У Лаврова пригрозили Україні проблемами через мовний закон: деталі

Про це заявила офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова на брифінгу в Москві, передає УНІАН.

Чиновниця зазначила, що закон "Ківалова-Колесніченка" "заважає радикал-націоналістам насаджувати в країні українізацію, без урахування наявності людей різних національностей, які за фактом свого народження говорять іншою мовою".

Читайте також: Відміна мовного закону "Колесніченка-Ківалова" викликала обурливу реакцію в Угорщині

За її словами, російське МЗС неодноразово пояснювало Заходу, що нинішня ситуація в Україні відбулась через "болючу і ненормальну ситуацію навколо використання російської мови".

"Цей закон заважав і заважає радикал-націоналістам будувати моноетнічну унітарну державу", – наголосила Захарова та звинуватила КСУ у тому, що він "почав їм підігравати".

Чиновниця розповіла, що російські представники неодноразово інформували Захід, що ситуація в Україні виникла через "болючу і ненормальну ситуації навколо використання російської мови".

Читайте також: "Не треба зупинятися": Кириленко зреагував на рішення про мовний закон "Колесніченка-Ківалова"

Захарова також заявила, що це вже призвело до "возз'єднання Криму з Росією", а акції на сході протесту переросли в "громадянську війну".

"До чого призведуть нинішні дії, я думаю, що нам належить побачити, проаналізувати вже зараз нескладно. Для нинішнього київського режиму уроки історії, мабуть, нічого не означають. Проводячи лінію на повсюдну українізацію і будівництво тоталітарної держави, націоналістичний прошарок не бажає визнавати факт, що Україна історично та в її сучасному вигляді багатонаціональне утворення, в якому століттями жили і продовжують жити різні народи", – підсумувала вона.

Окрім того, Захарова закликала ОБСЄ, ООН та РЄ оцінити "дискримінаційні дії" Києва.

Нагадаємо, 28 лютого Конституційний суд України визнав неконституційним закон "Про основи державної мовної політики" авторства екс-нардепів від "Партії регіонів" Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка. При цьому Конституційний суд зазначив, що в даному випадку, в зв'язку з недотриманням процедури розгляду закону, конституційного контролю підлягав не зміст закону, а встановлена Конституцією України процедура його розгляду та прийняття.