Українці зіпсували Путіну свято
Источник:
Facebook Дмитра СнєгирьоваСьогодні отримав інформацію, яка певним чином пояснює фанатизм наступу росіян (не зважаючи на кількість втрат!) на Дебальцевському напрямку.
З'ясувалося, що Плотницький отримав вказівки від своїх московських хазяів взяти українські війська в так званий "дебальцевський котел" до 2 лютого.
Виявляється, що Путіну "параду" наших військовополонених вулицями окупованого Донецька, здалося недостатнім, і він вирішив продовжити гру під назвою "історичні паралелі".
2 лютого, як дата ймовірного взяття в кільце угрупування наших військ під Дебальцево була вибрана не випадково. Саме 2 лютого 1943 року капітуляцією Північної групи вермахту закінчилася знаменита Сталінградська битва.
10 січня 1943 року було розпочато операцію зі знищення оточеного угруповання вермахту. Оточені частини було розколото на північну й південну групи і до 2 лютого повністю ліквідовано. Генерал-фельдмаршал Паулюс потрапив у полон. Вермахт у цій битві втратив 1,5 млн вояків. У Німеччині було оголошено триденний траур. Наступ лід Сталінградом переріс у загальний стратегічний наступ радянських військ, який тривав до кінця березня 1943 року.
Проводячи історичні паралелі між Сталінградом і Дебальцево, московські ляльководи та їхні "жукови" луганського та донецького розлива не врахували одного, але головного, чинника-мужності та сили духу українського воїна. Дарма, що у нас є свій фельдмаршал Паулюс-Муженко, але у нас є і свій будинок Павлова та Мамаєв курган — це місто Вуглегірськ.
Місто, в якому важка боротьба йшла за кожну вулицю, кожен будинок, підвал і сходи. Тоді , в 1943 році, німці називали цей тип безпрецедентних міських вуличних боїв — «Rattenkrieg» («Щуряча війна»).
«Rattenkrieg» («щуряча війна»). Ні, не щуряча. Тут німці помилилися. У нас війна зі щуром. Щуром агресивним, кривавим , підступним. Щуром, який заради своїх імперських амбіцій та історичних паралелей залишив назавжди в українській землі під Дебальцево сотні своїх вояків.
Фарбуйте зірки на вежах Кремля в кольори нашого державного прапора. Ми теж шанувальники історичних паралелей. Бруківка Красної площі ще почує важкі переможні кроки нащадків слави Сагайдачного...
Читайте також: Війна очищує Донбас від шлаку