Дотепер не можу повірити, що Володимир Зеленський третій місяць поспіль впевнено тримає перше місце в рейтингу електоральних вподобань українців. Підсвідомо очікую, що цей похід в президенти виявиться лише інноваційною рекламною кампанією комедійного серіалу про Голобородька. Досі чекаю, що Володимир Зеленський вийде на публіку і скаже щось на кшталт: "То був жарт, невже ви справді повірили, що я серйозно можу піти в президенти? Та ну, не смішить". Схоже, що я таки не сплю і все це відбувається в реальному житті.
Читайте також: Нові рейтинги та антирейтинги кандидатів: хто і як може змінити розклади
Я у жодному разі не піддаю сумніву право коміка Зеленського балотуватися в очільники держави. Це його незаперечне і цілком законне право, як і будь-якого українця, людини будь-якої професії, кольору шкіри, статі чи зросту. І цілком розумію, що моє особисте негативне ставлення до нього – це мої особисті проблеми. Завжди вважав, що на посаді президента має бути людина відповідного маcштабу. Президент країни – це не тільки чиновник, а лідер нації, який здатен її за собою повести.
Але тепер я зрозумів, що ці мої уявлення – застарілі. Адже, як ми бачимо, до влади може стати і Дональд Трамп, щоб перетворити посаду лідера демократичного світу, на якусь безкінечну клоунаду. Лідером нації може бути і плюгавий карлик, від якого у захваті останні 20 років велика кількість росіян. До речі, ми також мали за Верховного головнокомандувача колишнього зека, який два слова зв'язати не міг і окрім як полюванням на кабанів та піклуванням про страусів нічим більше в країні не переймався.
До речі, Зеленський із Януковичем вельми схожий. Актор, як з'ясувалося, також вельми недорікуватий – "косноязичний", якщо російською. Не можу збагнути, як таке можливо, адже в нього професія така, що він мав би майстерно балакати – видно не склалося з цим. Не склалося у Зеленського і з українською мовою – вона йому відверто чужа і користуватися нею йому відверто незручно. Подумайте тільки, що у разі президенства Зеленського доведеться виголошувати промови українською, думаю, в результаті отримаємо такий собі мікс з Ющенка та Азарова: від третього президента будуть дуже заплутані і незрозумілі речення, а від колишнього прем'єра – лютий суржик. Це буде дуже смішно, якщо опустити той момент, що сміятися ми будемо зі свого президента.
Нова вистава лялькара Коломойського
Проте, це лише мої мізерні прискіпування – і мову Зеленський досить швидко вивчить, і другорядного актора ми втратимо, якщо оберемо його президентом. Та й особливої шкоди країні він наробити не зможе, адже повноваження очільника держави у нас формально досить обмежені. То ж, здавалося, немає в мене особливого приводу впадати у депресію. Стане президентом, а якщо якось серйозно "зашквариться" – надаємо по руках. (Кучма та Янукович не дадуть збрехати, що українці здатні донести і президенту своє невдоволення та претензії.) Тоді я навпаки мав би радіти, що в українській політиці з'явилося нове обличчя і нова, так би мовити, кров. І глибоко в душі сподіватися – може хоч в цього щось путнє вийде?
Але я не можу радіти, бо наперед знаю, що не вийде. І не тому, що він людина погана, чи не хоче Україні добра. Ні! Просто коміку з "95 кварталу" на посаді президента не дозволять вирішувати в країні щось серйозніше за вибір кольору його краватки. Адже Зеленський – лише маріонетка олігарха Коломойського, який нині переховується в Ізраїлі, але мріє про реванш. Мріє про повернення до своїх схем із мільярдними маніпуляціями за кошти держави і простих українців. Не Зеленського матимемо за президента, а Коломойського. При такому розкладі Свинарчуки-Гладковські Порошенка, боюсь, будуть згадуватися дрібними злодюжками, які крали по дахах білизну, поки їх Карлсон не налякав…
Читайте також: Шулявський міст: ще один проект для казнокрадів?