Тема тижня: Майже всі президенти бралися за редагування Конституції
Новий президент - нова Конституція. Поганий той глава держави, що Основний закон змінити не хоче. Керувалися цим принципом практично усі керманичі країни.
Так, Леонід Кучма двічі намагався “вписати” в Конституцію позиції щодо двопалатного парламенту. Щоправда, обидві ініціативи так і залишилися нереалізованими. Що не вдалося Кучмі - вийшло у Ющенка.
2004-го країна отримала нову редакцію Основного закону, а разом з ним - парламентсько-президентську форму правління. Наприкінці каденції Віктор Ющенко також “заразився” ідеєю розділити Верховну Раду на дві палати, і тим самим збільшити свої повноваження. Щоправда, безрезультатно.
Не пасе задніх в цьому плані й чинний глава держави. За рік правління Віктора Януковича країна відкинула конституційні надбання 2004-го і повернулася до попередньої редакції Основного закону. Разом зі зміною форми правління зміцніла і президентська вертикаль. Здавалося, що все стало на свої місця. Однак, 21 лютого Віктор Янукович видав указ, який дав старт підготовці до створення Конституційної Асамблеї.
“Деполітизація, деполітизація і ще раз деполітизація - такий підхід обрали на Банковій для створення нового Головного закону країни. Відповідно до цього, очолювати Конституційну Асамблею повинен буде громадський діяч. Разом з тим, без політиків не обійдеться. Щоправда, з майже півтори сотні членів інституції їх кількість обмежать лише 25%”, - каже кореспондент Едуард Ганишевський.
Більш детальною розробкою концепції асамблеї, а в подальшому й нової редакції Основного закону країни, займатиметься науково-експертна група. Очолити її, на думку Глави держави, повинен перший Президент України Леонід Кравчук. Мовляв, і досвід відповідний у нього є, і загальне бачення роботи.
“Він мені, ну, доволі підступно розповів як це можна організувати, тому я прийняв рішення підтримати цю ініціативу”, - сказав Президент України Віктор Янукович.
Про новий документ ініціатори реформи детально розповідати не квапляться. Відомо, що перероблена Конституція буде демократична, збалансована та достатньо захищена від прагнень переписати її “під себе” в майбутньому. До того ж, побачить її країна точно не завтра.
“Ну, я наберусь сміливості сказати, Віктор Федорович: думаю, що розглядати цей проект вже буде нова Верховна Рада. Ну, подивимось. Але, скоріше, та Верховна Рада, яка буде обрана в 12 році”, - сказав Президент України (1991 - 1994 роки) Леонід Кравчук.
Як би не вихваляли в Адміністрації Президента ще не народжене дітище, але “підводних каменів” воно закладе в політичне життя країни чимало, переконані експерти. Так, зі слів одного з ініціаторів та ідеологів конституційної реформи 2004 року Олександра Мороза, перший з них криється в самому слові “асамблея”. Оскільки різні словники тлумачать його по-різному, то й функції відповідний орган матиме неточні. А це, в свою чергу, призведе до маніпуляцій з боку Банкової.
“Якщо будуть писати новий текст, то він за змістом і логікою буде відсотків на 95-99 тим же, що є сьогодні. Зміни будуть стосуватися тільки речей елементарних, зв’язаних з управлінням і функціями органів державної влади. Власне, для цього все це і затівається”, - вважає почесний голова Соціалістичної партії України Олександр Мороз.
“Є хороша ідея, щоб Конституцію написали не політики, але ж можна піти іншим шляхом - можна створити якийсь комітет, в нього назначити тих, тих, тих, взяти когось з експертів для того, щоб були там обличчя для того, щоб сказати - ось вони є. Який це матиме реальний вплив? Вони можуть написати будь-який проект змін до Конституції, який зрештою буде обрубаний на горі”, - каже науковий директор Школи політичної аналітики НаУКМА Олексій Гарань.
Опозиція стояти осторонь нових конституційних віянь в державі не збирається. Погрожує навіть установчі збори скликати. І вже разом з народом не допустити подальшої узурпації влади.
“Саме тому, що Конституцію нелегко міняти, а зараз вони можуть купити ще “тушок” і провести Конституцію через парламент, саме тому цим спробам треба поставити заслон, тому що потім міняти буде дуже і дуже важко”, - запевняє народний депутат, фракція НУ-НС Тарас Стецьків.
В рішучості влади виконувати поставлені перед собою завдання сумніватися не доводиться. Відтак, фінал конституційної реформи обмежиться лише часом, вважають експерти.