З перших днів у Білому Домі президент Трамп активно критикував свого попередника Барака Обаму за потурання тоталітарним режимам. Першими під гарячу руку нового господаря потрапила політика Обами стосовно КНДР та Ірану.
Напередодні того, як залишити посаду, попередник Трампа уклав з іранським режимом угоду, яка передбачала зняття санкцій проти Тегерана в обмін на призупинення ядерної програми. Угода була укладена в останні тижні перебування Обами на посаді Президента та набула чинності лише за три дні до інаугурації Дональда Трампа.
Сам Трамп висловив обурення рішенням попередньої адміністрації зняти санкції з Ірану та називав цю угоду шахрайською. Зрештою, цей фірмовий стиль образ та голосних звинувачень і дозволив Трампові обійти свого головного конкурента на виборах Гілларі Клінтон, яка тісно асоціювалася з Обамою.
Читайте также: Експерт пояснив, чому Кремль використав Земана для вкидання про Крим
Проте те, що спрацювало в домашній політиці в Америці, поки дає протилежний результат у політиці міжнародній.
Наразі Трамп погрожує повним виходом з ядерної угоди з Іраном. Він уже заявив: "Може трапитися повне припинення участі США, ця можливість дуже висока". Американський президент також назвав іранських лідерів "відмінними учасниками переговорів, які уклали відмінну угоду для себе, але жахливу для США".
І це, попри те, що Міжнародна агенція з атомної енергії (МАГАТЕ) вже підтвердила, що іранська влада повністю дотримується взятих на себе зобов’язань. А отже, карати її немає за що. Зрештою, президент Ірану Хасан Рухані вже попередив Трампа, що "іранський народ не підкорився і не буде підкорятися під іноземним тиском". Такий прозорий натяк, що далі може бути лише гірше. Але гірше дійсно може бути.
Адже окрім Ірану, американський президент вирішив потягатися ще й з північнокорейським режимом товстуна Кім Чен Ина. Ситуація різко загострилася після недипломатичної заяви Дональда Трампа про те, що Сполучені Штати готові до захисту, як він висловився, "з використанням повного спектра дипломатичних, звичайних і ядерних можливостей". Остання фраза про можливість застосування ядерної зброї неабияк допікає північнокорейського диктатора.
Читайте также: Заява Земана вигідна не лише Росії: хто і чому не проти "продати" Крим
Через свого представника в ООН Кім Ін Рена Пхеньян істерично попередив, що ситуація на Корейському півострові досягла критичної точки і тому в будь-який момент може розпочатися ядерна війна.
Як бачимо, головна проблема Трампа полягає у тому, що його міжнародні політичні амбіції наразі стикнулися з жорсткими реаліями 21 століття. Трамп бачить себе продовжувачем традицій адміністрації Рональда Рейгана, який є кумиром для багатьох американців. Проте Рейган діяв зовсім в інших історичних реаліях, де США разом з СРСР могли монопольно вирішувати більшість світових проблем.
За 40 років світ став набагато складнішим, де не все можна вирішувати силою, але потрібно домовлятися та йти на компроміси. Вміння вчитися на помилках, вочевидь, не належить до сильних рис Трампа. А поки проблеми у міжнародній сфері наростають як сніжний ком, позицій президента США вдома теж послаблюються.