизно до 9.3 тисячі.

Загалом обидва угрупування російських військ, розгорнутих на території Брянської та Курської областей Росії нараховують у своєму складі:

• особового складу – до 17,5 – 17,6 тисячі;
• танків –  десь до 126 одиниць;
• бойових броньованих машин разом з бронеавтомобілями – понад 260 одиниць;
• артилерійських систем, калібром від 100 міліметрів, разом з мінометами – 334 одиниці;
• РСЗВ – 31 одиниця.

Отож танків в них приблизно на 4 батальйони, а ББМ – приблизно на 8,5 батальйонів. Тобто значна кількість підрозділів зі складу УВ "Брянськ" та "Курськ" банально не укомплектовані штатною кількістю озброєння та військової техніки. Переважно це стосується ББМ.

До теми Наша пісня гарна нова, або що там з "новою" загрозою з Білорусі

А якщо додамо до всієї цієї "краси" ще 13 стрілецьких батальйонів з "епізодичним вкрапленням" бронетехніки, а в переважній більшості взагалі без такої, то отримаємо цілком цікаву картину.

Наскільки я розумію, всі ці недоліки у складі своїх УВ "Брянськ" та "Курськ" російське командування вирішило компенсувати артилерією, угрупування якої, нараховує понад 300 стволів й 3 десятки РСЗВ.

Саме на неї покладається виконання головного призначення цих угрупувань – сковування наших сил й засобів на цих напрямках. Ну, вони його і виконують – тероризуючи наше прикордоння постійними артилерійськими обстрілами.

Припинити це можливо лише одним способом – знищенням переважної більшості артилерії противника, розгорнутої на цих напрямках. Або шляхом контрбатарейної боротьби, або з повітря. Наскільки я розумію, зараз у ЗСУ на цих напрямках для цього недостатньо сил та засобів.