Бувай, Кримський міст

На часі – знешкодження інфраструктурного чудовиська, яке було протиправно збудоване державою-агресоркою у Криму в 2016 – 2018 році. Як кваліфікує "бавовну" на Кримському мосту міжнародне гуманітарне право (МГП) та чи буде нести Україна відповідальність за його руйнування?

Радимо росіяни, начувайтесь: пілоти ЗСУ показали, як працює новий потужний "гостинець" від США

Кримський міст – об'єкт подвійного призначення

Одним із основоположних принципів МГП є принцип розрізнення: розподіл людей на цивільних (не беруть участі у бойових діях) та комбатантів (беруть участь), а також об'єктів – на цивільні та військові. МГП передбачає абсолютну заборону нападати на цивільних осіб та об'єкти. Водночас у динамічних умовах збройного конфлікту, беручи до уваги характеристики об'єктів, останні часто можуть мати подвійне призначення, що ускладнює відповідь на запитання щодо легітимності нападу.

З метою уникнення порушення норм міжнародного гуманітарного права слід переконатися, що дії сторони в збройному конфлікті відповідають таким принципам:

1. Розрізнення.
2. Військової необхідності.
3. Пропорційності.

Тест на законність руйнування

Міст як транспортна артерія може бути використаний як цивільними, так і військовими. У випадку, якщо в конкретних обставинах руйнування мосту може принести військову перевагу, він є легітимною ціллю. У Коментарі МКЧХ до Додаткових протоколів до Женевських конвенцій "лінії і засоби комунікації (залізниці, дороги, мости, тунелі та канали), які мають принципове воєнне значення", вважаються військовими об'єктами.

Діяльність російського угрупування на півдні України напряму залежить від поставок по Кримському мосту, яким переправляється як особовий склад, так і зброя та боєприпаси. Знищення мосту матиме вагоме значення для зменшення наступального потенціалу супротивника та попередження вчинення ним нових воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Відтак, "бавовна" на мосту відповідає принципам розрізнення та військової необхідності.

Що стосується принципу пропорційності, беручи до уваги, що Кримський міст використовується також цивільними, ЗСУ має докласти всіх можливих зусиль, аби зменшити шкоду для цивільного населення та цивільних об'єктів. Зокрема, оперативна пауза між "бавовною" в Криму разом із заявами політичної еліти України мають бути розтлумачені як дії, що забезпечують цивільному населенню, зокрема, російським колонізаторам, право покинути півострів.

Актуальне Втрата Херсонщини стане початком кінця російських окупантів: де їм вже варто пакувати валізи

Практика нанесення ударів ЗСУ по інших мостах також підтверджує намагання українських військових звести до мінімуму шкоду цивільним автомобілям. Водночас, за вдалим формулюванням ізраїльського юриста Орі Помсона, атаки на інфраструктуру "подвійного призначення" часто можуть мати негативні наслідки, тому слід передбачати шкоду для цивільних осіб та об'єктів.

За умови докладання всіх можливих зусиль для попередження такої шкоди з боку сторони, яка здійснює напад (дотримання принципу due diligence), вона має бути виключена під час аналізу пропорційності. Відтак у випадку, якщо ЗСУ зруйнують Кримський міст вночі, але при цьому буде вражено також цивільний автомобіль, а також якщо разом з мостом будуть зруйновані передмостові укріплення, що завдасть шкоду цивільним об'єктам неподалік, порушення МГП, а тим паче воєнного злочину, не буде.

Право власності на Кримський міст: чи може росія затягти Україну в інвестиційний арбітраж

Вартість будівництва та введення в експлуатацію Кримського мосту становить 227,92 мільярдів рублів. Імовірно, рф спробує ініціювати провадження, аби отримати відшкодування шкоди внаслідок руйнування інфраструктурного чудовиська, тим паче, що міжурядова угода про взаємний захист і заохочення інвестицій між Україною та росією залишається чинною, а Крим – це Україна, на яку поширюється територіальна сфера дії цього договору.

Але є один нюанс. Кримський міст – інвестиція незаконна, збудована без необхідних дозволів компетентних органів України, яка, до того ж, порушує національне екологічне законодавство та відповідні права людини. Додатково до легітимної військової цілі використання мосту може бути унеможливлене як об'єкту самочинного (незаконного) будівництва.

Важливе Політична окупація кремля: що задумали партії рф на захоплених територіях України

Відтак, ex mala causa non oritur actio – із незаконного правочину не виникає права на позов, тому жодних відшкодувань від України росія ніколи не отримає. Чого не скажеш про зворотний варіант.

Руйнування Кримського мосту має не лише колосальне військове значення, але й символічне. Ця інфраструктурна споруда – кайдани, які прикували тимчасово окупований Кримський півострів до держави-агресорки, ставши артерією, якою рф пускала токсичних людей та шкідливі речовини, накачуючи українську територію зброєю та використовуючи її як плацдарм для наступу на Батьківщину. Розірвавши ці кайдани, ми також розірвемо історію 8 років міжнародних злочинів проти українських громадян та України в цілому.

Актуальне – окупанти не приховують струбованості долею Кримського мосту: дивіться відео