Випередила Європу на століття: 5 маловідомих фактів про Конституцію Пилипа Орлика
- Конституція Пилипа Орлика була ухвалена 5 квітня 1710 року поблизу міста Бендери і вважається однією з перших у світі.
- Документ передбачав розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також революційні ідеї про "вільний народ" з правом на самоврядування.
Конституція Пилип Орлик, ухвалена 5 квітня 1710 року, вважається однією з перших у світі. Однак мало хто знає, що її ухвалили далеко від України, а сам документ містив ідеї, які навіть для Європи XVIII століття виглядали революційними.
Про те, чим цікава Конституція Пилипа Орлика, пише "Освіторія".
Дивіться також Іван Сірко програвав, а Ньютону не падало яблуко на голову: 5 історичних міфів, у які всі вірять
Чому її називають "бендерською"?
Конституцію Орлика часто називають "українською" та "бендерською". Однак із Степаном Бандерою це не має нічого спільного. Йдеться про місто, яке нині називається Бендери.
Саме поблизу цього містечка на козацькій раді 5 квітня 1710 року ухвалили "Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького".
Де зберігається її оригінал?
Оригінал Конституції Орлика нині зберігається у Швеції. Водночас у Бендерах (Молдова) встановлено пам'ятник у вигляді книги, на сторінках якої викарбувано історію створення документа та його повну назву українською й латинською мовами.
Перша сторінка Конституції Орлика латиною / Фото з Державного архіву Швеції
Яким у ній був розподіл влади?
У Конституції Орлика було закріплено розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову. Генеральна Рада ухвалювала закони тричі на рік, гетьман і Рада генеральної старшини виконували рішення, а незалежний суд контролював дотримання законів у часи, коли в багатьох країнах покарання і помилування залежали від примх монархів.
Чим вона була революційна?
Особливо новаторським у Конституції Орлика було поняття "вільного народу". Права поширювалися не лише на шляхту чи еліту, а на все населення, яке мало право на самоврядування, самовизначення та договірні відносини з владою.
Пилип Орлик / Картина Артура Орльонова
Якщо монарх не виконував своїх зобов'язань, народ міг розірвати з ним стосунки. Замість довічної влади фактично запроваджувалася виборна. Таким чином, монарх або гетьман набували повноважень, подібних до сучасного Президента.
Яким визначався державний кордон?
Документ визначав і державні кордони. Планувалося відновити межі України, якими вони були за часів Богдан Хмельницький. Війську Запорозькому мали повернути всі землі та привілеї. Дніпро та прилеглі землі повинні були залишатися під контролем Війська Запорозького, а козаки та вільні селяни ставали вільними від примусових робіт.
Коли оригінал Конституції Орлика можна було побачити в Україні?
Як зазначається на сайті президента України, у 2021 році за ініціативою Володимира Зеленського оригінал Конституції Пилипа Орлика було доставлено до України для тимчасової експозиції у рамках святкування 30-річчя незалежності.
Побачити цей історичний документ можна було з 16 серпня до 14 листопада 2021 року в Софійському соборі. Тоді Конституція вперше прибула на українську землю з моменту свого створення. Переговори про це тривали кілька місяців, адже шведська сторона спершу погоджувалася надавати лише копії документа.
Оригінал Конституції Орлика / Фото Національного заповідника "Софія Київська"
Проте завдяки наполегливій роботі Міністерства закордонних справ, Посольства України у Швеція та Міністерства культури, Національний архів Швеції погодився передати оригінал латиномовної версії Конституції Пилипа Орлика.
Чому Ґете шанував сина Пилипа Орлика?
Мало хто знає, але син українського гетьмана Григорій (Григор) Орлик, зробив блискучу військову кар'єру у Франції та став генералом королівської армії та зробив вагомий внесок до перемоги у Семилітній війні.
У 1757 році він оселився у Франкфурті-на-Майні в домі цісарського радника Йоахіма Ґете, батька відомого письменника Йоганна Вольфганга Ґете, який тоді був лише восьмирічним хлопчиком. Подвиги генерала Орлика справили на юного Ґете велике враження, і пізніше, за даними дослідників, письменник написав оповідання про його героїзм.
Йоганн Ґете підтримував також листування з українським медиком і письменником Іваном Орлаєм із Закарпаття. Крім того, у 1827 році Ґете став почесним членом Ради Харківського університету.