Справа "Роттердам+": суд відправив за ґрати одного з фігурантів
Солом'янський суд обрав запобіжний захід Володимиру Євдокімову, фігуранту справи щодо резонансної схеми "Роттердам+". Його арештували із можливістю внесення застави в розмірі 1,9 мільйона гривень.
Запобіжний захід Євдокимову колишньому члену НКРЕКП обрала суддя Марія Зелінська, повідомляє "Центр протидії корупції".
Зверніть увагу! "Роттердам+": що варто знати про розрахунок тарифу за електроенергію
Рішення частково задовольняє антикорупційну прокуратуру, адже там вимагали від суду заставу у 50 мільйонів гривень.
Зазначимо, що напередодні НАБУ затримало директора Державного підприємства "Оператор ринку", колишнього члена Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Володимира Євдокімова.
Хто такий Володимир Євдокімов?До 2014 року тривалий час працював у ДП "Енергоринок", у 2014-2017 роках був членом НКРЕКП, згодом – радником міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика і першого віце-прем'єра Володимира Кістіона.
ДП "Оператор ринку" створили якраз на базі ДП "Енергоринок" (гуртового покупця та продавця електроенергії) за рішенням уряду від 17 квітня 2019 року – для забезпечення роботи нового гуртового ринку електроенергії, що стартував з 1 липня.
Також НАБУ 8 серпня повідомило про підозру 6 особам, причетним до запровадження формули "Роттердам+".
Що таке "Роттердам+"?
Це запроваджена з 2016 року методика формування ціни на вугілля при виробництві електроенергії теплових електростанцій в Україні. Методику вели через втрату Україною контролю над частиною Донецького вугільного басейну через війну. Майже всі шахти з антрацитовим вугіллям, на якому працює більшість ТЕС України, після окупації Донбасу опинились на непідконтрольній території.
Тож, щоб забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, вирішили купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах. Туди доставляють вугілля з Африки та Америки. Проте щомісяця формула збирає надлишковий мільярд гривень. Так, реальна переплата за перші 2,5 роки дії формули "Роттердам+" склала майже 35 мільярдів гривень.
Коротко про справу НАБУ щодо формули "Роттердам+"
НАБУ вже виконувало слідчі дії у справ "Роттердам+" – зокрема, обшукувало офіси інвестиційної групи ICU. Адже саме ця фірма придбала євробонди ДТЕК, які зросли у ціні на 60% якраз після ухвалення НКРЕКП формули "Роттердам+" (порядку формування прогнозної гуртової ринкової ціни електроенергії).
У НАБУ вважають, що ця схема "дозволила невстановленим особам, в інтересах яких діяла НКРЕКП, отримати надприбутки". У ICU ж спростовують звинувачення: мовляв, усі операції були ринковими і здійснювалися у повній відповідності до чинного законодавства.
Раніше співвласником і головою ради директорів ICU була Валерія Гонтарєва (саме її за пропозицією п'ятого президента Петра Порошенка парламент у червні 2014 року затвердив на посаді голови Національного банку). А ще саме в ICU працював Дмитро Вовк, який згодом очолив НКРЕКП. Тому НАБУ підозрює членів НКРЕКП у змові, вчиненій при затвердженні формули "Роттердам+".