"Слуга народу" вичитала своїх нардепів за провал законопроєкту на дозвіл обшуку депутатів

Один з нардепів розповів, що слуг народу вичитали на засіданні фракції, пише LB.ua з посиланням на власне джерело.

ЦІкаво: Кого зможуть прослуховувати ДБР і НАБУ та нащо скасовувати "правки Лозового": пояснення нардепа

Було засідання фракції. Нічого особливого, крім прочуханки за "провалений" учора 1009 (проєкт закону про зміни до Кримінально-процесуального кодексу, – 24 канал),
– сказав депутат.

Зауважимо, голосування за цей законопроєкт провалили 44 нардепи від "Слуги народу" та усі члени фракцій "Європейської солідарності", "Батьківщини" та "Опозиційної платформи – За життя".

Також за словами нардепа, сьогодні, 20 вересня, народні депутати планують призначити голову апарату Верховної Ради. Ним найімовірніше стане В'ячеслав Штучний – заступник Управління державної охорони.

Окрім того, парламентарі не планують розглядати на засіданні у п'ятницю питання призначення нової ЦВК.

Чому Рада провалила голосування? Верховна Рада 19 вересня відправила на повторне друге читання законопроєкт про зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Таке рішення підтримали 242 народні депутати.

Перед цим між депутатами стався конфлікт. Спікер Ради Дмитро Разумков двічі зупиняв голосування за ухвалення законопроєкту в цілому. Депутати від опозиційних фракцій заявили, що вдруге глава ВР зробив це занадто пізно, адже система "Рада" встигла зафіксувати результат – 196 голосів.

Проте, Разумков заявив, що зупинив голосування до того, як закінчився відлік. Після цього народні обранці відправили законопроєкт на повторне друге читання.

Які зміни передбачає цей законопроєкт?

• Із Кримінального процесуального кодексу та закону про статус народного депутата пропонують забрати норми, що забороняють без згоди Верховної Ради здійснювати обшук нардепа, оглядати його особисті речі та багаж, транспорт, житлові і службові приміщення.
• Скасування "правок Лозового". Вони стосувалися строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, можливості оскаржувати повідомлення про підозру тощо.
• Національне антикорупційне бюро та Державне бюро розслідувань отримають право самостійно проводити прослуховування під час негласних слідчих та розшукових дій.

Читайте також: Разумков підписав законопроєкт про імпічмент президента

Чому хочуть скасувати "правки Лозового"?

Ініціатором змін до Кримінального процесуального кодексу був депутат-радикал Андрій Лозовий. Тому, вони отримали назву "поправки Лозового" і набули чинності 15 березня 2018 року.

Цими положеннями обмежувалися терміни розслідування злочинів. Зокрема, правоохоронці зобов'язані були встановити причетність підозрюваного до вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину протягом 18 місяців, середньої тяжкості – 12 місяців, а кримінального проступку – 6 місяців. У разі нерозкриття злочину в ці терміни кримінальне провадження треба було закрити. Лише у виняткових випадках слідчий міг попросити суд продовжити терміни розслідування.

29 серпня Президент Зеленський подав на розгляд Ради проєкт закону, згідно з яким "правки Лозового" будуть скасовані. На його думку, наслідком прийняття "правок Лозового" стало запровадження штучних процесуальних перешкод для розслідування злочинів. Це негативно вплинуло на стан правопорядку у країні, а також на завантаженість суддів.