Це побачив навіть Європейський суд, а в нас же досі немає рішень, які б це встановлювали. Однак саме зараз активно розслідують справу, яка яскраво демонструє те, як влада використовувала відомий Окружний адмінсуд Києва для протидії Майдану.
К теме Судили за разгон Евромайдана: решили восстановить в должности экс-заместителя начальника ГУ МВД
Зачистка Майдану була рішенням суду
Перевірка останніх новин з Майдану ввечері 10 грудня 2013 року, коли я вже збирався спати, різко змінила мої плани. Стало відомо про зачистку, яку "Беркут" мав провести вночі. О 1 ночі я вже був на Майдані й саме у цей час з Інститутської почала спускатись колона та зносити барикади.
Тоді на Майдані було приблизно 3 тисячі людей. Ми стали у щільний ланцюг та захищали кожен метр території як могли.
Саме цієї ночі вперше з часів монгольської навали забили дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря і Майдан почав наповнюватись людьми.
На світанку нас було вже кілька десятків тисяч і Майдан вистояв, хоча понад 40 протестувальників зазнали тілесних ушкоджень.
На Майдан виходили тисячі людей / Фото Getty Images
Потім з'ясувалось, що ця зачистка була виконанням рішення суду. За день до цього такий собі громадянин Гриненко подав позов до Окружного адмінсуду Києва.
Позивач стверджував, що барикади, намети та протестувальники заважають йому гуляти і їздити по центру столиці, а "Беркут" нічого не робить, щоб захистити його право на прогулянки. Через це він просив суд зобов'язати "Беркут" розчистити Хрещатик, Майдан та інші центральні вулиці.
Суддя зобов'язав розігнати Майдан
Позов 9 грудня о 13:30 потрапив до тепер усім відомого судді Євгена Аблова. Це той, хто має золотий Porsche Panamera. Вже через 1,5 години він виніс ухвалу про забезпечення позову, якою заборонив правоохоронцям та Київській держадміністрації сприяти блокуванню центру Києва. Фактично суддя зобов'язав зачистити Майдан.
Суддя Євгеній Аблов дозволив "Беркуту" штурмувати Майдан / Фото "Обозреватель"
Того ж для Аблов призначив засідання на 17:00 і вже о 19:55 повністю задовольнив позов. Тобто з моменту подання позову до його повного задоволення минуло 7 годин. Це просто нереальна космічна швидкість. Такі справи в ОАСКу розглядаються від кількох місяців до понад року, а тут лише 7 годин.
Усім було зрозуміло, що рішення є замовним та провладним. Вже через 2 тижні після цього Аблов отримав право на приватизацію службової квартири, яку потім таки приватизував і продав за понад 9 мільйонів гривень.
Що вдалося з'ясувати слідству
Донедавна доказів замовності рішення не було, але тепер слідство значно просунулось вперед і встановило багато цікавого. Ще у 2017 році Автомайдан подав заяву про злочин з боку Аблова та Вовка, пов'язаного з цим рішенням.
Саме під час розслідування цього епізоду слідство отримало право встановити прослуховування у кабінеті голови ОАСКу. Так з'явились плівки Національного антикорупційного бюро, які усій країні викрили огидне нутро "вовчого правосуддя" та масштаби впливу Вовка.
Стоит прочитать Источник коррупции под угрозой: в ВСП "пылает" из-за прекращения рассмотрения жалоб на судей
До речі, на цих записах голова ОАСКу хвалиться, що він домовився з членами Вищої ради правосуддя, аби врятувати Аблова від звільнення за це рішення.
Парламент у квітні 2014 року ухвалив спеціальний закон, який дозволяв перевірити та звільнити усіх суддів Майдану. Аблова теж перевіряли й реально могли позбавити посади. Дисциплінарна палата у травні 2017 року виявила порушення у його діях, проте закрила справу за строками. Тепер завдяки плівкам НАБУ ми знаємо, що за таке рішення домовився Павло Вовк.
Суддя Павло Вовк домовився за рішення / Фото sud.ua
Хто може стояти за рішенням суду
Однак повернемось до кримінальної справи. Слідство встановило, як саме відбувалась подача позову 9 грудня. Виявилось, що позивач Гриненко є підставною особою. За версією слідства, позов був придуманий та написаний у прокуратурі.
