Цього літа вибухнув скандал з тим, як український бюджет профінансував аграрного олігарха Юрія Косюка, власника компанії "Миронівський хлібопродукт" і найбільшого виробника курятини під маркою "Наша ряба", на суму понад 1 мільярд гривень.
Загалом аграрні дотації – це золоте дно української олігархії. Якщо скрізь по світу їх платять для того, щоб зберігалася конкуренція на ринку, то в Україні робиться повністю навпаки – конкуренція знищується, а натомість створюється монополія, а з нею – і надприбутки. Чиїм коштом? Нашим з вами, як споживачів.
Отже, минулого року Кабмін зарезервував для дотацій аграріям 4 мільярди наших з вами гривень. Як завжди, риторика була така, що "село гине", і треба підтримка дрібному фермерству. Але реально половина грошей пішла "Нашій рябі" Косюка, а також ще одному аграрному олігарху Олегу Бахматюку, який володіє холдингом "Авангард", а також кількома банками, оголошених банкрутами.
Для розподілу дотацій було закладено помісячний алгоритм, а він означав, що найбільше грошей отримає саме "Миронівський хлібопродукт" Косюка, який має безперервний виробничий процес. Бо садівництво, ягідництво отримують дотації лише два місяці в році, а виробники курятини – постійно.
Читайте также: Чи буде в Україні третій Майдан
За вісім місяців цього року картина підтримки нашим з вами коштом аграрних виробників виглядала ганебно. Приготуйтеся, зараз буде багато цифр. Отже, Косюк і "Наша ряба" отримали 1 мільярд 70 мільйонів гривень. Тобто дві з п'яти гривень дотацій пішло в кишені одного олігарха, який володіє двома яхтами вартістю понад 200 мільйонів – ні, не гривень, а доларів, а також приватним літаком!
Бахматюк і його "Авангард" отримав 365 мільйонів гривень, або майже кожну шосту гривню дотацій. Для порівняння, третій за розміром адресат допомоги – підприємство "Даноша" – отримав лише 57 мільйонів гривень. Це в двадцять разів менше, ніж Косюк, і в сім разів менше, ніж Бахматюк.
Загалом ці два агрохолдинги зібрали 52% всіх дотацій. При чому обидва агрохолдинги мають лобістів у Верховній Раді. Фактичний керівник аграрного комітету Олександр Бакуменко історично пов'язаний з Косюком. До початку роботи у Раді він був головою асоціації Союзу птахівників України, яка фінансується Миронівським хлібопродуктом. У цивілізованому світі його би просто не допустили до цього крісла через явний конфлікт інтересів. Ще один представник Косюка – це депутат Микола Кучер, який на момент обрання був директором Департаменту виробництва продукції рослинництва і тваринництва "Миронівського хлібопродукту".
Виразниками інтересів Бахматюка є представник Гройсмана у Верховній Раді Вадим Денисенко, який до переходу в парламент керував медіа-холдингом агро-олігарха. Також його лобістом називають Леоніда Козаченка, колишнього віце-прем'єра з питань села.
Читайте также: Як український бізнес стогне від тиску правоохоронних органів
Ясно, що ситуація з таким розподілом грошей в інтересах аграрних мільярдерів є ненормальною. Передбачалося, що з 2018 року запрацює обмеження видачі дотацій – не більше 150 мільйонів гривень одному агровиробнику.
Але дива справедливості не сталося. У середині жовтня бюджетний комітет Ради врахував в проекті бюджету на наступний рік поправку, яка на рік відсуває початок дії обмежень на отримання допомоги. Аграрних олігархів, які перемогли на рівні комітету та мають підтримку на рівні президента Порошенка та прем'єра Гройсмана, від доступу до бюджетних грошей відділяє тільки голосування Верховної Ради.
Окрім прямих дотацій, на наступний рік уряд пропонує виділити два мільярди гривень на покриття капітальних витрат, а на сьогодні під дію цієї підтримки підпадає... Правильно, тільки Косюк, який створює нову лінію виробництва курятини у Вінницькій області. Чим це відрізняється від того, як Клюєв у часи Януковича будував сонячні електростанції за гроші бюджету, який виплачував йому компенсації?
При цьому "Наша ряба" Косюка несе золоті яйця в прямому сенсі цього слова. Прибуток за шість місяців цього року склав 210 мільйонів доларів. Минулого року власники компанії – а це переважно сам Косюк – отримав дивідендів на суму 78 мільйонів доларів.
Читайте также: Чому Порошенко всіляко блокує реформу, яка дозволила би бізнесу дихати вільно
Чи буде в Україні і далі так збільшуватися прірва між надбагатими, які будуть свою імперію бюджетним коштом, і дрібним бізнесом, що ледь зводить кінці з кінцями? Тепер останнє слово – за парламентом. Тобто це той випадок, коли депутати будуть вирішувати, як розпоряджатися суспільним благом – державними коштами. В інтересах кількох сімей – чи цілої індустрії. Слідкуйте за голосуванням – нашою небайдужістю ми можемо змінити країну на краще.