"Другий Рейх", вбивство Шольца і Генріх XIII: хто стоїть за спробою держперевороту в Німеччині

Попри те, що сам заколот та захоплення влади в Німеччині повністю провалилися, діяльність таких радикальних угруповань в одній з найбільш розвинених країн Євросоюзу свідчить про доволі негативні світові тенденції. 24 канал проаналізував, хто ж стояв за спробою держперевороту і чи відомо вже про російський слід.

До теми Хотіли вбити Шольца: в NYT дізналися шокуючі подробиці невдалого перевороту в Німеччині

Як і хто планував держпереворот у Німеччині

"Рейхсбюргери" готували державний переворот та збройний напад на органи влади в Німеччині. Окремим пунктом їхнього плану було захоплення Бундестагу. Таким чином вони сподівалися спричинити заворушення, які б згодом радикалізувалися. На тлі громадянського конфлікту заколотники планували повалити федеральний уряд та прийти до влади.

До участі в спецоперації, яку вже охрестили як антитерористичну, залучили понад 3000 співробітників правоохоронних органів з 11 федеральних земель. У ній брала участь також німецька розвідка, адже терористична мережа діяла й за межами самої Німеччини, в Австрії та Італії.

Зверніть увагу! За даними The New York Times, "рейхсбюргери" планували вбити німецького канцлера Олафа Шольца. Окрім вбивства Шольца, вони планували припинити постачання електроенергії в країні та швидко створити власні збройні сили.

Затримання Генріха Ройсса – так званого Генріха XIII / фото dpa

Загалом, повідомляють про затримання не менше 25 "рейхсбюргерів", 13 з яких вже заарештовані та проти них розпочато слідство. Ще 27 людей перебувають під підозрою. Серед змовників є також: 

• колишні військові Бундесверу,
• ексдепутатка ультраправої партії Альтернатива для Німеччини
• навіть громадянин Росії.

Наразі невідомо чи причетний Кремль до організації цього заколоту, але за попередніми даними, росіянин, який брав участь у змові, дійсно намагався зв'язатися з людьми з Москви та направити їм пропозицію про співробітництво. Втім, поліція наразі не підтвердила і не з'ясувала достеменно, чи йому це врешті вдалося.

Цікаво Еволюція Шольца: як війна та імперські амбіції Путіна змінили Німеччину

Цікаво також, що організатори заколоту вже розподілили міністерські посади у майбутньому уряді, а також вербували колишніх та штатних військових. Деякі з цих військових, на момент затримання, вже були звинувачені у чисельних службових злочинах. Таким чином "рейхсбюргери" планували забезпечити собі силову підтримку з боку армії.

Хто мав увійти до тіньового кабміну заколотників:

• в ролі "міністра юстиції" – ексдепутатка Бундестагу Біргіт Мальсак-Вінкеманн, яка представляла ультраправу партію Альтернатива для Німеччини і після завершення роботи в парламенті працювала суддею в Берліні;
• в ролі "міністра закордонних справ" – Тім Пауль Г., доктор права;
• у ролі консультанта з питань міжнародного права – Маттес Х. з Баден-Вюртемберга, багаторічний прихильник "рейхсбюргерів";
• в ролі "міністра охорони здоров'я" – доктор Мелані Р. з Нижньої Саксонії, яка також нібито підтримувала групу фінансово.

На чому базується ідеологія "рейхсбюргерів"

Поняття "рейхсбюргер", тобто громадянин Рейху, є доволі неоднорідним і включає велику кількість різних радикально налаштованих людей: від сектантів та езотериків до ультраправих та монархістів. Головна ідея так званого "Другого Рейху" полягає у тому, що його прибічники всіляко заперечують існування ФРН, як законної та суверенної держави. 

На їхню думку, Німеччина зараз перебуває під зовнішнім управлінням, а демократичний устрій, який нині панує в німецькій державі лише ширма.

Громадяни Рейху зазвичай відмовляються сплачувати податки чи штрафи або виконувати судові накази та рішення. Загалом, вони вважають, що "Другий Рейх" продовжує існувати або в межах Німецької імперії, або в кордонах 1937 року, до аншлюсу Австрії та проголошення Адольфом Гітлером Третього Рейху.

Громадяни Рейху на демонстрації в Німеччині / фото dpa

Як громадянський рух "рехсбюргери" виникли ще у 1980 році, але потужно радикалізувалися в 2010–2013 роках. Громадяни Рейху за цей час здійснили тисячі кримінальних злочинів, а самі учасники руху давно перебувають під наглядом німецьких правоохоронців.

