Загадковий скелет з Бельгії склали з решток п'яти людей, життя яких розділяють тисячоліття

Дуже багато дивного

Скелет розкопали на кремаційному кладовищі римської епохи в містечку Поммерул, поблизу кордону з Францією. Ще у 1970-х роках тут виявили 76 кремаційних поховань і одне поховання тіла у позі ембріона. Відповідні артефакти й стиль поховання дозволили припустити, що кремації були римськими й датуються II-III століттями нашої ери. Хоча поховання в позі ембріона є незвичним для римлян, учені знайшли шпильку римського стилю біля черепа, тож і цю дивну могилу вони датували тим же періодом, повідомляє 24 Канал з посиланням на журнал Antiquity, що належить Кембриджському університету.

Дивіться також У Швеції знайшли цвинтар вікінгів із похованнями в "кам’яних човнах"

Коли науковці почали вивчати одну з частин скелета, виявилось, що кістка на 2 500 років старша, ніж вони припускали. Придивившись до скелета уважніше, з'ясувалось, що він складався з кісток щонайменше п'яти людей, які жили в різні часи. Проте лишається ймовірність, що їх було більше.

Радіовуглецевий аналіз у 2019 році показав, що всі інші кремації в Поммерулі належать до римського періоду. Проте аналіз дивного скелета датується трьома різними епохами неоліту – від 7000 до 3000 років до нашої ери.

Римська кістяна шпилька, знайдена біля черепа, була радіовуглецевим методом датована 69-210 роками нашої ери, а генетичний аналіз черепа визначив, що вона належала жінці, яка жила в римські часи, приблизно в третьому-четвертому століттях.

Цей аналіз підняв два питання:

• Чому череп римської жінки помістили в неолітичне поховання?
• Чому неолітичне поховання складалося з останків кількох людей?

Дослідники припускають, що римляни могли випадково порушити вже наявну неолітичну могилу, ховаючи кремовані останки в третьому-четвертому століттях, і просто додали до неї новий череп і кістяну шпильку, зроблену трохи раніше, в період між 69 і 210 роками нашої ери. Але в цьому випадку все одно неясно, чому стародавні люди зробили таке дивне поховання. Адже це навіть не схоже на братську могилу, бо в ній не лежать повні скелети кількох людей.

Інша можливість полягає в тому, що самі римляни навмисно створили клаптиковий скелет з розрізнених неолітичних кісток і черепа римської епохи, скомпонувавши останки у вигляді скрученої в позу ембріона людини. Навіщо їм це могло бути потрібно? Ніхто не знає.

Можливо, ця громада була натхненна забобонами або відчувала потребу зв'язатися з людиною, яка займала цю територію до них,
– кажуть дослідники.

Попри культурні відмінності, цілком можливо, що люди як неоліту, так і римської доби це вибрали місце поховання через його близькість до річки. Протягом віків річки та інші водойми вважалися важливими, як географічно, так і духовно. Поммерул був розташований біля води й, імовірно, був для них особливим місцем.