Укр Рус
25 листопада, 18:02
4

Китай відправив порожній корабель для порятунку астронавтів, які застрягли у космосі

Основні тези
  • Китай відправив безпілотну капсулу "Шеньчжоу-22" для порятунку астронавтів, які застрягли на орбітальній станції "Тяньгун" через пошкодження їхнього корабля космічним сміттям.
  • Пошкоджена капсула "Шеньчжоу-20" залишається на орбіті для експериментів, однак точні терміни її зведення з орбіти не оголошені.

Китай зіткнувся з серйозними проблемами – екіпаж їхньої орбітальної станції "Тяньгун" заятряг на орбіті без можливості повернутися. Все через проблеми з кораблем в якому виявили пошкодження космічним сміттям. Тепер, щоб повернути астронавтів, Китайське космічне агентство відправило до станції безпілотну капсулу "Шеньчжоу-22".

Космічне сміття давно становить загрозу для життя астронавтів на орбіті і цього разу Китайське космічне відомство зіткнулося з критичною ситуацією підвищеної серйозності, адже на кону життя людей. Для їх порятунку ракета-носій Long March 2F/G стартувала з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю 25 листопада о 12:11 за пекінським часом (о 06:11 за київським часом 25 листопада), розповідає 24 Канал з посиланням на Space.com.

Дивіться також Космічний корабель Starliner компанії Boeing зможе перевозити лише вантажі, але не людей

Ракета вивела на орбіту капсулу "Шеньчжоу-22". Зазвичай такі місії доставляють на станцію трьох нових тайконавтів для піврічного перебування, але цього разу корабель порожній. Він має стати "рятувальною шлюпкою" для поточної зміни на станції "Тяньгун".

Чому астронавти опинилися у пастці без транспорту?

Нинішній екіпаж прибув на станцію на кораблі "Шеньчжоу-21" у ніч на Геловін. Однак того корабля, на якому вони прилетіли, біля станції вже немає. Його довелося використати для евакуації попередньої зміни – екіпажу "Шеньчжоу-20", який повернувся додому 14 листопада.

Ситуація, що призвела до такої дивної перестановки, виникла на початку місяця. Астронавти місії "Шеньчжоу-20" мали покинути станцію ще 5 листопада. Проте перевірки виявили тріщину в ілюмінаторі їхнього корабля, яка, ймовірно, з'явилася через удар шматка космічного сміття. Про це повідомляля China's Manned Spaceflight Agency у китайській соцмережі Weibo.

Китайські фахівці проаналізували пошкодження і визнали капсулу "Шеньчжоу-20" небезпечною для входу в атмосферу. Тому попередній екіпаж полетів додому на кораблі новоприбулої зміни.

Через це останні 10 днів астронавти "Шеньчжоу-21" перебували у ризикованому становищі: у разі серйозної аварії на самій станції "Тяньгун" вони не мали б на чому евакуюватися. З прибуттям "Шеньчжоу-22", який має зістикувався зі станцією приблизно через 4,5 години після старту, ця проблема вирішиться.

Екіпаж продовжить свою шестимісячну місію і повернеться на Землю вже на новому кораблі. Їхня зміна триватиме до квітня 2026 року, коли очікується запуск місії "Шеньчжоу-23".

А що з пошкодженим кораблем?

Пошкоджена капсула "Шеньчжоу-20" все ще залишається на орбіті. Вона повинна звільнити стикувальний порт до прибуття наступної експедиції. Китайські посадовці планують певний час використовувати аварійний корабель для проведення експериментів, але точних термінів його зведення з орбіти поки не оголошено.

Залишається на діятися, що він не стане черговим космічним сміттям, яке потім пошкодить ще чийсь кораблеь, або станцію. Проблема відходів на орбіті гостра і росте щорічно, попри намагання різних компаній розробити способи очистки довкілля нашої планети від забруднень спричиненихї людською діяльністю, як, до прикладу, супутники Starlink.

Не лише китайські астронавти застрягали на орбіті

Ця історія, до речі, нагадує нещодавню епопею з кораблем Starliner від Boeing. Після проблем під час першого пілотованого польоту до МКС у червні 2024 року, NASA вирішило повернути корабель порожнім у вересні того ж року.

Астронавти Суні Вільямс та Бутч Вілмор, чия місія мала тривати 10 днів, затрималися на станції понад дев'ять місяців і повернулися на капсулі SpaceX Dragon лише у березні цього року.

Втім, на відміну від китайських колег, екіпаж МКС завжди мав пристикований функціональний корабель-рятувальник. Обидві позаштатні ситуації пожвавили дискусії про необхідність створення міжнародної служби космічного порятунку.