До речі, учасників путчу в Німеччині могли вербувати навіть за допомогою екстрасенсів

Зверніть увагу! Окремий поштовх до радикалізації "рейхсбюргери" отримали після популяризації американської конспірологічної теорії QAnon. Поширення цієї конспірології у США є також є однією з основних причин, які наштовхнули людей до штурму Капітолію США 6 січня 2021 року.

Чому заколот від початку був приречений на провал

Німецькі ЗМІ під час активного обговорення цієї історії дійшли висновку, що таке  захоплення влади було від початку приречене на провал. Німецьке суспільство, поліція або армія навряд чи підтримали б подібну зміну режиму, а втримати владу силами малої групи озброєних людей їм би не вдалося.

При цьому, політичні аналітики вважають, що навіть якщо росіянам дійсно надійшла пропозиція підтримати цей заколот, Москва точно була вражена розмахом цього плану і навряд чи б долучилася до такої безглуздої авантюри. Російські спецслужби, швидше за все, усвідомлювали, що подібний радикальний рух точно перебуває під пильним наглядом німецьких спецслужб. Таким чином, пряме залучення до провальної спроби держперевороту в Німеччині спричинило б великий міжнародний скандал.

Втім, попри очевидну провальність цієї ідеї, політична спільнота Німеччини дуже стурбована ситуацією. Особливу увагу приділяють зв'язкам "рейхсбюргерів" з поліцією та депутатами Альтернативи для Німеччини. Якщо подібні радикали проникли до Бундестагу, це несе пряму загрозу національній безпеці. Президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що треба вжити необхідних заходів для захисту німецької демократії.

Якщо підтвердиться, що готуються терористичні злочини, треба вживати заходів, кримінальне право також має встановити межі. Німеччина це ліберальна демократія, але ця ліберальна демократія також має бути захищеною, 
– заявив Штайнмаєр.

При цьому саме безглуздість ідеї державного заколоту в Німеччині тривалий час сприймалася правоохоронцями радше як міф. Депутат Бундестагу Бернд Рікзінгер закликав розформувати елітний підрозділ Бундесверу KSK, адже те, що вони сприймали "як фантастичний роман" врешті стало "гіркою реальністю".

Демократія під ударом

Загальна тенденція на радикалізацію подібних рухів несе пряму загрозу демократії, а зрештою й національній безпеці багатьох країн вільного світу. Німецькі чиновники відразу провели аналогію між заколотом "рейхсбюргерів" та штурмом Капітолія США. Натовп, який захопив будівлю Конгресу кричав про вкрадені вибори та силою намагався відновити справедливість.

Актуально Без "их там нет" не обійшлося: путч у Німеччині планували росіянка й "фанат" Росії

Прихильник теорії змови QAnon під час штурму Капітолію США / Фото AP

Німецькі змовники також намагалися відновити справедливість, але вже історичну. Для цього вони були готові занурити країну в прірву збройних зіткнень, громадянської війни та зруйнувати німецьку демократію. При цьому, повернутися до політичної системи, притаманної позаминулому століттю. 

Потужні конспірологічні рухи існували завжди, але останнім часом вони активно озброюються та навіть отримують політичну підтримку. Дуже часто діяльність подібних груп підживлюється популістичними промовами деяких політиків з автократичними замашками.

До слова, нинішня російська ідеологія повністю базується на конспірологічних теоріях про НАТО та хворому уявленні про традиції, що уособлює відмову від усіх благ сучасності заради збереження примарної "русской души" та "особливого шляху", який здебільшого передбачає антицивілізаційні ідеї. Російська проблема полягає у тому, що цими деструктивними ідеями уражена не якась мала група громадян, а погляди вищого керівництва країни.

Автор сучасної політичної теорії Росії, імперіаліст Алєксандр Дугін / Фото Getty

Ультраправі політики на Заході також намагаються використовувати конспірологів заради певних політичних здобутків. Наприклад, у США з'явився цілий рух "американських платників податків", які спершу просто скаржилися на виділення коштів на підтримку України, а врешті почали сумніватися навіть в існуванні війни в Україні. Мовляв, це все вигадки "демократичної пропаганди", щоб вкрасти бюджетні кошти.

Деякі американські політики нині підхоплюють такий наратив, щоб використати його проти своїх політичних опонентів. Проблема в тому, що політики, які розвивають паранойю в суспільстві та заграють з радикалами, не бачать далеку перспективу своїх дій. Вони не усвідомлюють, до чого дійсно може призвести підбурювання радикальних угруповань.

Адже навіть якщо уявити, що подібний держпереворот був би успішним, людина яка прийде до влади в зруйнованій політичній системі ризикує покласти власну голову на плаху, коли розпалені радикали розчаруються і в ній також.