Днями парламент ухвалив судову реформу. Ухвалення законопроекту насправді чекали ще з літа, але депутати пішли на канікули та відклали справу на осінь. Та от – дочекалися. В документі багато важливих нововведень, зокрема, зміни в господарському, цивільному та кримінальному кодексах, запровадження електронного документообігу, зміни територіальної юрисдикції для судів, що розташовані в зоні АТО.
Одне з основних нововведень – визначення Верховного суду, як єдиної касаційної інстанції в Україні, і запровадження нового порядку розгляду справ. Тобто, по суті, старт його роботи. Вже наступного дня після ухвалення судової реформи Президент Порошенко заявив, що оновлений Верховний суд запрацює вже цього року. А до його завершення лишилося менше трьох місяців. Встигнуть? Подивимось.
Принциповим питанням лишається навіть не це. А те, що на переконання Президента Верховний суд, а я додам, що це найвища судова інстанція країни, повністю оновився, очистився і у цьому складі нема місця суддям із заплямованою репутацією. Так вважає президент, він говорить про це на офіційних заходах, пише пости в соцмережах. Він спокійний і, здається, усім цілком задоволений. Але ж чому в набат б’ють громадські активісти.
Читайте також: Чому мер Ірпеня Карплюк влаштував шоу під стінами прокуратури
Ось – Громадська рада доброчесності. Вона моніторила біографії, декларації, статки, конфлікти інтересів, сумнівні судові рішення, винесені кандидатами до Верховного суду. Від самого початку конкурсу, а він стартував трохи менше року тому, десятки кандидатур вдалося відсіяти ще на етапі тестувань. Але офіційний етап відбору вже завершений, і в активістів панічні настрої. Список фіналістів Вища рада правосуддя вже подала на підпис президенту. Лишився один крок.
Серед тих, хто вже приміряє мантії Верховного судді, приміром, В'ячеслав Слинько та Сергій Наставний. Це ті самі судді, що у 2013 році підтвердили законність рішення Печерського районного суду Києва щодо позбавлення волі нинішнього генерального прокурора Луценка.
У списку на підпис президенту і кандидатура судді з Одеси Олександра Золотнікова, який залишив у силі рішення про заборону мітингів у центрі міста. І це дало зелене світло на розгін силовиками одеського майдану.
Читайте також: Торф'яні котельні – ноу-хау від тернопільської влади, проти якого повстало ціле місто
Засвітилася в списку і суддя Вищого господарського суду Лариса Рогач, відома тим, що ухвалювала рішення на передачу заповідних земель Юрію Іванющенку, тому самому Юрі Єнакієвському. Тепер Рогач претендує на місце судді Касаційного господарського суду в складі Верховного.
Суддя Богдан Львов теж опинився у прохідній частині до Верховного суду. Під час проходження співбесіди він не пригадатиї, чи заплатив мито за придбання коштовних годинників за кордоном.
А от ще Марина Червинська – теж може посісти місце судді Касаційного цивільного суду, не зважаючи на те, що забула вказати у декларації будинок на півтисячі квадратних метрів під Києвом у Бучі, у якому по факту і живе.
Громадська рада доброчесності вже звернулася до гаранта з офіційним зверненням – не затвержувати поданий йому на стіл список кандидатів. Адже під час конкурсу було чимало порушень, а висновки громадської ради доброчесності подекуди взагалі були проігноровані. Загалом експерти громадської ради доброчесності відтаврували щонайменше чверть претендентів на мантії верховних суддів. На їхнє переконаня 25 зі 111 кандидатів не відповідають критеріям професійної етики. Жодним критеріям.
Читайте також: Як екс-регіонали намагаються повернути контроль над містом на Сумщині
Попри спроби провести відкритий конкурс, попри контроль з боку громадськості, попри великі сподівання – батл за оновлений Верховний суд триває і далі. Шлях до незаплямованої Феміди виявився занадто важким та тернистим.