Вибори і вила: чому в президенти йдуть "непрохідні"?

В цілому, 91 чоловік цьогоріч виявив бажання взяти участь у виборчому марафоні, але багатьом з них Центрвиборчком відмовив у реєстрації – в основному через неналежне оформлення документів або невнесення грошової застави 2,5 млн гривень. Втім, остаточний кандидатський шорт-лист стане відомий 8 березня. Саме до цієї дати претенденти мають право зняти свою кандидатуру.

Наразі ж в числі охочих стати верховним головнокомандувачем України не мало таких, кому перемога може хіба що снитися. Тож з якою метою вони сплачують 2,5 млн гривень застави і приймають участь у завідомо програшній грі?

Читайте також: 44 кандидати в президенти: хто усі ці люди

На переконання експертів, головними завданнями кандидатів другого, третього ешелону є зондування електорального ґрунту перед парламентськими виборами, "мочіння" чорним піаром замовленого кандидата, нарешті – заробіток на банальному продажі своїх представників в виборчих комісіях.

Наразі політичні соратники одного з фаворитів виборів-2019 – Юлії Тимошенко досить часто повторюють тезу, що ЮВТ в 2010-му програла лише на 2,5% президенту-втікачу Віктору Януковичу, що призвело до анексії Криму та військових дій на Донбасі. Союзники Тимошенко стверджують, що її поразка на совісті Яценюка, Ющенка, Тягнибока, які перед другим туром синхронно закликали своїх прихильників голосувати "проти всіх".

Підтримка лідерки "Батьківщини" у президентському шорт-листі зараз становить близько 12%. Схожа електоральна картина й в активі інших топових кандидатів, але є одне "але": досить багато українців ще не визначилися і навіть не знають достеменно, чи підуть на дільниці аби віддати свій голос, а це означає, що справжні і куплені кандидати невеликої "вагової категорії" можуть реально змінити політичні розклади.

Хто здатен вплину на розклади?

Перспективний ешелон кандидатів – це, передусім ті, хто має електоральну підтримку в районі 5%. Наприклад, лідер "Самопомочі" Андрій Садовий (за даними КМІС – 4,6%).

Львівського мера не можна вважати технічним проектом. Він, за моїми даними, приймає участь у президентському марафоні, по-перше, задля підняття власного рейтингу, по-друге, щоб "підтягнути" позиції "Самопомочі" і провести її до парламенту наступного скликання у більшому складі, – коментує політолог Віктор Купрій.

Андрій Садовий / Фото zaxid.net

Нагадаємо, певний час Садовий вів перемовини про об'єднання з Анатолієм Гриценком, але не склалося. Колишній міністр оборони Гриценко намагався домовитися і з іншими політичними силами, наприклад, з "Аграрною партією" (лідер – Віталій Скоцик), яку в 2018-му покинув ще один кандидат в президенти Роман Безсмертний. Розрахунок Романа Петровича простий: обміняти свої поствиборчі президентські бонуси на активну участь у парламентському житті. В кулуарах подейкують, що Безсмертний покинув "Аграрну партію" через закулісні перемовини аграріїв про союз з чинним президентом Петром Порошенком.

Роман Безсмертний / Фото BukNews

Читайте також: ОБСЄ прийняла остаточне рішення щодо спостерігачів РФ на виборах в Україні

"Свобода" нещодавно висунула свого кандидата – екс віце-спікера Руслана Кошулинського. Його "президентські" шанси мізерні, але головна ставка праворадикалів – парламентські вибори.

Президентську фортуну вирішили також випробувати екс-регіонал, лідер партії "Основа" Сергій Тарута, ще один колишній представник ПР Євген Мураєв, нардеп Юрій Дерев'янко, опальний Ілля Кива та епатажний Сергій Каплін. До слова, Арсена Авакова, який обіймає міністерське крісло за квотою покійного де-факто "Народного фронту", називають головним фінансовим донором кандидата в президенти Киви. Що ж стосується Капліна, то він є діючим нардепом від БПП. В 2015-му створив "Партію простих людей", яку через рік перейменував в "Соціал-демократичну партію". Обізнані в політичних "договорняках" люди називають Сергія Капліна союзником газового олігарха Дмитра Фірташа та нардепа Сергія Льовочкіна.

Сергій Каплін / Фото Останній Бастіон

З великими грошима, але без рейтингу стартував соратник Рината Ахметова – Сергій Тарута. Один із власників "Індустріального союзу Донбасу" втратив більшість своїх активів після російського вторгнення. На переконання деяких політологів, активізація Тарути пов'язана з бажанням Ахметова допомогти Юлії Тимошенко знайти на сході країни своїх виборців. До слова, в політичних колах ходять чутки, що Тарута може очолити уряд в разі перемоги ЮВТ на президентських виборах. Чи зможе пан Тарута забрати частину виборців в Мураєва та Бойка, які теж "пасуться" на східному електоральному полі – питання. Але соціологи дають їм сумарно понад 10% і в разі об'єднання, "східні" кандидати мають шанси виходу в другий тур.

Сергій Тарута / Фото SKELET-info

Колишній соратник екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі – позафракційний нардеп Юрій Дерев'янко запевняє, що йде в президенти аби створити "неоекономіку і цифрову державу". Очевидно, що створювати цю саму "неоекономіку" він в кращому разі буде в наступному парламенті...

Юрій Дерев'янко / Фото antikor.com.ua

Читайте також: "Свобода" займається кампанією мера Львова, а не президента, – Садовий про Кошулинського

Олігарх Ігор Коломойський при кожній публічній нагоді натякає, що підтримує Юлію Тимошенко. Але паралельно він "підставляє плече" – від УКРОПУ Олександру Шевченко та головному "кварталівцю" Володимиру Зеленському. Тобто, у притаманному йому стилі Ігор Валерійович розкладає яйця по різним кошикам.

Чимало аналітиків переконані, що електоральні "карлики" можуть стати кандидатами-спойлерами – тобто, вони не мають шансів на перемогу, втім можуть відтягнути на себе частину голосів і таким чином сплутати карти головним кандидатам на виборче "золото". Наприклад, спойлером для Юлії Тимошенко може стати Олег Ляшко, оскільки у них, за оцінками соціологів, приблизно однаковий загальний портрет виборця.

Виборчу картину можуть змінити і "фронтовики" Яценюка/Авакова. Так, рівень НФ наразі на рівні плінтуса, проте "Народний фронт" має свій козир – адміністративний ресурс (кілька членів уряду, в тому числі, міністр МВС Арсен Аваков, секретар РНБО Турчинов та друга за чисельністю фракція у парламенті).

Експерти констатують: змінити виборчі розклади мав непогані шанси прем'єр Володимир Гройсман (персональний рейтинг – близько 3%). Проте він заявив, що участі у президентських виборах не братиме.

Загалом, у цьогорічному списку претендентів в президенти багато фріків і "городских сумасшедших", які навіть не варті уваги... А ось лідерам партій, які мають шанси пройти в наступний парламент вкрай важливо брати участь в президентських виборах. Політологи резюмують: політики мають використовувати площадку висунення в президенти як перший і доволі потужний етап агітації.

Окрім того, участь в президентській кампанії – непоганий спосіб продемонструвати власний потенціал ймовірним фінансовим донорам. Плюс – безпосередня участь у виборчій кампанії дозволить кандидатам отримати чітку соціологію – електоральний регіональний зріз. Таким чином, ще до парламентських виборів політики дізнаються, де їх точки росту, а де – слабкі місця і, відштовхуючись від цих даних, вибудовуватимуть тактику балотування до ВР.