Готова до роботи в будь-яких умовах: як працює енергосистема після обстрілів

Про це 24 Каналу розповів аналітик енергетичних ринків Максим Білявський, зауваживши, що після масованих обстрілів справді вводились обмеження. Вони стосуються, найперше промислових споживачів, але й також інших категорій.

До теми Удари по енергетиці та цивільній інфраструктурі: усе, що відомо про масовану атаку 29 березня

Якою є ситуація в енергосистемі

Обмеження необхідні для того, щоб критична інфраструктура у східних та центральних регіонах України працювала стабільно. Можливо, такі обмеження будуть більш жорсткими у вечірній період доби. Це пов'язано з тим, що споживання електричної енергії тоді суттєво зростає.

"Але хотів би підкреслити, що наша енергосистема збалансована. Ми отримуємо аварійну допомогу від суміжних європейських країн. Це стало можливим завдяки синхронізації української енергосистеми з енергомережею Європейського Союзу", – розповів Максим Білявський.

Наскільки суттєвою є така допомога

Під час перших масових атак Україна одразу отримала допомогу від трьох країн. Загалом синхронізація з європейською енергомережею виручає нас не лише сьогодні, а від початку повномасштабного вторгнення.

Саме у ніч з 23 на 24 лютого 2022 року були здійснені тестові підключення. Відтоді ми залишаємось синхронізовані з енергомережею Європейського Союзу.

Це важливо, бо дає нам додаткову стійкість до так званих збурювальних навантажень і розвантажень. Наприклад, якщо миттєво з енергосистеми відключається генеруюча потужність, або навпаки відключається споживач, то відбувається збільшення чи зменшення частоти,
– пояснив аналітик енергетичних ринків.

Відтак наші звичні 50 Герц або збільшуються, або зменшуються. Це означає, що відбувається відключення споживача, який був підключений до мережі. Якщо Україна працює в такому автономному режимі, стійкість до збурень дуже незначна. А після синхронізації вона підвищилась у кілька разів. Тому такі активні заходи дуже нам допомогли.

Чому Росія відновила свої удари саме зараз

Окупанти повернулися до терору мирного населення та знову б'ють по критично важливій інфраструктурі, зокрема енергетичній. За словами Максима Білявського, причин для цього є декілька. Найперше, у діях росіян помітна агонія, адже суттєвих успіхів на фронті вони не мають.

З іншого боку, ми бачимо певний стратегічний план блокування української економіки, а після цього – збурення суспільно-політичних настроїв у державі. Крім того, ворог намагається нас зламати, зневірити.

Але цього не буде, тому що Укренерго та інші суб'єкти критичної інфраструктури достатньо активно залучали й залучають іноземну допомогу. Наші об'єкти критичної інфраструктури готові до роботи у будь-яких умовах,
– наголосив аналітик енергетичних ринків.

Росія завдала ударів по критичних об’єктах: головне

• Під час масованого удару 29 березня окупанти цілились по енергетичній інфраструктурі. Під атакою перебував центр і захід України. Пошкоджень зазнали теплові та гідроелектростанції. Найважча ситуація зі світлом на Дніпропетровщині та Харківщині.
• Вранці 22 березня ціллю чергового масованого удару стала найбільша гідроелектростанція України – ДніпроГЕС. У неї летіло 8 ракет, було два прямих влучання. Сама станція вціліла, але машинний зал та інші споруди серйозно зруйновані. Після такого удару держава втратила понад тисячу мегават, а на відновлення ГЕС знадобляться роки.
• Того ж дня окупанти випустили по Харкову майже 20 ракет. Їх спрямували у 5 критичних об'єктів. Внаслідок цього всі трансформаторні підстанції було зруйновано, а місто опинилося у стані повного блекауту. Для того, щоб зберегти потужності, опалювальний сезон у Харкові завершили достроково.