Посольство США в Україні, наш стратегічний партнер у протистоянні російській агресії, виступило з різкою заявою. Це їхня реакція на напади "тітушок" на голову правління громадської організації "Центр протидії корупції" Віталія Шабуніна, а також захоплення будівлі Національного антикорупційного бюро.

Читайте также: Кожному клану – по дійній корові: як Холодницький розпродує кримінальні провадження

Тобто у відносинах з державою, яка допомагає Україні в складний час, на рівному місці отримано два негативні відгуки. Раз за разом, кожен такий випадок, як і вбивства ромів, як і агресія стосовно до ЛГБТ-прайду, як і неонацистські виходи та паради – все це поглиблює прірву між Україною та цивілізованим світом.


Віталій Шабунін

Таким рецидивам аплодує Путін, який радий розсварити Україну з європейцями та американцями. Кожний вчинок, чи облиття зеленкою антикорупціонера, чи напад на представника етнічних або сексуальних меншин – усе це підігрую тим політикам на Заході, що прагнуть зняття санкцій з Росії.

Бо вони ставлять цілком логічне в таких обставинах запитання – чому Італія або Німеччина повинна жертвувати своїми грошима, добробутом своїх громадян заради України – країни на східних кордонах ЄС, де не поважають права людини та процвітає корупція. "Тітушки", що залякують реформаторів, та неефективна реакція поліції є неприйнятними в сучасному демократичному суспільстві", – йдеться у заяві американського уряду через останні події.

Як вдалося встановити, захищати Холодницького прийшли провокатори, за якими стояв Ілля Кива – близький соратник Арсена Авакова, що тепер намагається захистити від звільнення Холодницького, викритого в співпраці з корупціонерами. Натомість вдертися до приміщення НАБУ намагалися невідомі особи, що вдягнулися у футболки "Штаб визволення патріотів".

За версією НАБУ, напад на офіс Бюро був організований людьми з оточення фігурантів розслідування НАБУ, а саме народного депутата Євгена Дейдея та близького родича міністра внутрішніх справ Авакова.


Ілля Кива

Це підтверджується також пасивністю поліції відносно правопорушників, жоден із яких не був затриманий після того, як вони увірвалися на режимну територію, виламавши двері та металеву ролету, розтрощивши меблі, погрожуючи працівникам НАБУ та зіпсувавши камеру відеоспостереження.

Чи можна таке уявити, якби подібний штурм стався у приміщенні МВС? Або чи можна уявити таке в будь-якій цивілізованій країні світу, на допомогу яких надіється Україна?

І питання не лише у тому, що Антикорупційне бюро наступило на хвіст як корупціонерам, так і їхнім спільникам у прокуратурі. Питання в безкарності попередніх злочинів, пов'язаних з тітушками в часи Януковича. На жаль, ніхто не покараний з організаторів, які втекли за кордон, а найвищого штибу фігурант, який перевіряється слідством на причетність до тітушок, навіть користується прихильністю чинної влади. Йдеться про Юрія Іванющенка, який зміг вирішити всі проблеми за часів Порошенка – його знято з розшуку по лінії Інтерполу, через бездіяльність слідства скасовано європейські санкції, а в Україні Іванющенко легко виграє суди.


Юрій Іванющенко

При чому відбувається це після так званої "судової реформи, яка була однією з головних вимог Революції Гідності". Наведу простий приклад, як діями столичних суддів вдалося фактично "відмазати" одного з найбільших одіозних постатей часів Януковича – Юру Єнакіївського.

13 червня 2018 року Постановою Верховного Суду скасовано ухвалу Апеляційного суду міста Києва та направлено справу на новий розгляд. А тепер поясню чим саме цікава ця справа.У грудні 2014 року соратнику Януковича – Юрію Іванющенко повідомлено про підозру за декількома статтями (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368-2) Кримінального кодексу України. Через рік, наприкінці 2015 року адвокат Іванющенка подає в прокуратуру клопотання про закриття провадження відносно Іванющенка. Прокурор відмовив у задоволенні цього клопотання, але далі розпочалися махінації вищого пілотажу.

Адвокат оскаржує постанову про відмову прокурора закрити справу, що суперечить Кримінально-процесуальному кодексу. Ця скарга подається до Печерського районного суду міста Києва. Схоже, там ніхто з суддів не захотів приймати дуже сумнівне рішення на користь соратника Януковича, саме тому адвокати заявляють від усього складу Печерського райсуду. Лише вдумайтеся, не одному судді, а цілому суду.

І близький до влади суддя Віталій Писанець (який був переведений у Печерський суд Петром Порошенком з нізвідки, з Луганської області) направив подання до Апеляційного суду Києва для визначення підсудності, а там спрямували справу в Солом’янський райсуд Києва. Тобто, частина справи вже зроблена. Справа потрапляє до провадження судді Бобровника і останній приймає цю скаргу до свого провадження і вже на наступний день – нечувані темпи! Суддя задовольняє скаргу повністю та зобов'язує ГПУ справу закрити щодо Іванющенка.

Повторюся, якщо ви втратили логіку викладення: судді вистачило лише одного дня, щоб справу розглянути і все зрозуміти, що треба її негайно закрити. Прокуратура подає апеляцію на ухвалу судді. Однак Апеляційний суд відмовляє у відкритті провадження. Прокуратура подає касаційну скаргу, але Вищий спецсуд також відмовляє у відкритті провадження. Прокуратура подає скаргу до Верховного Суду і лише у жовтні 2017 році там скасовано попередні рішення. Справа знову опускається на рівень Апеляційного суду, а той вдруге, попри висновки Верховного Суду, які є обов'язковими для врахування, відмовляє.

Читайте также: Реванш корупціонерів: як в Україні впроваджують російські норми

І у червні 2018 вже новий Верховний Суд знову скасовує ухвалу Апеляційного суду Києва як незаконну, але я переконаний, що в апеляції знову можна чекати продовження цієї юридичної казуїстики. Усе це триває вже три роки, Іванющенко спокійно живе в райському куточку світу Монте-Карло, українські громадяни так і не отримали справедливості, а "тітушки" знову виходять на вулиці.

Політичну відповідальність за цю ситуацію має нести Петро Порошенко, а також підконтрольні йому Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів України не надали належної оцінки суддям, що однозначно грали на користь Іванющенка. Зміна влади та усунення корупціонерів – це те, чого потребує Україна, якщо ми ще хочемо зберегти прихильність іноземних партнерів та забезпечити гідний рівень життя громадян.