Генпрокурор Юрій Луценко любить зловживати риторикою про покарання корупціонерів. Але, коли мова заходить про осіб, наближених до керівництва держави, у прокуратурі починають втрачати пам’ять та губити документи. Ще три місяці тому Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала Юрію Луценку подання на притягнення до кримінальної відповідальності депутата від "Народного фронту", одного з гаманців цього політичного прожекту Яценюка та Мартиненка – Дениса Дзензерського.
Читайте також: Як українські депутати допомагають аграрним олігархам обкрадати бюджет
Гучний анонс стався 11 липня. Але минули і липень, і серпень, і вересень, і навіть жовтень, а подання так і не потрапило до Верховної Ради. Депутат залишається безкарним. Керівник антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, коли ще влітку робив подання на Луценка щодо Дзензерського, повідомив, що депутату інкримінують злочин "Декларування недостовірної інформації". Зокрема, за даними слідства, Дзензерський не показав свої фінансові зобов'язання на суму від двох до трьох мільярдів гривень. Не тисяч і не мільйонів, а мільярдів. Ну, буває, це ж такий дріб’язок, що можна і забути.
От, наприклад, декілька років тому ще один депутат Народного фронту та гаманець міністра Авакова Ігор Котвіцький теж начебто забув задекларувати мільярд гривень, і згадав лише, коли почалося розслідування щодо переводу 40 мільйонів доларів в офшорну зону на Панаму.
Насправді, така забудькуватість має просте пояснення. У депутата Дзензерського сталася амнезія, тому що інакше він би не зміг уберегтися від багатомільярдних претензій кредиторів. Якби він вказав ці борги у декларації, то автоматично мав би відповідати за шахрайство з грошима банків.
Справа в тому, що Дзензерський з родиною є власником акумуляторного бізнесу “Веста”, який кредитувався під особисті поруки депутата. Зараз депутат воліє все це не пригадувати і називає документи підробкою.
Читайте також: Які справжні наміри Порошенка щодо Антикорупційного суду
Загалом підконтрольні родині Дзензерських підприємства мають заборгованість перед банками на астрономічну суму – близько півмільярда доларів. З них близько 300 мільйонів доларів – заборгованість за кредитами та відсотками перед "ВТБ Банком", ще близько 80 мільйонів доларів – борги перед державними банками. Цілком логічно, що народний депутат розвиває свій бізнес за рахунок народних грошей. Комерційному банку “Кредит Дніпро" Дзензерський заборгував понад 300 мільйонів гривень. Але єдине, що вдалося досягнути – це з Дзензерського стягують 20% депутатської зарплатні в рахунок погашення боргу. Щоб отримати з нього всю суму, доведеться витратити декілька тисячоліть.
Сотні мільйонів становлять борги Дзензерських перед збанкрутілими банками "Форум" та "ВАБ". Тобто виборці, які втратили свої заощадження у цих структурах, мають подякувати в тому числі і народному депутату, який вчасно не повернув кредити, адже вони були видані йому з грошей, залучених у громадян.
Зараз Луценко воліє не згадувати про загублене подання на депутата від "Народного фронту". Так само, як він забув внести подання на регіонала Миколу Скорика, яке анонсувалося рік тому, але так і не потрапило до парламенту. У випадку Дзензерського від переслідування його оберігає статус члена колегії міністерства внутрішніх справ на чолі з однопартійцем Арсеном Аваковим. У "Народного фронту" також є перший заступник генерального прокурора Дмитро Сторожук. Ну і нещодавно Дзензерський був використаний для виконання важливих партійних завдань – він рятував від тюрми ще одного соратника Авакова Євгена Дейдея.
Читайте також: Євробонди замість траншу МВФ: чиї кишені час вивертати
У парламенті депутат Дзензерський обіймає посаду заступника голови комітету з питань банківської діяльності. Тобто законодавчу базу для банків визначає людина, яка має мільярдні боргами перед цими самим банками. Це неможливо в цивілізованій країні, адже автоматично означає порушення норми про "конфлікт інтересів".
Раніше у пресі повідомляли, що депутату загрожує п’ять років позбавлення волі в Польщі за фінансові махінації з грошима інвесторів на Варшавській фондовій біржі. Можливо, хоча би сусідня країна покаже Луценку, як треба доводити розпочате до кінця. За нинішньої української влади хіба що дуже наївний повірить в правосуддя щодо Дзензерського, який так глибоко врощений у правлячу верхівку.