«Ренато, як називається людина, що кричить мені у вухо?»
Київській «Молодості» виповнилося сорок років. Як сказав режисер Роман Балаян: «Сорок лєт – ягодка опять».
Наша кінематографічна ягідка серед бур`яну щороку примудряється збирати не чисельний бомонд закордонних зірок і щороку їх дивувати. Зокрема, перекладачами.
Цього року відкриття Міжнародного кінофестивалю «Молодість» відбувалося в Національній опері - урочисто й вперше в закритому для преси режимі: місця мало і взагалі це свято телеканалу «Україна», вони господарі – так пояснили в прес-службі фестивалю.
Передувала святу Червона доріжка – передбачувана й звична на наших теренах. Нею пройшлися кілька невідомих широкому загалу жіночок в діамантах під руку з кавалерами. Преса, яку лаяли охоронці, несамовито чекала на появу зірок. Софі Марсо, Крістофер Ламберт, Владімір Мєньшов, зупиняючись на кілька секунд дозволяли себе фотографувати. Останній на запитання про нагороду «Молодості» – Скіфський олень «За внесок в світове кіномистецтво» - відповів: «А я уже там всьо рассказал», маючи на увазі шалашик телеканалу «Україна» поруч з доріжкою та світську левицю Катю Осадчу.
А от почесний президент фестивалю Віктор Ющенко залюбки повідомив, що робив усе можливе й неможливе, аби «Молодість» відбулася. І так, мовляв, щороку: «Ви знаєте, дивно, що фестиваль взагалі ще існує, бо для того, аби він відбувся треба докласти неймовірних зусиль». Так звані кулуари театру, куди була допущена акредитована преса для спілкування з гостями, були темними й абсолютно беззірковими. У телевізійників почалася паніка: «Дайте нам Ардан! Дайте Депардьє! Немає з чим робити включення! Нема про що говорити!» На галас прибігла дівчинка з прес-служби міністра культури Михайла Кулиняка: «Давайте ви поспілкуєтесь з міністром?» і почула у відповідь: «Кому потрібен ваш міністр, коли в залі Софі Марсо і Фанні Ардан з Жераром Депардьє?» Дівчинка зніяковіла й відступила.
Потім таки відбувся медіа-прорив до зали з «віпами», аби за кілька хвилин почути роздратоване російськомовне: «Уважаємиє прєдставітєлі прєси, із-за вашого присутствія ми нє можєм начать откритіє фєстіваля! Оставьтє в покоє наших гостєй!» Найбільше зачепило оте «НАШИХ гостєй». Зрештою, на сцену вийшли міми, а за ними й Рената Литвинова – актриса, режисер і просто красуня. Вона прочитала монолог про те, що тільки кіно здатне залишити її вродливою й молодою.
Слідом чимчикував інший ведучий свята – Жерар Депардьє, з паличкою, бо досі лікує зламану влітку ногу. Він зауважив, що для нього кіно це ремесло, яке дозволяє залишатися в дитинстві. Невимушено й романтично обговорюючи чарівну силу кіномистецтва обоє дійшли висновку, що «жертв кінематографу» коректно називати сінефілами. А потім, власне, майже одразу, почалися проблеми з перекладачами. «Ренато, він мені щось кричить у вухо, я нічого не розумію, чого він кричить. Як називається людина, що кричить мені у вухо??», - кинувся до ведучої Жерар Депардьє. Рената мило усміхалася і заспокоювала актора, мов дитину. Хоча й сама в характерному для неї стилі за хвилину до цього просила: «Ну кричітє в мойо ухо, я же слишу!». Слід зазначити, що перекладачі це фірмовий бренд «Молодості». Чи не щороку з ними виходять колізії у вигляді неправильних наголосів, спотворених сенсів і таке інше. Зазвичай, іноземні гості лише здивовано знизують плечима, а у залі регочуть.
Те, що «мовне питання» фестивалю доволі гостре можна судити й з субтитрів до закордонних фільмів. Вони виводяться на екран невчасно, з безліччю помилок та русизмів. І це теж, нажаль не єдиний, привід ніяковіти за нашу «Молодість». В прес-службі фестивалю пояснюють, мовляв, все відбувається в останню хвилину, не встигаємо, багато змін, а крім того, щороку «Молодість» наймає студентів за копійки робити цю справу – ви ж самі знаєте нашу ситуацію. Ну нічого. Стабільність – ознака «майстерності». Тим більше, що зірки Київ люблять й на «Молодість» щороку приїздять.