Поповнення у родині Олега Ляшка – головою виконкому партії став Юрій Зінченко. Це – колишній гендиректор Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча і директор з технічного сервісу холдингу "Метінвест". Який належить? Правильно, Рінату Ахметову!
Що це означає? Таємне стало явним – і вплив Ахметова на "Радикальну партію", про який говорили тільки пошепки, тепер має конкретний доказ. Питання, чому люди Ахметова заходять в партію Ляшка, має просте пояснення – насуваються вибори, і справжні акціонери хочуть контролювати свої проекти. Будь то енергетичні активи олігарха чи політичні.
Читайте также: Як генпрокурор Луценко допомагає своєму другу Сергію Клюєву уникнути відповідальності
І головне – дострокові вибори дозволять не міняти виборчий закон, і вони відбудуться за чинної змішаної системи, де половина Ради обирається за мажоритаркою. А значить – половина нового парламенту знову складатиметься з підкупу, адмінресурсу, скуплених голосів.
Дострокові вибори цього року дозволять Порошенку підстраховуватися на випадок поразку на президентських виборах. І ще одна причина – маючи в своїх руках адміністративний ресурс та доступ до державних грошей, Порошенко має конкурентну перевагу на фоні всіх інших кандидатів.
І на дві виборчих кампанії – парламентську, а потім президентську – у Тимошенко просто не вистачить грошей. А Вакарчук, якщо він виправдає чутки та вирішить іти на дострокові парламентські вибори, просто може не встигнути розгорнути штаби.
Але крім переваг для Порошенка, сценарій дострокових виборів має слабкі місця. Перше – Порошенко має розбити коаліцію, але звинуватити в цьому інши. Але "Народному фронту" з нульовим рейтингом дострокові вибори не потрібні, і підігрувати вони не будуть.
Друге – перемога на дострокових виборах не гарантована Порошенку навіть при всіх маніпуляціях, адже люди стали жити гірше, а позитив від безвізу давно забутий.
Третє – дострокові вибори означають замороження надходжень грошей від МВФ, а без них не буде грошей Світового банку та Єврокомісії, і це значить, що в України може не вистачити резервів пройти пікові виплати в найближчі два роки.
Четверте – якщо президентом через рік виберуть не-Порошенка, він або вона захочуть розпустити цю Раду і вибрати нову під себе. А значить, в такому сценарії Україну чекатимуть троє виборів за рік, а потім і четверті – місцеві вибори – з усіма наслідками – від розгулу популізму до бойкоту МВФ.
Але головна перешкода Порошенка на шляху до дострокових виборів – це прем'єр Гройсман. Винницкий екс-мер вже рік грає в свою гру. Порошенко розуміє, що кожен день на посадах для прем'єра – це додаткові ресурси Гройсману для окремого плавання. І зрозуміло, що відбирати голоси він буде як раз у партії Порошенко, а позбутися його складно.
Читайте также: Через що Євросоюз закриває модернізаційні проекти в Україні
Гройсман вступив у домовленість з "Народним фронтом", побудував особисті відносини з олігархами, особливо аграрними, посадив своїх людей на малопомітних, але грошових посадах на кшталт кадастру, архітектурно-будівельної інспекції, деяких митниць або Дунайського пароплавства, знайшов спільну мову з Заходом і в скрізь скористався ефектом занижених очікувань – про нього кажуть "він краще, ніж ми думали".
А якщо Гройсман ще вирішить балотуватися на виборах президента, це значить, що під загрозою потрапляння Порошенка в другий тур виборів. Адже вони мають спільний електорат.
Але в Порошенка є спільник в усуненні Гройсмана – це генпрокурор Луценко, який приміряє посаду на себе. Вся піар-кампанія прокуратури побудована на медіа, що саме завдяки Луценку, а не Гройсману, будують дороги і школи – начебто конфіскованих ним грошей Януковича.
Паралельно близький до Луценка депутат Александр Третьяков шантажує Гройсмана погрозами з фракції та зменшити чисельність коаліції нижче 226 депутатів. Так він добивається створення міністерства у справах ветеранів, яке повинно стати ядром окремого політичного проекту Луценка.
Всі ці інтриги, попри негатив, дають Україні шанс. Наш досвід показує, що охоплена внутрішніми інтригами влада себе з'їдає і програє вибори. Головне тепер – щоб замість нинішніх псевдоеліт прийшли справжні реформатори, а не популісти або реваншисти. І це дасть шанс на перетворення України на успішну європейську країну.