Він може проводити розвідку на значній відстані від станції управління, відстежувати та самостійно знищувати цілі. На сьогодні в Україні є щонайменше 6 таких безпілотників, які були закуплені Укроборонпромом у 2019 році разом із 3 станціями управління та керованими бомбами до нього.

Читайте предыдущий выпуск Коварство пропаганды: каковы планы России в отношении Украины

Я часто чую, мовляв, у нас же є така потужна зброя. Чому ж ми нею не користуємося? Я теж ставив це питання, і не тільки Всесвіту, а й тим, хто в Україні має досвід створення власних безпілотників.

Завдяки зібраній інформації я зміг зрозуміти одну дуже важливу річ – про неї читайте далі.

Аналіз бойових дій у Нагірному Карабасі

Я озвучу припущення, яке, ймовірно, було в збройному конфлікті між Азербайджаном та Вірменією. Одразу скажу, що я не ставатиму на чийсь бік, адже те, про що мовитиметься – це виключно припустимий аналіз стратегічних та тактичних дій Збройних сил обох армій.

На сьогодні, як мені здається, бойові дії в Нагірному Карабаху мають бути максимально досліджені, проаналізовані та розібрані детально, адже цей досвід 100% буде дуже корисним для нас.

Це буде дуже стислий і поверхневий опис тих моментів, які, ймовірно, мали місце під час бойових дій в Нагірному Карабасі, спираючись на новини та аналіз тих, хто у цьому розбирається, але про кого я не можу розказати.

Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабасі?

Конфлікт триває вже декілька десятиліть. Азербайджан та Вірменія воюють за територію Нагорного Карабаху. Однак ситуація знову загострилась 27 вересня 2020 року. Тоді Міноборони Азербайджану заявило, що війська Вірменії обстріляли позиції їхньої армії. Водночас Вірменія оголосила воєнний стан і мобілізацію.

Застосування "Байрактарів" у Нагірному Карабаху було не простим завданням, адже цей літальний апарат доволі великий, його максимальна злітна маса – пів тонни, тож така велика ціль є достатньо легкою для всіх видів протиповітряної оборони, зокрема для переносного зенітно-ракетного комплексу. Саме тому Азербайджан використав певну стратегію.


Протистояння у Нагірному Карабасі / Фото armtimes

Стратегія Азербайджану

Напередодні було закуплено і завантажено вибухівкою певну кількість стареньких літаків АН-2. Із них зробили дрони, тобто людей там не було. Також була "злита" інформація про начебто авіаційний наступ зі сторони Азербайджану.

У такий спосіб вірменська протиповітряна оборона була напоготові – як тільки ці літаки порушили повітряний простір бойових дій, тоді по них одразу були завдані удари.

Літаки АН-2 були використані виключно для того, щоб протиповітряна оборона супротивника вихолостила свій боєкомплект і стала вразливою, тому одразу після стареньких літаків – зайшли ті самі "Байрактари", які є і у нас, але не самі.

Офіційно ця інформація не наводиться, але прикриття "Байрактарів" було організовано із застосуванням безпілотника ANKA-I. Він так само розроблений і створений у Туреччині.

Обратите внимание В Японии связывают запуск баллистических ракет КНДР с Россией

Що відомо про цей безпілотник

Цей великий безпілотник підсвічував лазером цілі та застосовував вплив/перешкоди на засоби радіоелектронної розвідки та протиповітряної оборони противника, надаючи можливість ударним дронам вражати цілі.

Друга пастка Азербайджану

Однак і це ще не все. Для того, щоб подовжити політ і виконання бойових завдань "Байрактарів", Азербайджан використовував ударні безпілотники Ізраїльського виробництва HAROP, які мали єдине завдання – ліквідація систем протиповітряної оборони противника.

Однак, навіть використовуючи таку продуману стратегію і тактику, Азербайджан втратив, згідно із власними підтвердженими даними, 6 "Байрактарів", а за інформацією Вірменії – 12.

Знову повторю – все, що ви прочитали, це лише припущення, адже жодних офіційних підтверджень немає і навряд чи будуть, адже там тривають бойові дії.

Від себе хочу зазначити декілька важливих моментів

  • Безпілотники мають дуже мало шансів на успіх.
  • Навіть разом із певними додатковими силами інших дронів та тактичних маневрів – у результаті втрачено 6 дронів, за словами самих азербайджанців. Саме стільки їх маємо ми. Скількома володіє азербайджанська сторона – невідомо.
  • У Нагірному Карабаху – старі радянські зенітно-ракетні комплекси "Оса" та "Стріла", які в більшості були знищені. Як проявляють себе подібні дрони із новішою технікою протиповітряної оборони – поки невідомо.
  • Найголовніше – наразі у нас немає єдиної автоматизованої системи управління Збройних сил, яка б змогла об'єднати та полегшити управління і координацію між військами під час бойових дій. Саме від якісної системи управління військами залежить результат війни.

У нас була програма, на яку витратили 600 мільйонів гривень, і в якій виявилось стільки вад і проблем, що я навіть думаю присвятити цій темі свій наступний блог.

Актуально В Минобороны назвали фейком информацию о переброске Россией на Донбасс сотни танков

Все, що ви сьогодні прочитали, є лише моїми припущеннями, які базуються на фрагментах інформації, яку можна знайти в мережі. Однак головне – це те, що сила і перемога не у дронах і не в їхній кількості, а у правильному і адекватному оцінюванні противника. Відповідно до цього – ефективне планування і використання власних сил та засобів.

Я не тактик і не стратег. Я воював у складі 30-ій Окремій механізованій бригаді і був звичайним піхотинцем на посаді кулеметника, але навіть мені зрозуміло, що у війнах перемагають або за допомогою мізків, або за допомогою жертв.

Ми – не радянський союз, щоб кидати на війну десятки і сотні мільйонів життів. Тому вихід у нас один – треба думати головою.