Як екс-регіонали намагаються повернути контроль над містом на Сумщині

2 октября 2017, 10:00

Глухів сьогодні – це віддзеркалення ситуації по всій країні. Чи можна вивести місто із глухого кута радянщини, корупції та панування екс-регіоналів. Маленьке, не надто примітне містечко на Сумщині майже на кордоні з Росією нині прославилось на всю країну. Там вже два роки як несподівано похитнулася влада екс-регіоналів. І вже два роки у місті триває запекла боротьба між нинішніми та колишніми.

Зараз офіційно містом керує українець французького походження Мішель Терещенко. Він – онук відомого підприємця та мецената Михайла Терещенка, що емігрував з України у 1918 році, знову ж таки, через зміну влади в країні. Майже через 100 років його нащадок Мішель повернувся до України. У 2015 році він отримав українське громадянство та вляпався у справжню авантюру, зазіхнувши на посаду мера Глухова – міста, з якого бере коріння увесь рід відомих промисловців.

Але почнемо з передісторії. Справа у політиці. Політичний вектор Сумщини до переламного 2015 року не змінювався роками. Тут понад 10 років існувала своєрідна політична монополія сімейства Деркачів. Саме Сумщина кілька разів поспіль давала зелене світло до Ради Андрію Деркачу. Це його округ, його авторитет тут безперечний. Звісно, цим Деркач і користувався, тримаючи контроль над усіма представниками місцевої влади.

І що спонукало глухів’ян два роки тому змінити власну думку та обрати замість деркачівського фаворита Юрія Бурлаки головою міста француза Мішеля Терещенка – можна лише здогадуватись. Чи то людям врешті захотілося справжніх змін, чи то нових гострих вражень. Врешті отримали вони і те, і друге.

У кріслі мера Терещенко одразу відчув, що йому тут не раді. Робота блокувалася, він як голова, не мав права витратити і копійку. У міській раді проти нього одразу сформувалася більшість на чолі із тим самим Бурдакою і кожне засідання почало перетворюватися на вистави. Жодне конструктивне питання в стінах мерії не обговорювалося та не ухвалювалося без скандалів. Свідками тому були й наші агенти.

То чим так заважає Терещенко? Наші агенти з’ясували, що за часи керування в місті так званих "папєрєдників" усі вагомі тендери – освітлення вулиць, прибирання, озеленення, ремонт будівель та доріг – схоже, в обхід конкурсних процедур, вигравалися наближеними до Бурлаки підприємцям.

По освоєнню бюджетних коштів та якості цих робіт навіть було порушено кілька проваджень, але розслідування глухівські правоохоронці другий рік ведуть ну дуже кволо. Чого не скажеш про десятки кримінальних проваджень, які (я процитую глухівських поліцейських) "ЄРДРять", проти Терещенка ледь не кожного дня – вимагають ходити на допити, писати пояснювальні тощо. І попри таку активність поки жодне з них таки не довели до фіналу.

Хоча по суті кримінал на Терещенка знайшли – він не задекларував вчасно авто "Ford Fiesta". З його пояснень, через те, що купував у кредит, не зрозумів, коли треба декларувати придбання: до чи після виплати позики. Та менше з тим, Терещенко ледь не звинуватили у злочинному збагаченні та приховуванні статків, поставивши у провину купівлю малолітражки "Ford Fiesta". От якби так затято вручали підозри іншим чиновникам та депутатам, які начебто забувають декларувати дорожезні позашляховики, записані на прабабусь.

Цькування Терещенка вже дійшло ледь не до відвертого криміналу: влітку несподівано запалав склад із сировиною для його заводу, в який він інвестував гроші. Його політичні прибічники отримують погрози фізичної розправи, одному із них – битами побили авто. Невідомі друкують фальшиву газетку від імені міської ради із явно замовними статтями. Кінця краю нема.

Розвиток міста – це окреме питання. Відтоді, як Терещенко посів мерську посаду, бюджетне фінансування до міста виявилось перекритим. Попри те, що Терещенко звертався до ФРР із проханням виділити гроші на розбудову Глухова, звернення переважно були проігноровані. З 12 проектів від Глухова за майже три роки Фонд частково профінансував 3: капітальний ремонт одного даху, водогону та каналізації кількох вулиць. Хоча в сусідні райони де-не-де гроші таки доходили. Збіг, чи ні, але згаданий вже нами Деркач у складі цього комітету.

Деркач не хоче відпускати Глухова, а питання журналістів на цю тему ігнорує. Ось колеги зі "Слідства.Інфо" зустріли його на святі 1 вересня. Очікувано, коментувати протистояння із чинною владою міста він відмовився. На наш офіційний запит, запит із схожими питаннями, Деркач взагалі не відповів.

Так і триває війна. У маленькому місті, що сподівається на зміни. А влада у Києві удає, що нічого не помічає. Сам Деркач гуляє на весіллі у генпрокурора Луценка. То чи варто ще на щось сподіватись? Сподіваймося, не на владу, а на власні сили. Вони потрібні нам, аби змінювати країну на краще.