Санкційний грім: США відкрили другий фронт проти Росії

10 квітня 2018, 20:01
Читать новость на русском

Введення США персональних санкцій проти 38 російських олігархів і компаній сталося, як грім серед ясного неба. Кремлівський список, який був оприлюднений в січні 2018 року, в Росії не сприймали всерйоз і відверто сміялися.

Чому США почали вводити персональні санкції, і як це вплине на економічну і політичну ситуацію в Росії, в матеріалі сайту "24".

Американське терпіння луснуло

Нагадаємо, 30 січня Мінфін США опублікував "кремлівський список", куди увійшло 210 російських чиновників, політиків і олігархів з найближчого оточення Путіна, крім самого президента РФ (114 чиновників і 96 бізнесменів). Рішення про розширення санкцій проти Росії було ухвалено Конгресом ще влітку 2017 року. Головна причина – втручання Кремля в президентські вибори США.

Читайте також: Порошенко анонсував українські санкції проти російських олігархів

Було багато розмов і іронії, що список – це просто перелік найбагатших людей за версією Forbes. В Росії навіть почали говорити про послаблення кремлівського списку. Тому введення Мінфіном США 6 квітня санкцій проти 38 російських бізнесменів, офіційних осіб і компаній було більше, ніж несподіванкою. Як зазначає політичний експерт Сергій Постоловський, Білий дім просто зрозумів, що з Путіним жодних домовленостей неможливо досягти з однієї причини: Росія їх не виконуватиме.

Для США вже стало справою честі – демонстративно показати світу, що вони не поступляться Росії. Точно цей список ніхто не знає. Але він може як поповнюватися, так і навпаки. Все залежить від того, чи готовий Кремль іти на поступки,
– вважає експерт.


США не збираються закривати очі на втручання Росії у вибори, дії в Україні і Сирії

Хоча, як зауважує співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов, на Заході і США зокрема дійсно були коливання щодо того, чи продовжувати санкції. На його думку, введення санкцій, в тому числі, може бути пов’язане із зустріччю в Німеччині лідерів країн "нормандської четвірки", але без Росії для обговорення ситуації на Донбасі. Кремль, говорить експерт, одразу заявив: можете збиратися, але без згоди російських сателітів – колаборантів питання миротворців на Донбасі не буде вирішене.

Читайте також: Хімічна атака в Сирії: США розглядають військову відповідь

"Жорсткі санкції проти Росії – намагання спонукати Кремль до діалогу. Трамп раніше заявляв, що США можуть вивести війська з Сирії, чим у Пентагоні дуже незадоволені. Тобто такі собі терези. США кажуть: ми послаблюємо позиції по Сирії, але давайте домовлятися по питаннях Європи. Не захочете – будуть жорсткі санкції", – розповідає Снєгирьов.

Втім, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко підкреслює: санкції проти російських бізнесменів – не відповідь за отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля чи за Сирію. Це реалізація закону про санкції, прийнятого Конгресом США у 2017 році. І це тільки частина списку. За словами експерта, це могло бути випадковим збігом із загостренням ситуації між Заходом і Росією, подіями в Сирії і Великобританії. Можливо, Вашингтон просто трохи прискорив введення санкцій.

Холодні наслідки санкційного дощу

Одразу після того, як США ввели нові санкції, перші його наслідки суттєво відчули на собі кілька відомих олігархів. Олег Дерипаска, фінансове статки якого одразу скоротилися на 1,3 мільярда доларів. Стільки ж втратив і його партнер по "Норильському нікелю" Володимир Потанін, якого немає в списку санкцій. Замикає трійку Віктор Вексельберг, який разом з партнерами втратив майже 1 мільярд доларів. Загалом, російські олігархи за один день втратили щонайменше 12 мільярдів доларів. Станом на вівторок, 10 квітня, ситуація для російських товстосумів ще більше ускладнилась – сумарні втрати сягли 17 мільярдів доларів, в тому числі гаманець Потаніна схуд на 2,2 мільярда, а у Дерипаски – на 2,06 мільярда доларів.

