Самоспалення Яна Палаха: чому студент наважився на відчайдушний крок, яким надихнув покоління

Він супроводжувався масовими протестами проти радянського впливу. Придушення демократії шляхом введення військ на територію Чехословаччини спонукали протестувальників до відчайдушних вчинків.

Цікаво Експеримент радянського керівництва не вдався: страшні наслідки таємної операції "Факел"

Найактивніший опір Радянському Союзу чинила молодь. Серед неї був і юний студент, який заради визволення країни свідомо пожертвував власним життям. 

Хто такий Ян Палах

Майбутній герой Чехословаччини народився 11 серпня 1948 року в невеличкому містечку Вшетати. З дитинства Палах захоплювався історією та обожнював слухати від батька розповіді про національних героїв Чехії – Яна Гуса та Яна Жіжку.

У майбутньому хлопець планував вивчати історію на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Цю мрію йому майже вдалося втілити у 1966 році. Він успішно склав вступні іспити, але через надмірну кількість студентів місця для Яна не вистачило.

Ян Палах – майбутній герой Чехословаччини / Фото CTK

Тоді юнак почав вчитися у Празькому економічному інституті, а через 2 роки повторив спробу вступити на омріяний факультет – цього разу успішно.

Студенти, які навчалися разом із Яном згадували його як дуже толерантну та виховану людину з загостреним відчуттям справедливості. Проте, ніхто не міг припустити, що він здатний вдатися до якихось радикальних дій.

Радянська влада почала наступ

До влади у Чехословаччині у 1968 році прийшов Александр Дубчек. За його головування у державі почалися демократичні реформи. Зокрема, скасували цензуру й дозволили вільні зібрання.

Попри те, що Дубчек був першим генеральним секретарем Комуністичної партії Чехословацької Соціалістичної Республіки, його правління відбувалося всупереч політиці СРСР.

За головування Дубчека почалися демократичні реформи / Фото CTK

Вже влітку 1968 року зі сторони Радянського Союзу повіяло загрозою окупації. Так, 21 серпня, Палах із батьківського дому у Вшетатах почув гул танків. Радянська влада почала наступ.

Студенти оголосили страйк силовикам

Вторгнення радянських військ серйозно вплинуло на молодих студентів. Правління ЦК Комуністичної партії Чехословаччини у листопаді публічно розкритикувало "Празьку весну". Студенти відреагували на це оголошенням страйку. Вони негайно окупували філософський факультет і перебували в ньому цілодобово.

Однак численні протести не давали жодних позитивних змін. Силовики щоразу розганяли мітинги, а ліберальних політиків поступово усували з посад. Люди починали втрачати надію.

Варто прочитати Рятував життя приречених на смерть євреїв: неоднозначні факти з життя Оскара Шиндлера

Однак Палах не покладав рук і відчайдушно намагався залучити будь-які методи спротиву окупаційній владі. Водночас він вирішив піти на радикальні дії.

Самоспалення Яна Палаха

Юнак вранці 16 січня 1969 року попрощався з матір'ю і поспішив на потяг до Праги. У своїй кімнаті в гуртожитку він написав 4 листи, 3 з яких він одразу вкинув у поштову скриньку. Останній – залишився біля нього.

Після цього хлопець пішов на обід у їдальню, а вийшовши звідти придбав у магазині господарських товарів 2 тари для рідини. Він наповнив їх пальним на найближчій заправці.

З цією рідиною та текою, у якій був невідправлений лист, Палах подався до Природознавчого музею на Вацлавській площі. Юнак поклав свою теку у фонтан, зняв верхній одяг і, недовго думаючи, вилив на себе вміст посудин. Відразу після цього Ян підпалив сірник і вмить спалахнув повністю.

Самоспалення Яна Палаха на Вацлавській площі / Фото AFP

Охоплений полум'ям, юнак ще пробіг кілька метрів і, зрештою, впав. До нього почали збігатися перехожі, які намагалися загасити вогонь власними куртками. Палах лише попросив їх забрати з фонтану його листа.

Невдовзі на місце події приїхала служба невідкладної допомоги. Медики негайно відвезли Яна в лікарню. Його тіло встигло обгоріти на 85%. Увесь час, поки юнак був при тямі, він стверджував лікарям, що ці дії не були спробою звичайного самогубства.

Як на самоспалення відреагувала мати

Новина про самоспалення студента у центрі Праги була у всіх засобах масової інформації. Того ж вечора про цю подію почула й мати Палаха. Втім, оскільки ім'я потерпілого не розголошували, жінка навіть не могла припустити, що мовилося про її сина. Наступного ранку вона саме збиралася до нього на зустріч.

Саме тоді в ранковому поїзді вона побачила в газеті, яку читав чоловік навпроти, велику фотографію свого сина, над якою нависав трагічний заголовок. На наступній станції жінці довелося надати медичну допомогу. Через деякий час вона все-таки зібрала сили й поїхала до сина у лікарню.

До теми Криваві події на площі Тяньаньмень: чому в Китаї жорстоко розігнали протестний рух студентів

Якою була мета вчинку студента

У листі, який Палах залишив у фонтані, мовилося про мету його вчинку. Він повідомив, що є членом групи добровольців, які вирішили здійснити самоспалення і таким чином досягти мети – передусім, скасувати цензуру. Себе ж Ян називав у листі "Смолоскипом №1" і стверджував, що у випадку невиконання вимог, запалають наступні "Смолоскипи".

Радянська влада негайно почала розслідувати можливість існування секретного угруповання, проте офіційних доказів знайти так і не вдалося. Проте, люди й справді почали наслідувати вчинок Палаха.

Довідка. Дослідники стверджують, що лише на території Чехословаччини було 29 спроб вчинити самоспалення на знак протесту проти окупаційного режиму. Найвідомішими випадками стали жертовні самогубства Йозефа Главати, Яна Заїца й Евжена Плоцека.

Впродовж ще 3 днів медики у лікарні боролися за життя Палаха. Для жителів Чехословаччини він вже став героєм. Люди постійно надсилали в лікарню квіти та листи зі словами подяки й підтримки.

Попри важкий стан юнака, в палаті йому провели допит, який відбувався під прикриттям розмови з психологом. Палах жодного разу не сказав, що шкодує про свій вчинок. Він вважав, що боротися проти зла й за свободу потрібно будь-якими методами.

Коли помер Ян Палах

Студент помер у лікарні 19 січня 1969 року. Вже наступного дня на найбільших площах Праги зібралися багатотисячні натовпи. Більшість із них мали при собі фотографії загиблого.

Похорон Яна Палаха / Фото ceskatelevize.cz

Студенти філософського факультету того ж дня оголосили голодування, вимагаючи виконати вимоги Палаха. Площу перед навчальним закладом перейменувати з Червоноармійської на його честь.

Останнє вдалося втілити лише через 20 років. Тоді ж у Празі відбулися масові протести, які призвели до Оксамитової революції та зміни політичного режиму. У них брав участь і майбутній президент Чехословаччини, а згодом і Чеської Республіки Вацлав Гавел.

Тепер у Чехії щороку 16 січня вшановують пам'ять про відчайдушного студента Яна Палаха. Своїми діями він надихнув на боротьбу проти окупаційного режиму ціле покоління студентів, які продовжили відстоювати свободу й після його смерті.