Справи Мартиненка є прикладом того, як НАБУ здатне розслідувати навіть складні багатоепізодні злочини з великою частиною злодіянь, скоєних закордоном. Під завершення 2017 року НАБУ вручила Мартиненку остаточну підозру за двома кримінальними справами.
Найближчим часом буде оголошено про закінчення слідства, і після ознайомлення з боку Миколи Мартиненка, справа буде передана до суду для розгляду по суті.
Читайте также: Чому "Куратор" НАЗК Горащенков відвідував АП під час розслідування СБУ, в якому фігурує
Оскільки Антикорупційний суд досі не створений, то справа потрапить до звичайного Солом'янського суду, де Мартиненко вже не раз вдавалося підібрати ключ до судді!
Що тільки суд не робив, щоб загальмувати розслідування – і виносив рішення, яким зобов'язував НАБУ повторно розглянути клопотання адвокатів Мартиненка про закриття справи. І відпускав Мартиненка на поруки, не накладаючи на нього жодних фінансових обтяжень або браслету. І от нещодавно у грудні суд дозволив Мартиненку залишати межі України.
Микола Мартиненко
До того є, це було не перше таке клопотання, але, на відміну від попередніх випадків, суддя задовольнив потяг Мартиненка до подорожей. Взагалі-то дозволити виїзд з країни підозрюваному, якому загрожує до 12 років з конфіскацією, і по справі, де троє інших підозрюваних вже переховуються за кордоном – є саме по собі нечуваним.
Мартиненко був взятий під варту детективами НАБУ 20 квітня за розкрадання коштів державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат при закупівлі уранового концентрату.
Інкриміновані йому злочини сталися вже після Революції гідності, де сотні достойних українців заплатили життям за право жити в європейській країні без корупції. Але це правило поширювалося не на всіх – на неформальних зборах за участі президента Порошенка та прем'єр-міністра Яценюка було фактично розподілено сфери впливу.
І якщо Банковій відійшла енергетика та схеми "Роттердам плюс", то "Народний фронт" і Мартиненко отримали "дійних корів" в атомній енергетиці. Одна зі схем діяла з 2013 року по 2016 рік під проводом злочинної організації у складі керівництва "Східного гірничо-збагачувального комбінату", австрійської фірми Штоєрманн, а також депутата Мартиненка. Ними було виведено на рахунок фірми-посередника понад 17 мільйонів доларів.
Фабула така: Державне підприємство стикалося з дефіцитом уранового концентрату. Його для потреб "Східного гірничо-збагачувального комбінату" в Казахстані закуповувала фірма Штоєрманн, потім Казахстан сплачував за транспортування концентрату в Жовті Води, де він відвантажувався українському держпідприємству.
Читайте также: Екс-співробітниця НАЗК оприлюднила переписку з "куратором" від Банкової
Тільки ціна відрізнялася на 30% – посередник "Штоєрманн", який нічого не виробляв, не транспортував і нічим не ризикував, продавав сировину державі на тридцять відсотків дорожче, ніж купляв у Казахстані. Таким чином, формувався відкат для Мартиненка та його спільників.
Згодом ці гроші витрачалися на медичні послуги дружині Мартиненка, на оренду квартири його доньки в Лондоні, на його адвокатів.
Цікаво, що в цій справі фігурує і один з керівників державної компанії "Нафтогаз України", близький до Мартиненка Сергій Перелома, який контролював підготовку схеми легалізації грошей, виведених зі Східного гірничо-збагачувального комбінату.
Сергій Перелома
І от у грудні 2017 року Мартиненку було висунуто остаточну підозру, що складається з двох справ – окрім уранового концентрату, йому інкримінували отримання відкатів при постачаннях обладнання від чеського заводу "Шкода" на атомні електростанції України. З кожного контракту Мартиненку переказували так звані "комісійні".
Слідство НАБУ встановило, що Мартиненко створив та очолив організовану злочинну групу, яка з 2009 по 2012 заволоділа коштами Національної компанії "Енергоатом" у сумі 6 мільйонів 400 тисяч євро, які осідали на рахунках панамської компанії "Брадкрест" в Швейцарії.
Аномальний рух коштів в підприємства, що практично бездіяло, зацікавило слідчих у Швейцарії, які також відкрили провадження проти Мартиненка і надали докази НАБУ.
При відкритті рахунків у Швейцарії саме Мартиненко був вказаний кінцевим бенефіціаром грошей.
При відкритті рахунку панамської фірми до банків надавалися обов’язкові документи – декларація за формою "А" про встановлення особи бенефіціарного власника, а також профіль клієнта. У вказаних банківських документах анкетні відомості повністю збігалися з актуальними на той час даними Мартиненка.
Процитую підозру Мартиненку за швейцарським епізодом:
Вірогідно встановлено, що організатор та керівник організованої злочинної групи Мартиненко М.В. у період 2008-2012 років був єдиним бенефіціарним власником товариства "BRADCREST INVESTMENT S.A" та усіх коштів, що надходили на його розрахункові рахунки, відкриті у банківських установах Швейцарської Конфедерації "HOTTINGER & CIE" та "Fortis Banque (Suisse) S.A", та був обізнаний про джерела походження коштів на цих рахунках.
Попереду на Мартиненка чекає суд, але він та його однопартійці будуть робити все, щоб дискредитувати НАБУ, змінити керівника антикорупційного бюро та не дати стартувати антикорупційному суду.
Читайте также: Як Україна "пожертвувала" 600 мільйонами євро за безкарність копуціонерів
Люди, які десятиліттями грабували Україну, зроблять все можливе, щоб зберегти свої схеми та отримати мандат на наступних виборах для продовження своїх злочинних дій.
Саме тому питання НАБУ – це не просто питання одного з правоохоронних органів.
Це питання, чи здатна Україна стати цивілізованою державною, де рахунок боротьби з корупцією та справедливого розподілу суспільних благ буде покращуватися життя кожного громадянина. І справа Мартиненка – це наочний приклад, чому суспільство має бути згуртованим навколо антикорупційного бюро та навіть вийти на його захист на вуличні акції протести.