Екстрадиція Фірташа: чому американські спецслужби виконують роботу українських колег
Днями, міністр юстиції Австрії підписав дозвіл на екстрадицію українського олігарха Дмитра Фірташа до США. Американські слідчі ось уже п’ять років чекають на те, щоб Фірташ постав перед їхнім судом.
Проте весь цей час український олігарх безвиїзно сидів в Австрії, доки місцеві суди вирішували чи видавати його американцям. Найняті Фірташем високооплачувані адвокати, серед яких навіть колишній міністр юстиції Австрії, буквально закидали австрійські суди клопотаннями, скаргами та позовами про неможливість видачі Фірташа США.
Цікаво! Дмитро Фірташ: хто він такий та на що впливає в Україні
Вони навіть намагалися оскаржити в Конституційному Суді Австрії угоду про екстрадицію між цією країною та Сполученими Штатами. Але, марно. Відтак, спочатку Верховний суд Австрії поставив крапку в цій п’ятирічній судовій тяганині і дозволив видачу олігарха. А міністр юстиції Австрії Клеменс Яблонер днями підтвердив правомірність екстрадиції Фірташа до США.
Щоправда, адвокати олігарха подали ще пачку клопотань вже на рішення міністра юстиції, втім, це швидше ритуальне дійство, і воно, навряд чи щось змінить. А, відтак, колись впливовому і одному з найбагатших українських олігархів доведеться готуватися до тюремного побуту Сполучених Штатів.
Що таке екстрадиція?Це процес видачі злочинця чи підозрюваного іншій державі. Для екстрадиції між державами повинен бути активний договір. Деякі країни не видають на екстрадицію своїх громадян.
І тут нам залишається лише вкотре з жалем зітхнути, що американське правосуддя виконує роботу за українських колег. Як колись для українського прем’єр-міністра Павла Лазаренка не знайшлося справедливого суду ближче, ніж у Каліфорнії. Так само і для Фірташа правосуддя буде здійснюватися не в Києві, а в Чикаго. Бо, на фоні українських реалій, провина Фірташа не така вже й велика.
Нагадаю, американські слідчі підозрюють його в тому, що він дав хабар у вісімнадцять з половиною мільйонів доларів індійським чиновникам, щоб отримати в розробку нове титанове родовище в цій країні.
До чого тут США?
Виявилося, що титан з цього родовища мав надходити на завод корпорації Боїнг для виробництва літаків. А гроші для хабара індійським посадовцям проходили через один з банків у Чикаго.
Цікаво: Якщо майно олігарха Фірташа конфіскують, то – на користь США, а не України
Але що таке 18,5 мільйонів доларів, коли брудні оборудки, які провертав Фірташ на постачанні газу в Україні обчислюються мільярдами? Заради приватизації своїх облгазів та заводів з виробництва добрив, цей олігарх брав під контроль велику частину українського парламенту та уряду, мав вплив на кількох українських президентів.
Більше того, Фірташ пов’язаний не лише з масштабними оборудками в економіці, а й цілком міг би нести відповідальність і за державну зраду. Оскільки останніми роками, в обхід санкцій та заборон постачав на свій титановий комбінат в анексованому Криму ільменітову руду з видобувних кар’єрів у Житомирській області.
Дмитро Фірташ міг би понести відповідальність за державну зраду
Втім, Дмитро Фірташ, не поніс відповідальності в Україні за жодним із цих фактів, зате тепер має шанси сісти на п’ятдесят років в Сполучених Штатах за справою, яка до самих США має дуже дотичне значення. Але, очевидно, що не тільки через індійську титанову історію Фірташ може бути цікавий США. Американське правосуддя напевне ще більше цікавлять його зв’язки з російським злочинним світом, який тісно переплетений з російською владою.
Зокрема, давні зв’язки Фірташа з Семеном Могилевичем – російським кримінальним авторитетом, який входить до десятки найбільш розшукуваних американським ФБР осіб.
Семен Могилевич
Могилевича в США підозрюють у створенні міжнародної мафіозної організації, яка займається відмиванням грошей, торгівлею наркотиками, контрабандою зброї та радіоактивних матеріалів. І все це під дахом російських спецслужб. Адже Могилевич має давні зв’язки з оточенням Путіна і контролював тіньові заробітки російської еліти на поставках газу.
Зокрема, в середині 2000-х років, саме Могилевич з боку Кремля контролював російську частку в скандальній компанії «Росукренерго», яка займалася постачанням газу до України. Частку з боку України контролював Дмитро Фірташ. Крім того, російські державні банки видавали українському олігарху багатоміяльрдні кредити для купівлі підприємств в Україні та інших країнах.
За даними журналістських розслідувань, Дмитро Фірташ в цих придбаннях виконував роль номінального власника, тобто ширми, насправді купуючи заводи для оточення Путіна і прикриваючи їх своїм ім’ям.
Власне, докази того, що Фірташ навіть не стільки український, скільки російський олігарх з’явилися одразу після його арешту в Австрії на вимогу американської Феміди. Тоді рекордну заставу в 174 мільйони доларів, щоб Фірташ вийшов з-за грат, вніс російський бізнесмен Василь Анісімов, близький до оточення Путіна.
Тому, американські прокурори, в обмін на угоду з правосуддям, напевне, витягнуть з Фірташа чимало зізнань і в участі в українській політичній корупції. І в зв’язках з російськими елітами, які через нього відмивали мільярди і в Україні і на Заході.
Читайте також: Що стане відомо після екстрадиції Фірташа: думка політолога
А українська еліта та українське правосуддя отримають черговий майстер-клас в рівності всіх перед законом.