Що дає мешканцям гуртожитків безстроковий мораторій на виселення

Читайте також: Українців поки не виселятимуть з гуртожитків: Рада продовжила мораторій

Законодавчі новації

8 лютого набув чинності закон, яким заборонено виселяти мешканців гуртожитків до завершення виконання Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Програму повинні були запровадити протягом 2017-2022 років, але поки вона не дійшла до парламенту.

Й до ухвалення закону масового виселення з гуртожитків – не було

В цьому законі не закладено механізм запровадження мораторію. І це – основна його прогалина. З іншого боку, нещодавно Верховний Суд прийняв рішення, суть якого зводиться до того, що всі гуртожитки мають бути надані на приватизацію людям, без будь-яких умов. Це рішення спростить процедуру приватизації для мешканців гуртожитків,
– сказав 24 каналу президент ВОГ "Асоціація мешканців гуртожитків України" Анатолій Буднік.

Читайте також: 184 гуртожитки: у Порошенка відзвітували про темпи здачі нового житла для військових

Це рішення є дуже хорошим судовим прецедентом, яким у майбутньому зможуть керуватись ті, хто захоче приватизувати помешкання в гуртожитку.

Прибуткові метри

Наразі представники місцевої влади не вельми охоче передають у власність жителям гуртожитків їх кімнати.

Балансоутримувачі (підприємства – власники гуртожитків) й голови адміністрацій мають зиск з цієї нерухомості. Людей виселяють, а в приміщеннях роблять косметичний ремонт і продають своїм наближеним або тим, хто має гроші. Багато гуртожитків розташовані в центрі міст, тож їх активно купують під офіси,
– розповідає Анатолій Буднік.

Після ремонту, вартість квадратних метрів у гуртожитках значно зростає

Здебільшого, підприємства, які свого часу видавали людям кімнати в гуртожитках, вже ліквідовано або ж на них змінилось керівництво. Нові директори розробили таку собі схему заробітку на гуртожитках: вони виселяють вже непотрібних їм людей через суди. При цьому використовуючи одну, але дуже розповсюджену схему.

Виселяючи людину з гуртожитку, керівництво підприємства, на балансі якого числиться приміщення, мотивують це відсутністю документа, що засвідчує спільне рішення адміністрації підприємства й профспілкового комітету про виділення цього помешкання. Людина каже – в мене ж є ордер, але їх це не переконує. Звісно, рішення адміністрації та профспілкового комітету є, але воно ж у архівах підприємства, людям цей документ ніхто й ніколи не видавав. Власне, як і доступ до архіву,
– додає Анатолій Буднік.

Мораторій не для всіх

Під дію мораторію підпадають гуртожитки, які є об'єктами права державної та комунальної власності. Щоправда, заборона на виселення не стосується гуртожитків, які перебувають у господарському віданні чи оперативному управлінні:

• військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії України;
• Служби безпеки України;
• Державної прикордонної служби;
• Збройних Сил України та інших військових формувань;
• Державної спеціальної служби транспорту;
• Міністерства внутрішніх справ України;
• Національної поліції України;
• Державної кримінально-виконавчої служби України;
• Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
• Державної служби України з надзвичайних ситуацій (крім тих, що знаходяться поза межами військових частин, закладів, установ, організацій);
• державних навчальних закладів (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників), Національної академії наук України (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей).

Читайте також: В Україні продовжили заборону на виселення з гуртожитків: що це означає

Хто має право на приватизацію

Приватизувати кімнату в гуртожитку мають право українці та члени їхніх сімей, в яких немає іншого житла, а також одинокі громадяни, які не мають власного житла. При цьому, вони не мали використати право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду. Для того, щоб приватизувати кімнату, вони повинні сукупно протягом п'яти років і більше проживати в помешканні.

Коли йдеться про гуртожитки коридорного типу, передачі у власність громадян підлягають лише кімнати, що мають відповідні номери.

Інколи людину реєструють не в конкретній кімнаті, а просто за адресою розташування гуртожитку. В такому випадку, щоб довести факт свого проживання в конкретній кімнаті, необхідно звертатись до суду. І знову ж в гуртожитку необхідно мешкати безперервно протягом п'яти років.

Інколи, доводити своє право на кімнату в гуртожитку доводиться в судах

Житло в гуртожитках, де планують проводити реконструкцію без відселення (без зміни статусу гуртожитку), дозволено приватизувати вже після здійснення цих робіт.

За неповнолітніх членів сім'ї рішення про приватизацію приймають батьки. Згоду на участь дітей у приватизації вони засвідчують своїми підписами у заяві, який ставлять біля прізвища дитини. Якщо дитині від 14 до 18 років, до заяви необхідно додати письмову нотаріально засвідчену згоду батьків або піклувальників.

Документи, які необхідні для приватизації

Бажаючі отримати у приватну власність помешкання в гуртожитку, де проживають, мають надати до органу приватизації такі документи:

• оформлена заява на приватизацію житлового приміщення у гуртожитку;
• довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
• копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку) та бути зареєстрованою в помешканні;
• документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
• копія документу, що підтверджує право на пільгові умови приватизації.

Водночас, не можна мати заборгованостей за комунальні послуги.

Вартість метрів

Рішення про передачу житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян приймає орган приватизації. На підставі цього рішення цей орган видає свідоцтво про право власності. Потім цей документ вноситься до спеціальної реєстраційної книги житлових приміщень у гуртожитках, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

Читайте також: Продали гуртожиток разом із людьми: у Києві примусово виселяють людей

Приватизація здійснюється безоплатно, але з урахуванням санітарної норми – 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково десять квадратних метрів на сім'ю.