Майбутня книга про Сема Альтмана розкрила справжню причину його раптового звільнення з OpenAI
- Сем Альтман був звільнений з посади генерального директора OpenAI через сумніви в його лідерстві, включаючи звинувачення в приховуванні інформації та маніпуляціях.
- Звільнення було ініційоване після відкриття, що Альтман насправді володіє стартап-фондом компанії, а також через різні звинувачення в недотриманні безпеки та непрозорості управління.
- Нові деталі інциденту розкриває книга, заснована на інтерв'ю з інсайдерами.
Сем Альтман був раптово звільнений з посади генерального директора OpenAI у листопаді 2023 року, але через кілька днів повернувся у своє крісло. Хоча спочатку очікувалось, що це буде крахом його кар'єри, інцидент навпаки лише зміцнив його позицію в компанії, сконцентрував у його руках ще більше влади й призвів до звільнення всіх, хто виступив проти нього.
Минуло майже 18 місяців. Попри те, що ми почули величезну кількість теорій і припущень, ніхто так і не назвав точної причини, чому колеги Альтмана повстали й без попередження усунули свого CEO з посади, проголосувавши проти нього на майже загальних зборах. Нова книга репортерки Wall Street Journal Кіч Хейґі, яку вона написала на основі десятків інтерв'ю з інсайдерами, показує, що саме стояло за цим приголомшливим переворотом, який сколихнув усю технологічну індустрію, повідомляє 24 Канал.
Як усе починалося З OpenAI раптово звільнили головного розробника ChatGPT
Боротьба за владу, політиканство та багато брехні
Якщо вірити авторці майбутньої книги, все почалося з того, що неназваний член ради директорів улітку 2023 року зробив несподіване відкриття: виявилось, що так званий "Стартап-фонд" OpenAI нібито не виплачував кошти інвесторам. Коли ця особа спробувала розібратися, вона дізналася, що фондом насправді володіє сам Альтман. Це почало роздмухувати зростаючі сумніви в лідерстві гендиректора, яких і без того вже було багато, згідно з іншими свідченнями, які ми чули раніше.
Незабаром після того, як стало відомо, що Альтман володіє фондом, співзасновник OpenAI і колишній головний науковий співробітник Ілля Суцкевер зробив дзвінок своїй колезі по раді директорів Гелен Тонер, дослідниці безпеки ШІ з Джорджтаунського університету. Він розповів їй про цю ситуацію і запропонував поговорити з Мірою Мураті, яка на той час була головною технічною директоркою в OpenAI, але зараз уже звільнилась (як і Суцкевер з Тонер). Після цього усе й закрутилося.
Під час наступного дзвінка Мураті розповіла Гелен Тонер про токсичний стиль управління генерального директора. Зокрема, вона стверджувала, що Сем Альтман вимагав від неї приховувати деяку інформацію від ради директорів, натякаючи на можливе звільнення. Щоб підкріпити свої погрози, він запрошував на кожну їхню зустріч представника відділу кадрів аж до того часу, поки вона не пообіцяла мовчати.
Окрім історії зі стартап-фондом, гендиректора також звинувачували в інших серйозних неправдах:
- Одного разу він стверджував, нібито юрист OpenAI сказав йому, що конкретний продукт ChatGPT не потребує перевірки безпеки, але коли Міра Мураті особисто звернулася до цього юриста, він заявив, що ніколи не говорив такого.
- Також схоже на те, що Альтман випустив ChatGPT, не проконсультувавшись заздалегідь з правлінням: рада директорів дізналася про реліз у твітері, а не з вуст директора.
Після цього Ілля Суцкевер поділився власними враженнями та спостереженнями, які багато в чому збігалися з поглядами Гелен Тонер. Книга припускає, що він міг роками чекати слушного моменту, щоб переконати раду директорів звільнити свого співзасновника на тлі професійної напруженості та розбіжностей у поглядах (обоє по-різному бачили питання безпеки: Суцкевер виступав за жорсткий контроль ШІ задля уникнення його виходу з під контролю, тоді як Альтман мало звертав увагу на питання безпеки та більше переймався заробітками). Фіаско Startup Fund, схоже, було саме тим самим моментом, який дозволив Суцкеверу запустити процес звільнення Альтмана.
