Россия нагло угрожает: почему украинцы не имеют права сложить оружие

26 ноября 2021, 09:12

Украинцам активно поступают неутешительные новости и тревожные сигналы. В частности, наши "братья" стоят у ворот. Далее читайте на украинском.

Втім, на жаль, не з короваєм та закликами до миру й дружби. Натомість вони мають танки, артилерію та відкриті погрози через свої інформаційні канали.

К теме Россия стягивает войска в оккупированный Крым, – разведка

Росія відверто погрожує Україні

Насправді я не здивований через те, що на 8 році гібридної війни Росії проти України росіяни знахабніли настільки, що вже відкрито погрожують почати повномасштабне військове вторгнення.

На жаль, частина нашого населення досі не впевнена, чи є Росія країною-ворогом. Для того, щоб мати подібні сумніви, треба увесь цей час перебувати у якісь "сферичній бульбашці".

Бульбашці, де не видно й не чутно результатів сотень розслідувань щодо походження зброї, яка є на Донбасі, і яку застосовують проти нашої армії.

У ній також нічого не відомо про документи, які доводять збиття боїнга малазійської авіакомпанії саме російським "Буком", що "чудом" з'явився на Донбасі й поїхав назад у Росію, й ще багато інших доказів того, що саме Кремль стоїть за терористами окупованих територій Донеччини та Луганщини. 


Росія стягує техніку до українського кордону / Фото Getty Images

Хочу вас привітати – сьогодні ви виграли джекпот і зможете побачити наших "дружніх сусідів", які вже готові йти до нас із "миром", біля східних кордонів України.

Коли це станеться, а ймовірність вторгнення росіян є дуже високою, ви нарешті переконаєтеся, хто є хто.

Пропаганда Кремля не вщухає

Якщо вам цікаво, чому росіяни, яким ми не зробили нічого поганого, хочуть бачити нас мертвими, перегляньте ефіри російських телеканалів за останні 8 років.

Кремлівські пропагандисти вилили стільки брехні й ненависті до українців, що російські солдати будуть вбивати наших людей і справді думати, що знищують фашистів і нацистів.

Я знаю, що ви, як і я, не хочете війни. Ніхто з адекватних і психічно здорових людей її не хоче. Однак що робити, коли наші сусіди роблять усе, щоб знищити нашу державу та забрати незалежність? Що робити, якщо Росія бачить нашу країну в складі своєї недоімперії?

Відповідь на ці запитання має знайти кожен особисто. Питання захисту себе, своєї сім'ї й країни у кожного формується індивідуально.

Комусь немає діла до того, що сусід лупцює свою дружину день і ніч й навіть поліцію викликати ліньки, аби тільки його не займали.

Узнайте больше В Белом доме отговаривают Путина от нападения на Украину, – СМИ

Натомість хтось, маючи хорошу роботу або серйозний бізнес, кидає усе, підписує контракт і їде на Схід, бо не може спати, знаючи, що його країна в небезпеці.

Особисто я пішов на фронт у 2014 році не тому, що хотів воювати, а через те, що не міг змиритися з думкою, що на Сході є люди, які гинуть, бо наші сусіди пішли на нас війною.

Я не витримав після того, як росіяни збили наш Іл-76 з українськими десантниками й просто пішов до військкомату. Далі я потрапив у свою бригаду і вирушив на Схід.

Росіяни готові йти ва-банк

Якщо у 2014 році через купу дезінформації та політичний колапс після втечі Віктора Януковича у людей були сумніви стосовно війни й нападу росіян, то зараз ситуація докорінно інша.

Росіяни більше не будуть грати в гру "нас там нет" та "доведіть, що це ми". Тепер вони готові йти ва-банк. Кремль готувався до цього навіть не 8 років, а значно довше. Тепер російська влада хоче взяти те, що вважає своїм.

Чи вдасться їм це – вирішувати нам із вами. Саме від нашого спротиву буде залежати абсолютно все.

Володимир Зеленський поки не говорив нічого про можливий чи необхідний загальнонаціональний спротив російським військовим окупантам, а я скажу.


Зеленський поки не говорить про загальнонаціональний спротив / Фото Офісу Президента

Впродовж усіх цих років Росія гралася у дурника, коли не визнавала своєї присутності на Донбасі. У Кремлі розказували байки про трактористів і шахтарів, які воюють проти української армії, а також про те, що жодний російський солдат не ступив на українську землю.

Як на мене, це буде прекрасна нагода показати росіянам усю нашу "гостинність" і продемонструвати, де має бути російський солдат на українській землі. Правильна відповідь – у ній.

Наша перевага в тому, що правда за нами. Це не ми окупанти. Нападники та злодії – вони, адже посягають не просто на українську землю, а крадуть наше майбутнє.

Європа нічим не допоможе

Наше право побудувати свою країну так, як хочемо ми, можливість звести дім, посадити дерево й виховати дитину так, як хочемо ми.

Я знаю, що Україна далека від ідеалу й ми перебуваємо тільки на початку нашого шляху як незалежної, вільної й демократичної країни. Також мені відомо, що війна – це страшно, брудно й дуже важко.

Стоит прочитать В российском МИД нагло врут о "наступлении Украины на Донбассе"

Втім, у житті завжди настає момент, коли дуже страшно робити крок у незвідане та ризиковане, але ти розумієш, що він є необхідним.

Тільки зробивши цей крок у прірву, ти отримаєш те, що мають не всі: самоповагу та гідність. Неважливо, чи хтось тебе поважає та цінує – по справжньому важливо, чи поважаєш та цінуєш ти себе сам.

Усім нам треба усвідомити, що Європа, як і на початку Другої світової війни, нічим нам не допоможе, окрім фінансової підтримки й санкцій проти Росії, бо ми не є членом НАТО.

США та Велика Британія, скоріш за все, будуть допомагати зброєю, санкціями та можливо інструкторами, але не своїми військовими. Ніхто не буде відстоювати нашу свободу та право на краще майбутнє, окрім нас самих.

Українці не мають права скласти зброю

Саме тому, шановні українці, сьогодні ми маємо унікальну можливість вперше за багато сторіч не опустити гриву перед ворогом, а битися до тих пір, поки останній з нас зможе тримати зброю та чинити опір агресору.


Українські військові повинні захищатися до останнього / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Якщо росіяни складуть зброю, то настане мир, а якщо українці так зроблять – почнеться нова ера окупації нашої країни.

Мій син народився в незалежній Україні і я, як його батько, зобов'язаний зробити усе від мене залежне, щоб він жив і дорослішав у вільній країні. А чого б ви хотіли для своїх дітей?