Крок приниженого диктатора: визнавши бойовиків, Путін змушений відповзати назад

23 лютого 2022, 11:06
Читать новость на русском

Джерело:

"Теорії змови"

Визнання Володимиром Путіним бойовиків на Донбасі та обіцянка вже офіційно ввести на окуповані території війська, у багатьох українців викликало якщо не панічні настрої, то певне сум'яття точно.

Але насправді такий крок з боку Путіна – це доказ того, що він відступає та задовольняється малим. Давайте разом проаналізуємо, що означає для України заяви про окуповані території і чому це скоріше "прощання з красунею", ніж підготовка до великої війни.

До теми Цинічна заява лідера Кремля, нищівна реакція світу та України: як Путін "легалізував" бойовиків

З чого все почалося

Кремлівський диктатор Путін провів показове засідання Ради безпеки Росії, на якому всі учасники постійно плуталися в тому, чи збираються вони визнавати псевдореспубліки або ж приєднувати їх до Росії.

Виникала плутанина та сум'яття кремлівських чиновників. Видно було, що ніхто до кінця не розуміє, як викручуватися із ситуації.

Ситуація наступна: Путін у грудні 2021 року, сподіваючись на м'якотілість Заходу, висуває абсолютно божевільні вимоги про те, що Україну не можна приймати до НАТО, Альянс взагалі має піти зі Східної та Центральної Європи та країн Балтії, а Росія має отримати нову зону впливу. Якщо цього не буде – війна.


Путін висунув абсурдні вимоги до Заходу / Фото Getty Images

Але всі ультиматуми Путіна відкинуті і навіть спроба залякати Україну військами по периметру призводять до того, що Захід збирається в один кулак, а Україна отримує багато сучасного озброєння.

Окрім того, Київ навідріз відмовляється виконувати мінські угоди на московських умовах. У цій ситуації Путін починає шукати той вихід, де він не втрачає обличчя і залишається для росіян тим самим президентом "верхом на ведмеді".

Варто прочитати Довизнавалися: Німеччина зупиняє сертифікацію "Північного потоку-2" через дії Росії

Але розв'язувати повномасштабну війну проти України – це не варіант. За це одразу ж прилетять санкції. Відступати теж не варіант, адже після такого кроку виявиться, що ватажок слабкий і хворий, а значить його потрібно прибирати.

Навіщо Путін таки визнав бойовиків

Після РБ Росії Путін цілу годину вкладав у вуха росіян нісенітницю про те, що Україна більше не "братня", її наповнили нацисти, а бази НАТО взагалі там вже є.

Загалом це була мова сильно скривдженого, приниженого, але прагнучого зберегти обличчя, диктатора. Це було прощання з тими, хто так і не здався і не пішов до обіймів Московії.

По суті, визнання псевдореспублік та введення туди вже офіційно російських військ – це найвиграшніший для Путіна варіант. Але водночас – це полегшення для України.

На жаль, на багато років частина Донбасу стає Абхазією та Придністров'ям. Так, ці території надовго втрачені. Але не забувайте, що Путін дуже довго і старанно намагався вживити цю "ракову пухлину" у тіло України.

"Теорії змови" на 24 каналі: дивіться відео

Мета Донбасу для Путіна була не у визнанні, інакше він зробив би це давно. Ціль полягала в тому, щоб нав'язати Україні автономію регіону з маріонетковим урядом, який мав би право вето на всі українські рішення.

За фактом це ручне управління Україною через бойовиків.

Що отримав Путін насправді

Путін підняв ставки із Заходом, але не розрахував, що це гра на двох, а не в одні ворота. Адже Захід, зокрема США та Великобританія, відразу стали бити козирями.

Той інформаційний галас про можливі вторгнення зробила свою роботу і Росія залишається країною-вигнанкою. Але Путіну, окрім як кілька десятків разів повторювати свої вимоги, сказати було нічого.