Після таємної розмови з рештою членів правління (за винятком Альтмана та його правої руки, президента OpenAI Грега Брокмана, якого не покликали на фінальне голосування), Суцкевер і Мураті надіслали членам правління величезні PDF-файли з доказами порушень, яких припустився CEO компанії. Вони, як пише авторка книги, використали функцію самознищення електронних листів Gmail.
Під час таємного відеодзвінка 16 листопада четверо з шести членів правління компанії – Суцкевер, Тонер, колишня засновниця компанії Таша МакКоулі та генеральний директор Quora Адам Д'Анджело – проголосували за звільнення Альтмана і виведення Брокмана зі складу правління. Згідно з джерелами авторки Кіч Хейґі, члени правління, які проголосували за звільнення, сказали Суцкеверу, що вони стурбовані тим, що він міг діяти як шпигун для перевірки лояльності.
За іронією долі, люди, які звинуватили Альтмана в непрозорості його роботи й рішень, самі провернули свою операцію непрозоро. Багато хто розглядав це як переворот. Але навряд чи у них був вибір, якщо інформація про авторитарний стиль управління Альтмана є правдою. Після звільнення директора тимчасовою керівницею стала Міра Мураті, але згодом вона склала повноваження. Суцкевер ніколи не намагався сісти в керівне крісло, оскільки його роботою завжди була наукова частина, тобто власне розробка ШІ.
Попередні свідчення перегукуються з книгою
Варто зазначити, що книга розкриває не дуже багато нової інформації, лише заповнює прогалини і додає контекстів. Свідчення про токсичність Альтмана звучали ще у травні 2024 року, тобто майже рік тому. Тоді сама Гелен Тонер зробила низку заяв, зокрема сказала, що рада директорів більше не могла довіряти CEO, посилаючись на скриншоти, які показували випадки маніпуляції та брехні. Члени ради не вірили в здатність і бажання Альтмана змінитися.
Саме це, за її словами, підштовхнуло звільнити генерального директора, але було лише останньою краплею, адже кількість проблем, які накопичились до цього, була значно більшою.
Для кожного окремого випадку Сем завжди міг придумати якесь невинне пояснення, чому це не має великого значення, або чому його неправильно витлумачили, абощо. Після багатьох років подібних речей, всі четверо з нас, хто його звільнив, прийшли до висновку, що ми просто не можемо вірити в те, що говорив нам Сем,
– сказала тоді Тонер.
Вона каже, що Альтман надавав неточну інформацію про процеси безпеки в OpenAI, а також вдавався до брехливих звинувачень на адресу самої Тонер, щоб домогтися її відставки. Причиною стала написана нею дослідницька робота, в якій вона критикувала недостатні заходи безпеки в OpenAI, які могли привести до виходу штучного інтелекту з-під контролю.
Колишня членкиня ради директорів також каже, що всі боялися Альтмана, а тому нікому, окрім команди юристів, не казали, що намагатимуться звільнити його. Вони знали, що генеральний директор спробує їх зупинити черговими маніпуляціями, якщо дізнається про це.
Друга річ, яку дійсно важливо знати, і про яку мало пишуть, – це те, наскільки люди бояться йти проти Сема. Вони бачили, як він мстився людям, мстився їм за їхню критику в минулому. Вони дійсно боялися того, що може статися з ними,
– додала вона у травні 2024 року.
Ми також чули про випадок, коли Альтман давав різним людям у компанії різну інформацію, щоб маніпулювати ними й досягти власних цілей. Це призводило до серйозних порушень у комунікації.
В цілому ці свідчення збігаються з тим, що Кіч Хейґі написала у своїй книзі.