А й справді, на посаді виконувача обов’язків Уляна Супрун вже рік і майже три місяці. І досі вона не має офіційного правового статусу, хоча доволі активно веде міністерські справи та проштовхує реформи. Змусити Гройсмана винести голосування на затвердження кандидатури міністра охорони здоров'я до сесійної зали Андрій Деркач та двоє його соратників-нардепів Юрій Одарченко та Валерій Дубіль вирішили у судовому порядку.

Деркач невдоволений і не розуміє, чого зволікає прем’єр? Чого досі не знайшли достойного міністра? Чи це просто такий хід конем з Грушевського – призначити кандидатуру, дати всі карти до рук та обійти в цьому плані узгодження в парламенті. Адже кандидатура кожного міністра має обов’язково затверджуватися в Раді. Але ж поставити сьогодні на голосування в парламенті кандидатуру Супрун – це зіграти у російську рулетку. Багатьом вона поперек горла. І давайте згадаємо чому?

Читайте также: Які зміни пропонує нова судова реформа

Уляна Супрун зайшла до міністерства охорони здоров’я в якості заступника міністра, а вже за лічені дні змінила на посаді Олександра Квіташвілі. На грузинського міністра до речі й справді покладалися великі надії. Квіташвілі врешті пішов з посади через шалений тиск та супротив. Він справді хотів, але не спромігся щось кардинально зрушити з мертвої точки у системі. Єдине суттєве його надбання – це закупівля ліків через міжнародні організації, адже до того на хворих українцях безсоромно збагачувалися і чиновники, і лікарі, і фармкомпанії.

Нова команда в МОЗ намагалася змінити хоч щось, але у відповідь отримувала лише супротив. Війна грузина із профільним комітетом парламенту дійшла службової перевірки, суду і врешті закінчилася відставкою. І все це "щастя" перейшло на тендітні плечі пані Супрун. Той самий Квіташвілі оптимістично висловлювався, що кандидатуру Супрун затвердять вже восени 2016 року. А що маємо на сьогодні. Жовтень 2017 року. Очевидно, прем’єр зволікає не просто так.

Супрун заважає багатьом. У першу чергу її діяльність знову нещадно критикує профільний комітет у парламенті, який очолює Ольга Богомолець. Пам’ятаєте, яким шоу супроводжувалося перше голосування за медичну реформу перед літніми канікулами? Богомолець тоді не прийшла на засідання комітету. А її вірний соратник Олег Мусій, звільнений у 2014 році саме через провал із закупівлею ліків, прямо звинуватив Супрун у побудові нових медичних схем. Він мав на увазі саме запропоновану нею реформу, ніби не знаючи, на що насправді перетворилася медицина в Україні за часи незалежності.

Читайте также: Чому мер Ірпеня Карплюк влаштував шоу під стінами прокуратури

А пам’ятаєте скандал навколо диплому Супрун, ініційований тим самим Мусієм? Або ж штучний новорічний скандал, коли Тодуров звинуватив Супрун у тому, що за чотири місяці на посаді вона не зробила нічого, аби закупити життєво необхідні ліки. Супротив спостерігаємо навіть в середині системи. Чого коштує навіть банальне нехлюйство із дорогавартісними ліками в Охматдиті. Там чи не свідомо протермінували препарати на цілих 10 мільйонів, відмовивишись при цьому на пропозицію МОЗу поділитися ними із регіонами. Як це можна розуміти? Ми і далі говоритимемо про брак закупівель та провину керівника МОЗу?

Попри скандали, інтриги, нищівну критику та тиск Супрун тримаєиться та гне свою лінію. Ця жінка виявилася куди міцнішою за свого попередника. І, як не дивно, вона одна з небагатьох чиновників, яка отримала потужну підтримку з боку громадськості та звичайних лікарів. Зокрема, що це чи не єдиний очільник МОЗу, який реально переживає за справу, не думає про власну вигоду і намагається зробити все можливе для розвитку галузі. Але ж у колеса постійно встромляють палиці.

Медреформа так само на переконання позивача Деркача – це антиконституційний документ. Хоча вона реально може зробити прорив у закорінілій радянській системі медицини. Противники вчепилися за пропозицыю зробити частину послуг платними, але хіба зараз інакше? Усі платять до кишені, а не у касу. Невже краще лишити все як є? Треба змінювати хоч щось, а не вертатись до радянщини.

Читайте также: Торф'яні котельні – ноу-хау від тернопільської влади, проти якого повстало ціле місто

Так, Супрун далеко не ідеал. Не всі обіцянки за понад рік на посаді вдалося виконати. Закупівлі ліків та вакцин залишилося болючим питанням в медицині. Але купляти препарати через міжнародні організації стало дешевше в рази. За даними рахункової палати у 2015-16 роках зекономили 400 мільйонів гривень. Це насправді шалені гроші, це великий плюс. Мінус те, що поставок до лікарень, на жаль, це не прискорило. Бюрократію докорінно усунути реформаторці не вдалось.

До речі, це один із закидів Деркача в бік Супрун та її безпосереднього керівника Гройсмана. А хіба пан Деркач підзабув, як ще три-чотири роки тому з поставками ліків було ще більше проблем, а відкати із закупівель сягали десятків мільйонів. Зараз визнають усі, що корупційних схем стало на порядок менше. І докоряти нинішньою ситуацією в провину Супрун не зовсім коректно.

Взагалі Мінохорониздоров’я – це відомство, на якому лежить якесь прокляття. Жоден очільник не може протриматися там тривалий час. 1.3 роки для супрун вже непоганий результат, і ми бачимо, що вода каміння точить, зміни є. Їх небагато, можливо їх важко помітити, але вони є. Але ж крок, який вимагає від Гройсмана Деркач та компанія, таки необхідний країні.

Так, ризик того, що голосування може зіграти не на користь Супрун, враховуючи, досвід голосування за її медичну реформу, дуже високий. А чи є альтернатива? І тут знову необхідна підтримка суспільства, лікарів, реальних пацієнтів. Ми вже не раз переконалися у тому, що голос народу справді може впливати на долю країни. Давайте разом змінювати її лишень на краще.