Зранку подивилась відео, як все було тоді, і пішла гуляти тими вулицями, де будувались барикади "ополчєнія" 12 квітня 2014 року.

Не знаю, яким був Слов’янськ до 2014-го. Напевно, він мало чим відрізнявся від інших міст Донбасу. Те, що тут відбувалося весною і літом-2014, можна знайти у численних відео. Але сьогодні у цьому місті нічого не нагадує про війну. Хіба деколи від когось прозвучить фраза: "А у нас во время оккупации". Їм довелося пережити три місяці, щоб війну забрали з їхнього міста. Але, здається, вона практично нічого не змінила.

Сьогодні ті всі люди з відео про "барикади ополченців" мої сусіди. Ми перетинаємося у магазинах чи в транспорті. Для них зараз немає подразників у вигляді бойовиків, тому вони не висловлюють свої думки привселюдно. Місто, з якого почалась війна, живе звичайним життям. Тут багато сімей з маленькими дітьми. Для них в центрі міста є атракціони. Дорослі бігають на роботу і в супермаркети, сваряться на базарах, п’ють пиво у дворах.

Війна? Яка війна? Більшість тут навіть не знає, де зараз війна. Які міста під українським контролем, а які в окупації. В мене кілька разів питали, чи повернеться війна у Слов’янськ. Але аналізувати, чому це сталося в їхньому регіоні, хто до кого прийшов, з чого усе почалося, більшість навіть не намагається. Живуть за течією.

Місцеві, з якими мені доводилося спілкуватися, дуже явно поділилися на дві групи. Одні, за старою звичкою, знають, що всі їм щось винні, чекають, що їм хтось влаштує життя. Їм потрібна стабільність і вони залізно переконані, що від них нічого не залежить. І є такі, які готові сперечатися з аморфними сусідками, закрити рота і щось робити самостійно, не бояться вирізнятися з загальної маси.

Чому так багато про людей? Бо люди – це і є місто. З посадженими клумбами, з культурою у тролейбусах, з повагою до військових з українськими шевронами, з відсутністю пляшок з пивом, поки гуляєш з дитиною…

Зараз у Слов’янську війною не пахне. Тут запах квітучих абрикосів перемішується з пилюкою і поглинає всіх у буденну рутину.

А два роки тому завтра почнеться АТО…

На Донбасі ж є міста, де не стихають залпи, вибухи, стрілянина. Хоча в них теж люди намагаються жити буденністю, не зважаючи на те, що в будинок чи на дитячий майданчик може прилетіти будь-якої миті. Вони звикли жити у війні. Але на околицях цих міст весь удар на себе приймають наші військові. І поки ми всі у своїх мирних містах, від яких війна точно далеко, милуємося цвітінням дерев, весняним сонечком і плануємо відпочинок на природі, вони там думають про те, що от-от "зеленка" стане непроглядною. І, напевно, теж раділи б зелені дерев, якби вона не несла в собі небезпеку. Полегшити прихід весни на передовій можемо ми всі разом. Один Pulsar HD 38S коштує 2500 доларів. А про його можливості ви вже знаєте.

Дар'я Бура. Проект "Повернись живим"
Приват: 5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій
Всі реквізити і контакти тут: https://goo.gl/euixb2

Читайте також: Терористи "привітали" 53-ю бригаду з поверненням на фронт