Крім того, він зрозумів, в яку прірву полетить Росія, якщо він все ж таки розв'яже бійню. Адже Путін не молодий, а до історії потрапити хочеться.

Визнати поразку у боротьбі із Заходом він не міг, цього не вибачили б його зомбі-росіяни. Потрібна була перемога і ось вона – визнати "страждальні російськомовні республіки".

До теми Держдума ратифікувала "договори" з псевдореспубліками на Донбасі

Тут ми повинні розуміти, що вийти хоч із якоюсь перемогою з бою, Путіну дозволив і Захід. Навіть офіційне перекидання російських військ та підписання документа про дружбу з псевдореспубліками говорить про те, що конфлікт заморожується, а частина Донбасу перетворюється на умовну Абхазію.

Так, окуповані території повторюють долю Абхазії та Придністров'я.

Росія перетворює частину Донбасу на буферну зону

Більше того, проаналізувавши документ про визнання, я дійшов до цікавого висновку: більшість положень повністю копіюють документ, підписаний Москвою з невизнаними Абхазією та Південною Осетією. Один в один.

Зокрема, варто звернути на один пункт: "З метою забезпечення безпеки одна сторона передає право іншій стороні право будівництва, використання та вдосконалення її збройними силами військової інфраструктури та військових баз на своїй території".

Простіше кажучи, Путін перетворює частину Донбасу на буферну зону, куди стягує величезну кількість військ для захисту. Не забувайте, що запалений мозок Путіна марить цифрами про політний час ракет НАТО до Москви, а тому вирішив окопатися на Донбасі.

Чи означає перекидання військ на Донбас, що Путін рухатиметься далі вглиб України? Заперечувати нічого не варто, але зверніть увагу, що визнання псевдореспублік відбулося в їх фактичних межах.

Це означає, що Путін не хоче просуватися далі, адже це буде офіційний напад Росії на Україну.

Захід підказав Путіну, як вийти із гри

Тут ми підібралися до найцікавішого – санкції. Я недаремно сказав, що Захід сам підкинув Путіну варіант, як йому вийти з гри з найменшими втратами.


Захід підкинув Путіну варіант, як вийти із гри / Фото Getty Images

Справа в тому, що всі наші західні союзники не раз повторювали ту саму мантру: санкції будуть введені, як тільки Путін здійснить нове вторгнення. Гібридні війська на Донбасі давно всіма визнані як російські.

Це означає, що введення військ на окуповану частину Донбасу не сприймається як нове повномасштабне вторгнення, а отже, і весь спектр санкцій залишать як пугалку на потім.

Нині Захід обмежиться лише частковими обмеженнями. Так, вони будуть болючими, але не смертельними.

Аби не бути голослівним, наведу вам приклад: одразу після визнання Путіним псевдореспублік, у Білому домі лише запровадили санкції проти тих, хто співпрацюватиме з окупантами на Донбасі.

Варто прочитати Росія заплуталась, в яких межах "визнає" псевдореспубліки на Донбасі: різні версії

Далі все застопорилося і високопоставлені чини Білого дому прямо кажуть: "Але ж нового вторгнення начебто не сталося?"

Саме тому Путін визнав псевдореспубліки не в межах Донецької та Луганської областей, а в фактичних межах, де зараз стоять бойовики. Тобто жодного дюйма нового вторгнення. Так, це хитра гра, який частково підіграв Захід.

Що все це означає для України

На жаль, ми отримуємо неконтрольовану територію. Але ми повністю позбавляємось мінських угод. Це означає, що Німеччина, ні Франція не зможуть нам вказувати, яким шляхом йти.

Це повністю розв'язує нам руки і нас нічого не стримує від співпраці з будь-ким.

Промова Путіна – це визнання того, що він ненавидить Україну та готовий її знищити, але цього разу він змушений відповзати назад. Усі спроби підкорити красуню закінчилися провалом.

Злість у словах Путіна – це образа на те, що Україна остаточно вирвалася з рук Кремля, хай і не в повному складі.