Цим процесом керував один з керівників прокуратури Києва Сергій Тимченко. Начебто саме йому влада доручила забезпечити протидію акціям протестів шляхом отримання потрібних судових рішень. Тож, він дав доручення підготувати відповідний позов до ОАСКу.
Далі треба було знайти формального позивача. Саме таким і став Гриненко. Він розповів слідчим, що йому подзвонив знайомий міліціонер та попросив бути позивачем.
Гриненко погодився, приїхав у прокуратуру Києва на вулиці Предславинській та підписав вже готові позов і заяву про забезпечення позову. Далі йому допомагав інший прокурор – Олександр Руденко. За даними слідчих, він супроводжував Гриненка до Окружного адмінсуду, організував сплату судового збору та подачу документів у канцелярію й отримував Ухвалу про забезпечення позову.
Він провів весь час разом з Гриненком в ОАСКу та фактично контролював його дії. Тобто увесь процес був ретельно спланований і організований саме працівниками прокуратури й очевидно за повного сприяння ОАСКу.
Читайте также Двойные стандарты: в ВРП давят на честных судей, но защищают скандального Вовка
зивачу Гриненку прокуратура пред'явила обвинувачення, яке з травня 2021 року перебуває у Печерському суді Києва.
Її розглядає суддя Олег Білоцерківець, який відомий багатьма сумнівними рішеннями. Очікувати на справедливе та чесне правосуддя тут не доводиться, тому дуже потрібен громадський контроль.
Що відомо про Тимченка та Руденка
Тимченко та Руденко донедавна працювали прокурорами. Тимченко навіть отримав підвищення у прокуратурі, де працював до жовтня 2019 року. Його звільнили під час проведення атестації. Він оскаржує своє звільнення і його позов розглядає той самий ОАСК.
Цікаво, що колишній прокурор Руденко є зятем відомої голови Дарницького суду Києва Тетяни Щасної. До речі, вона з 2017 року розглядає справу Майдану за обвинуваченням екскомандира батальйону "Беркута" Владислава Лукаша. Також Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала її невідповідною обійманій посаді. Однак ВРП відмовилась її звільняти.
Вища рада правосуддя відмовилася звільняти суддю / Фото ВРП
Заступник генпрокурора у червні 2021 року підписав повідомлення про підозру, які були вручені Тимченку та Руденку. Прокуратура просила суд відправити підозрюваних під нічний домашній арешт. Однак спершу суддя Печерського суду Писанець, а потім і Київський апеляційний суд повністю відмовили.
Суди вирішили, що подача позову не може вважатись злочином, тому підозра необґрунтована. Головне – акцентували, що рішення Аблова не скасоване, тобто є чинним та законним.
Цікаво, що в Апеляційному суді головував суддя Слива, який сам засуджував невинних майданівців за поїздку до Межигір'я. Він добре знав, як влада використовувала суддів для придушення протестів. Очікувати від нього справедливого рішення у цій справі було марно.
Головним аргументом для покривання підозрюваних є те, що рішення Аблова не скасоване. Це є заслугою чинної членкині Вищої ради правосуддя Світлани Шелест.
Світлана Шелест – членкиня Вищої ради правосуддя / Фото 6aas.gov.ua
Саме вона у серпні 2014 року відмовилась розглянути апеляційну скаргу Київської міськради, оскільки вирішила, що термін на оскарження був пропущений без поважних причин.
К теме Сомнительные назначения в ВСП: судьи Шелест и Иванова дерзко защищают недобросовестных лиц
Зараз прокуратура, а також громадські організації звернулись до мера Києва Віталія Кличка та нового начальника поліції у Києві Івана Вигівського з проханням оскаржити рішення Аблова за нововиявленими обставинами. Тепер чітко зрозуміло, що жодні права позивача Гриненка не були порушені, а позов був фіктивним.
Якщо рішення скасують, то це стане вагомим кроком для притягнення до відповідальності ключових виконавців цієї схеми – Аблова та його шефа. Якщо ж слідству не будуть заважати, то є шанси "вийти" й на організаторів.
Так ми отримаємо важливий доказ участі влади у придушенні Майдану. Це надзвичайно важливо для перемоги тих цінностей, заради яких люди й виходили на протести.