Путін може не піти на вибори: як такий сценарій позначиться на Росії

Таку думку 24 Каналу висловив керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок, зауваживши, що Росія, як і весь світ, зараз перебуває в очікуванні зустрічі Джозефа Байдена та Сі Цзіньпіна, яка має відбутися 15 листопада у Сан-Франциско. До того часу будь-яких рухів та дій політична еліта Росії не робитиме.

Читайте також Привид Третьої світової? Що може змінити історична зустріч Байдена та Сі в Сан-Франциско

Чи пов'язане зволікання Путіна з ситуацією на фронті

Окупанти 13 листопада заявили, що нібито відходять з Херсонської області, але згодом таку заяву видалили. Це свідчить про серйозні помилки й може бути доказом того, що в загарбників справді проблеми на фронті. Але для Росії – це не нова історія, адже Владімір Путін так само не коментував втечу окупантів з Харківщини чи Херсонщини. Свої поразки Кремль намагається замовчувати.

Відтак не варто поспішати з інформацією про те, що Путін може оголосити про свій похід на вибори. Це може статися, але ще не швидко.

"Час у Путіна та у кремлівської еліти ще є, тому вони вирішуватимуть, чи йде Путін на вибори, чи ні. Ситуація може змінитися. Вона у світі дуже динамічна й подальший хід усіх подій визначатиметься тим, про що домовляться лідери США та Китаю", – підкреслив Валерій Клочок

Які причини для того, щоб Путін не йшов на вибори

Під час зустрічі Сі Цзіньпін та Джо Байден можуть домовитись про те, що Росії варто зменшити свої "апетити" щодо просування в Україні. Китай здатен безпосередньо впливати на військові спроможності Росії, зокрема через постачання товарів подвійного призначення й тиск на країни, з якими він співпрацює.

Значною мірою саме Китаю вдалося налагодити стосунки між Іраном та Саудівською Аравією навесні 2023 року. Країна відіграє не останню роль у політиці на Близькому Сході, який своєю чергою зараз допомагає Росії здійснювати агресивну політику проти України.

Подальша політична доля Путіна великою мірою визначатиметься Китаєм. Якщо Китай не надто сильно прагнутиме, щоб в Росії залишався Путін, то все може змінитися,
– зауважив Валерій Клочок.

Сьогодні це може виглядати фантастикою, але варто згадати події, які відбулися на початку минулого століття, коли під час Першої світової війни у Росії фактично стався державний переворот, який ще називають Жовтневою революцією.

"У Росії можуть початися будь-які процеси. Я більш ніж впевнений, що вони підготовлені й для них просто чекають влучного моменту", – додав Клочок.

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" припустив, чи може Путін не балотуватися на вибори: дивіться відео

Що це означатиме для України

Наразі не варто робити прогнозів щодо виведення російських військ з нашої території, хоча варіант часткового послаблення військової присутності – можливий. Проте для Росії сьогодні головне завдання – це збереження сталості так, як було в Радянському Союзі, коли правління передавалося від одних рук до інших. Тобто змінювалися обличчя, але режим залишався таким самим.

У Росії вибудували потужний путінський режим, є ті, хто його обслуговують, тому можуть змінитися хіба що обличчя цього режиму,
– зауважив Клочок.

Відтак, не варто тішити себе надіями про моментальне виведення військ, бо в такому випадку Кремлю доведеться багато чого пояснювати росіянам.

У Росії "обиратимуть" президента: що відомо

• Аналітики Інституту вивчення війни зауважили, що під час передвиборчої кампанії Путін, ймовірно, уникатиме теми війни. Рейтинги диктатора зросли після того, як російські пропагандисти почали розповідати, як нібито погано живеться на Заході. Відтак саме критика Європи та США може стати ключовою темою у риториці так званого російського президента.
• Раніше у своєму звіті аналітики зазначали, що під час виборів у Росії хочуть показати 80% підтримку Путіна. Це нібито сформує у суспільства думку про те, що їхній лідер ефективний і талановитий, а Росія – "сильна" країна. Щодо теми мобілізації, то її замовчуватимуть.
• Про нібито 80% підтримку вже говорять самі пропагандисти. Так російський депутат запропонував знищити або ізолювати ту частину суспільства, яка виступає проти Путіна. У "перемозі" диктатора політик навіть не сумнівався.