Петро Порошенко може від задоволення потирати руки. Гучне повернення Віктора Медведчука в політику як символу реваншу – саме те, чого не вистачало чинному президенту.
Читайте также: Солодке життя: як українські олігархи захоплюють світ
Класичне правило обрання непопулярного президента на другий термін передбачає, що для цього потрібно змалювати в уяві виборців альтернативу, яка їх нажахає. Найбільш яскравим прикладом використання такої технології стали вибори президента Росії у 1996 році, коли тамтешні олігархи кинули всі медійні ресурси, аби слабкий та хворий Борис Єльцин виглядав єдиним рятівником від червоного терору комуністів на чолі з Геннадієм Зюгановим.
Геннадій Зюганов
В 1999 році тепер уже в Україні цю технологію використали для переобрання на другий термін Леоніда Кучми. Тоді влада нейтралізувала одного з сильних опонентів влади Олександра Мороза начебто замахом у Жовтих Водах, спрямованим проти Наталії Вітренко. Іншого конкурента Кучми Євгена Марчука спокусили посадою секретаря Ради нацбезпеки. Таким чином, політичну галявину зачистили для двобою Кучми з лідером комуністів Петром Симоненком, який також уособлював собою реванш.
Олександр Мороз
Для переобрання на другий термін Петро Порошенко переодягнувся у патріотичну маску, спекулюючи на темах мови, церкви та євроінтеграції. Але для успішного реалізації сценарію Порошенку потрібно було вплинути на свідомість проукраїнськи налаштованого виборця, що розчарувався у владі через нестримні корупцію президента і його оточення.
До останнього часу Порошенку не вистачало політика, який за своєю одіозністю та негативом міг не лише викликати відразу, але і являв собою реальну силу, якої би боялися. На таку роль розглядали керівника "Опозиційного блоку" Юрія Бойка, але влітку цього року наче подарунком долі для Порошенка стало повернення Медведчука, який сильніший за Бойка харизмою та має набагато сильніший подразник, ніж корупційні оборудки з вишками чи газовими посередниками "РосУкрЕнерго".
Юрій Бойко
Медведчук, який є членом родини Володимира Путіна, справді здатен викликати у частини громадян відчуття непідробної тривоги через входження до політики агенту явного проросійського впливу. І тепер Порошенко та Медведчук цинічно користуються ситуацією для створення штучної конфронтації, отримувати політичну вигоду від якої будуть обидва політики.
На словах представники пропрезидентської сили обурюються політичним ренесансом Медведчука. На засіданні фракції БПП навіть вимагали оголосити бойкот участі своїх депутатів у ефірах каналів "112" та NewsOne. А з закликом притягнути Медведчука до відповідальності до трибуни парламенту вийшли депутати БПП і "Народного фронту". Але на ділі, окрім риторики, жодних інших дій щодо Медведчука чинна влада не вживала і не вживає. Вона забезпечила йому максимально сприятливі умови не лише в політиці та приватному житті, убезпечивши від будь-яких переслідувань.
Саме за влади Порошенка відбувся ренесанс комерційних інтересів оточення Медведчука. Зокрема вітриною цього клану є бізнесмен з ізраїльським паспортом Нісаном Моісеєвим. Де вони вже встигли закріпитися? Ідеться про ринок скрапленого автомобільного газу, який був зачищений від конкурентів руками порошенківської СБУ. В чиїх інтересах? Правильно, в інтересах компаній, пов'язаних з друзями Медведчука, а зокрема, Моісеєвим.
Саме в часи Порошенка Антимонопольний комітет дав дозвіл на те, щоб люди Медведчука переписали на себе активи роснафти в Україні, хоча влада мала всі підстави їх націоналізувати. І тепер це угрупування по всій країні відкривають заправки під брендом Glusco, номінальним власником якої є той же Моісеєв.
І саме за президентства Порошенка у власність оточення Медведчука перейшов нафтопродуктопровід, за яким російський дизель постачається в Україну, що також створює куму Путіна та його партнерам неконкурентні переваги, адже інші трейдери ніколи не зможуть так економити на логістиці, як Моісеєв.
Повернення Медведчука в політику готувалося не один місяць. Останній рік він разом з партнерами присвятили зачистці медіа-простору від будь-яких негативних згадок або викриття його спільної діяльності з Кремлем. Судитися щодо своєї непричетності взялися одночасно і Медведчук, і Моісеєв. У різних судах вони ініціювали проти мене позови, що показало ще вплив цього клану і на судову владу.
Віктор Медведчук
Так, позов Медведчука слухається зараз у Печерському суді, куди він подав 10 одночасно, аби потрапити на потрібного суддю – Олексія Соколова, який вже ухвалював рішення на користь Медведчука за позовом до депутата Арьєва та з вимогою відкрити кримінальне провадження проти журналіста Михайла Ткача.
А от бізнес-вітрина цього клану Нісан Моісеєв пішов судитися в Подільський суд Києва, де отримав потрібне рішення від судді Галини Супрун, яка нещодавно звільнилася з посади, бо вскочила в корупційний скандал. Нещодавно апеляція частково задовольнила мою скаргу на це рішення в інтересах Моісеєва, скасувала рішення Подільського райсуду, але водночас знову задовольнила позов цього агента Медведчука. Можливо, тому що двох суддів з трьох у колегії змінили на потрібних через повторний авторозподіл справ. Прикривалися тим, що начебто треба міняти суддів, які йшли у відпустку, але насправді вони залишалися на роботі.
Нісан Моісеєв
Медведчук з Моісеєвим дуже хочуть відмитися як від звинувачень у спільній роботі, так і в тому, що перебувають у змові з владою Порошенка. І для ухвалення потрібних рішень мають своїх суддів у системі, реформувати яку так гучно обіцяв чинний президент. Лише очищення судової влади та усунення з політики корупціонерів може змінити життя українців, адже наживаються вони на нас з вами – та приходять до влади шляхом наших голосів.