Йдеться звісно про спроби переконати регламентний комітет схвалити зняття недоторканості з кількох народних депутатів. Третього числа це був депутат "Народного фронту" Євген Дейдей. Четвертого – Олесь Довгий. Кандидатури є і на 5 число, і на 6. І хоч зараз, під час запису мені ще не відомо, як пройдуть ці засідання, щось не сумніваюсь, що вони не будуть відрізнятись від перших днів.
А те, що відбувалось у перші дні, це… Це було довге, відверте, жорстке ґвалтування генпрокурора та керівника антикорупційної прокуратури депутатами регламентного комітету. Ще й трансльоване усіма телеканалами. Групове ґвалтування у всіх новинах – це занадто навіть для мене. Тим більше що, прокуратура була цілком права.
Отож, депутат "Народного фронту" Євген Дейдей потрапив до поля зору ГПУ через 3,5 мільйони гривень. Які у нього раптом з’явились. На ці гроші Дейдей купив непогану квартиру, дві пристойні машини. Щоб не відставати від колег, я так розумію. Оскільки офіційних доходів у пана Дейдея навіть близько не вистачить щоб пояснити такі витрати, то нардеп пішов класичною схемою – він типу взяв гроші у борг в того, хто їх офіційно має. У бізнесмена і помічника іншого нардепа "Народного фронту".
Читайте также: Недореформи: у Гройсмана буде пенсія, а в тебе – ні
Як це працює. В декларації, ви вказуєте, що якийсь бізнесмен вам зробив приватну позику, чесно її декларуєте, купляєте що вам потрібно. А на всі питання відповідаєте, що домовились про 10річну розстрочку. Ну і все. По-перше, якщо не позичати по кілька мільйонів щороку, то воно і виглядає правдоподібно. А по друге, хто там вже через рік згадає про позику.
Однак цього разу схема дала збій. Прокуратура зібрала – реально хороші докази. Наприклад, записала розмови цього помічника, його звуть Лінчевський, з Дейдеєм. З цих розмов випливає, що Лінчевський гадки не мав, ані як звуть дружину Дейдея, якій він позичав 3,5 мільйони. І навіть суму позиченого він не знав. Простіше кажучи, прокурори записали розмову, як народний депутат домовляється з помічником свого колеги про те, щоб оформити фіктивний борг. І показали це все на комітеті.
І протягом кількох годин, регламентний комітет ради – просто знущався над Луценко і Холодницьким. Жартували, сварили, брехали просто у вічі. Власне, все це Луценко і сам непогано вміє, але зараз мова не про нього. Адже називали чорне білим і зухвало брехали не персонально Луценко. За цим спостерігали десятки телекамер, йшла купа прямих трансляцій.
Читайте также: ГПУ готовит представление на еще одного оппоблоковца: Луценко назвал фамилию
Усе, що казали народні депутати на тому засіданні, та й наступного дня, пакується у просту і коротку тезу. Не до Луценко, до всіх нас. І теза ця: "Так, ми ох*їли, далі що?".
Це чисте, пурифіковане презирство до свого народу. Це шоу свого всевладдя людей, які абсолютно втратили зв’язок із реальністю. Адже мені ніяково в цьому контексті вживати слово сором, але безсоромно брехати усім, хто тільки що слухав аудіозапис, що ні нічого такого не було, це не вкладається у голові.
І важливий момент. Брехати не для того, щоб врятувати колегу від прокуратури. Якби парламентський комітет був вирішальною інстанцією, то… ну це можна було б зрозуміти з їхньої практичної точки зору. Кругова порука, парламентські зв’язки, показати, що вони свого не віддадуть. Це все жахливо, але ну якось пояснює.
Однак шоу, яке влаштували на комітеті – воно просто щоб донести повідомлення про свою безкарність. Адже комітет нічого фінально не вирішує. Знімають недоторканість голосуванням у сесійній залі. Комітет лише дає, ну як би це спростити, експертний висновок. Розглядаючи докази – комітет завжди має можливість зберегти лице. Сказати – ну ок, докази. Нехай на сесії розбираються. Кінець-кінцем, в нас 450 депутатів, спробуй коли голосування провалиться, там знайти винного. А комітетівців – десяток, і вся увага прикута до них.
Читайте также: Луценко с криком ушел с заседания комитета по Полякову: опубликовано видео
Але вони не хочуть зберігати лице. Вони хочуть всім тицнути в обличчя, що вони недоторкані. Не лише юридично, а у всіх сенсах. Взагалі. Депутатська недоторканість це не статус, це чортів вірус. Який потрібно було лікувати одразу після революції. Але після революції і нинішній генпрокурор, який ще нещодавно очолював президентську фракцію парламенту, щось не надто вважав це проблемою.