Оскільки до виборів лишається менше місяця, я підніматиму цю тему у своїх блогах. Особливо, коли сходиться усе: вибори і ветерани. Як от цього разу. У минулому блозі я розповідав вам, хто з військових збирається до Верховної Ради: у партійному списку чи мажоритарником. Та є одна людина з цього переліку, яка заслуговує окремої увагі. Це Ілля Кива.
Читайте предыдущий блог Леонида Остальцева: Парламентські вибори в Україні: скільки ветеранів балотуватиметься до Верховної Ради
Дуже "яскрава" особистість, чий миттєвий кар'єрний зліт можна порівняти лише зі швидкістю запущеного в космос шаттлу. Ілля має статус УБД, а отже він – ветеран. Більше того, кількість його нагород, про які я вичитав у відкритих джерелах, така вражаюча, що я забов'язаний розказати про цього сучасного героя війни. Навіть якщо ви вже про це знаєте, прочитайте ще раз.
Просто, щоб ви розуміли, Ілля Кива нагорожений не тільки орденом Данила Галицького та відзнакою за заслуги перед Збройними силами, але й ще має два нагородних ствола: Форт 17 і АПС. Це відкрита інформація.
Я не розумію, які такі спецзавдання виконував пан Кива, і за які заслуги його нагородили. Просто для порівняння розкажу про мого побратима. Його звати Роман Марінов, і він найкрутіший танкіст з тих, кого я знаю. Словом, профі дуже високого класу. Якщо описувати всі його заслуги тут, то десяти моіх блогів не вистачить.
Для прикладу – одна історія, яка трапилась на початку нашого бойового шляху під час рейду. Коли наша БТГР штурмувала Савур-Могилу і десантники пішли вперед, саме танк Роми знищив два зенітні розрахунки бойовиків, які могли вбити наших десантів. Рома не панікував і завжди був напоготові йти в бій та захищатися.
Після цього були Степанівка, Міусінськ, Дебальцеве, Світлодарка. Декілька потраплянь в його танк, контузія – і списання в запас за станом здоров'я. Нині він є керуючим семи кав'ярень і продовжує розвиватися.
Так-от, у Роми немає жодної державної нагороди. Жодної. А у Киви 2 державні і два нагородних. Не знаю, може Кива виконував надсекретні завдання Міноборони і МВС?
Я навіть знайшов телефон пана Киви, так кортіло почути відповіді на всі ці питання. Але він направив мене на свою помічницю, яка пообіцяла передати мої питання. Та поки реакції я так і не дочекався.
Ким був і ким став Кива за час війни:
► У 2014 році наказом міністра Авакова був призначений заступником начальника УМВС в Донецькій області.
► Отримав звання майора міліції і був призначений командиром батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Полтавщина".
Ілля Кива
► У 2015 році – переведений на посаду заступника начальника УМВСУ вже у Херсонській області. В той же рік був підписаний указ про дострокове присвоєння спеціального звання "підполковника міліції". За місяць після підписання, у серпні 2015, став підполковником міліції.
Вражаюче, правда? Повертаючись до прикладів з моїми побратимами.От мій командир роти, будучи лейтенантом, отримав через рік війни звання Героя України. Бо воював як справжній командир і вів людей за собою. Навіть з постійними ротаціями в зону проведення ООС і пораненнями на сьогодні займає посаду заступника комбата і має звання всього-на-всього майора.
► Йдемо далі. 1 – 5 лютого 2015 року аж цілих 4 дні він керував операцією по вивезенню цивільних із Дебальцевого. Після служби на Сході заснував та очолив "Всеукраїнський союз ветеранів АТО". Очолював "Міжнародний благодійний фонд Визволення". Пізніше у 2015 року очолив Департамент протидії наркозлочинності.
► Десь за півроку глава Національної поліції Хатія Деканоїдзе сказала "баста!" і ініціювала звільнення Киви з посади борця з наркозлочинністю.
► Що там далі? Менше року пропрацював радником міністра внутрішніх справ України. І зрештою, у 2017 році на позачерговому з'їзді "Соціалістичної партії України" був обраний її головою.
На позачерговому з'їзді "Соціалістичної партії України" Кива обраний її головою
► Але якщо ви думаєте, що у лавах соціалістичної партії Ілля заспокоївся, то помиляєтесь. Адже Кива повідомив, що балотуватиметься до парламенту від проросійської партії "Опозиційна платформа – "За життя". А це перефарбовані регіонали, які годують суспільство брехливими маніпуляціями про мир і можливість домовитися із Росією, чим розпалюють ворожнечу.
Далі цитую Киву.
Ми прийняли пропозицію приєднатися до потужної прогресивної команди "Опозиційна платформа – "За життя". Сьогодні найголовніше – це досягнення миру в нашій країні. І ми зробили наш крок для того, щоб зшити Україну. Разом ми зможемо забезпечити якісну професійну роботу. Наші політичні погляди збігаються, і ми маємо намір і далі боротися за соціальну справедливість і захищати людей – уже в парламенті,
– сказав Ілля Кива.
Кива – під 34 номером у партійному списку на сайті ЦВК. Я намагався знайти хоч якесь конструктивне пояснення такого вчинку, я передивився його сторінку на Facebook за кілька тижнів у пошуках аргументів, після чого захотілося напитися, щоб забутися. Але жодного адекватного пояснення я так не знайшов.
Кива балотуватиметься до парламенту від проросійської партії "Опозиційна платформа – "За життя".
Загалом, аналізуючи дії Іллі Киви на його "професійному" фронті, я можу сказати, що так "підлизнути" партіі ворога – це треба вміти.
Та головними у цій історії для мене є два моменти:
- Перше – це те, що він має всі шанси зайти до нової Верховної Ради від партіі проросійський упирів і, будучи учасником бойових дій, певною мірою легалізувати цих мутантів.
- І друге – це те, що так чи інакше він є представником нашої ветеранської спільноти, і такими вчинками він не просто паплюжить себе, а також паплюжить пам'ять про кожного загиблого.
Читайте также: Чому не варто вважати Росію братнім народом: пояснення ветерана АТО
Закінчу просто: "Предателей презирают даже те, кому они сослужили службу". Так що, май на увазі, Ілюша, – зрадників ніде не цінують.
Читайте предыдущий блог Леонида Остальцева