Читайте також: "Дієта від Трампа": скільки втратили російські мільярдери за останні дні

Примітно, що на ці нові санкції відреагував падінням російський рубль. Як зазначає Володимир Фесенко, рубль вперше впав за останні два роки. Важливо, підкреслює політолог, що раніше рубль реагував на ціни на нафту. І зараз вперше це пов'язано саме з санкціями. Однак, на його думку, не варто очікувати, що все обвалиться, і росіяни повстануть проти Путіна, або олігархи здійснять переворот. Це наївно. Та американці вводитимуть санкції поетапно, вони теж вибирають: по кому вдарити і яким чином. І це поступово погіршуватиме загальну психологічну атмосферу для російського бізнесу і впливатиме на соціальні настрої.


Рубль відреагував на санкції падінням

Як говорить фахівець, через санкції російські олігархи стали переводити гроші в РФ, і це призвело до збільшення припливу зовнішніх коштів. Але проблема в тому, що гроші повинні працювати. Виникає питання відсутності кредитування на прийнятних умовах. Можна звернутися до китайців, або банкірів на Близькому Сході, але у них і відсотки вищі, і американці можуть дати їм сигнал, щоб ті не особливо допомагали росіянам.

Російські економісти бояться затяжної стагнації. У 2017 і на початку 2018 року зажевріла надія – падіння економіки припинилося і з'явився невеликий плюс. Це розслабило росіян, але надто рано. Санкції погіршують позицію російського бізнесу на глобальних ринках і поступово впливатимуть на внутрішньо-економічну ситуацію в Росії. Цей санкційний дощ надовго, і він буде нудним і неприємним для Росії,
– наголошує Володимир Фесенко.

Потепління стосунків не буде, ризики військових зіткнень збільшаться

Володимир Фесенко зауважує: жорсткі речі відносно Росії США приберігатимуть на випадок різкого загострення ситуації. Але і так рівень дипломатичних і політичних відносин між Заходом і Росією дуже загострений. Через отруєння Скрипаля, зараз – через нові хімічні атаки проурядових військ Башара Асада в Сирії, в результаті чого загинуло щонайменше 70 людей. І це не перше загострення. Причому воно торкнулося не лише США і Заходу в цілому, але й Ізраїлю, у якого були хороші відносини з РФ. За неофіційними даними, Ізраїль завдав ракетного удару по авіабазі в Сирії, де перебувають, в тому числі, іранці і російські військові. Що теж викликало істеричну реакцію у росіян.

Зараз нове загострення з Росією, хоча не треба очікувати, що так буде кожен день. Але, якщо врахувати ще й суд по збитому "Боїнгу", який має розпочатися цього року в Нідерландах, невирішені проблеми по Донбасу і Сирії, то навряд чи варто очікувати потепління відносин між Заходом і РФ. Головне, щоб це не дійшло до ризиків військових зіткнень,
– наголошує Фесенко.

Наразі загострення відбулося в Сирії, причетність до чого Асад і росіяни заперечують. Втім, на думку Сергія Постоловського, Росія може активізувати бойові дії на Донбасі.


Росія має лише одну відповідь загострення військових дій

"Міністр оборони України Степан Полторак вже заявив про накопичення близько 77 тисяч російського військового контингенту на україно-російському кордоні. І їх там не просто так збирають. Тому що єдина зброя Росії – сила, як останній аргумент перед цивілізованим світом. Економіки в Росії немає. Але на війну Москва гроші завжди знайде", – підкреслив Сергій Постоловський.

Принаймні, телефонна розмова Меркель і Путіна знову підтвердила: Кремль не збирається відступатися від своїх позицій по миротворцях. Росія і далі наполягає на тому, що місія ООН може бути тільки для охорони спостерігачів ОБСЄ. А це, зазначає Фесенко, безглуздо, і не влаштовує Україну і США.

При цьому Постоловський вважає: сама велика проблема США в тому, що вони не зрозуміли наслідків після попередньої холодної війни. По-друге, не усвідомили, що робити з пострадянським простором після розвалу СРСР.

Політика президентів Клінтона, Обами – цинічний ідеалізм, який ні до чого не призвів. Тільки виникли нові анклави хаосу – Близький Схід, Афганістан, Грузія, Україна. Поки США вводять санкції, Путін просувається по територіях,
– наголосив Сергій Постоловський.

Читайте також: Захід vs Росія: від дипломатичного бойкоту до холодної війни?