США та Україна: допомога чи втручання у внутрішні справи?
Російське телебачення постійно твердить, що українська Революція гідності і постмайданівська київська влада – це проект Вашингтону. Мовляв, усе в Україні відбувається лише завдяки втручанню й контролю з боку США.
Чесно кажучи, був би безкінечно радий, якби усе було так, як про це розказують глядачам російські пропагандисти. Адже, Штати лише з міркувань людяності воліють Україні допомогти вирватися з того ментівсько-олігархічного середньовіччя, в якому ми перебуваємо останні десятиліття.
Звісно, російський телевізор розказує, що американці допомагають Україні з корисних мотивів – заради того, щоб розмістити тут бази НАТО, щоб проводити у нас експерименти з видобутку сланцевого газу та вирощування генетично модифікованої сої. Але, знаєте, скільки я американцям не пропонував під їхні проекти свої шість соток дачі у Кропивницькому, вони чомусь не поспішають там ані базу будувати, ані газ видобувати, ані сою садити. То ж мені знову незабаром доведеться їхати на малу батьківщину й самостійно перекопувати дачу під картоплю...
Читайте також: "Денег нет, но вы держитесь": як "покращилось" життя кримчан, які хотіли в Росію?
Реформи в Україні завдяки США
Але, вже без жартів, ви маєте розуміти: якщо в Україні після Революції гідності відбувалися якісь позитивні зміни та реформи, то це аж ніяк не завдяки зусиллям чинної влади, а лише завдяки прогресорству з боку американців.
Саме США робили все можливе, аби Україна не прогавила шанс змінитися на краще. Саме американці наполягали на створенні в Україні незалежних антикорупційних правоохоронних структур, адже розуміли, що вітчизняна корупція вбиває українську державу. Розуміли, що для України немає лютішого ворога, ніж ворог внутрішній, той, який крадучи з бюджету, краде в країни її майбутнє, унеможливлює її розвиток. Саме США наполягали на реформуванні суддівської та правоохоронної систем, як таких, що мають слугувати народові, а не обслуговувати інтереси влади.
Лише завдяки тому, що на цих реформах наполягали американці, буквально шантажуючи для цього Банкову, погрожуючи залишити адміністрацію Петра Порошенка без дипломатичної підтримки, без фінансової підтримки з боку МВФ та інших міжнародних кредиторів, тому мали ми в країні хоча б мінімальний рух в бік цивілізованого світу. Звісно, перед телекамерами та на різноманітних міжнародних конференціях офіційний Київ запевняє про свою рішучість у реформуванні країни, про свою нульову толерантність до корупції та про рубання рук казнокрадам. Насправді чинна українська влада увесь час чинить найлютіший спротив усім реформам, воліючи залишити собі старі й дуже зручні їм суддівську та прокурорську систему, ручну й непрозору систему керування економікою.
Нечистий "Укроборонпром"
Та що там казати, якщо американці, виявляється, ще на самому початку правління Порошенка наполягали на ліквідації "Укроборонпрому", через повний безконтроль та корупційні схеми. Але українська влада пораду проігнорувала. Чому вона так у 2014-му вчинила (попри те, що американці обіцяли у разі реформи найтіснішу співпрацю зі своїм військово-промисловим комплексом) ми з вами дізналися лише тепер у 2019-му. Дізналися, що залишили "Укроборонпром" незмінним для того, щоб друзі Порошенка могли красти оборонні бюджети, як до того крав звідти старший син Януковича Саша-Стоматолог.
І тепер американців надзвичайно обурив відкат України до часів Януковича, що стався завдяки скасуванню Конституційним судом покарання українським можновладцям-хабарникам за незаконне збагачення. І американський посол в Україні Марі Йованович цілком обґрунтовано висловила з цього приводу свою негативну думку, називаючи спотворенням усіх досягнень у боротьбі з корупцією в Україні. Паралельно пані посол вимагала звільнення чільника САП Назара Холодницького та проведення незалежного аудиту в "Укроборонпромі".
Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Марі Йованович / Фото LIGA.net
Але Петро Порошенко дуже ображається, коли його назагал критикують. Тому Банкова, вустами кума президента, оголосила американському послу "війну", обвинувативши її у втручанні у внутрішні справи України. Тобто в усьому, про що російський телевізор фантазує останні п'ять років.
Від себе маю зазначити, що цю конфронтація чинної нашої влади з американським послом за недолугістю можна порівняти з пострілом собі в ногу. Шкода тільки, що Банкова не собі в ногу поцілила, а усім українцям...
Читайте також: Зеленський – лідер нації, Зеленський – головнокомандувач... Уявили?