Вибори Путіна: про сценарії і наслідки "перемоги" російського "легітимного"

Про проблеми Путіна на виборах президента РФ-2018 і як це вплине на політику Росії щодо України, розбиралися журналісти сайту "24".

Читайте також: Вибори президента в Росії: все, що потрібно знати про політичну подію

Від "миротворця" до вбивці мирного населення

Політтехнологи Путіна ще до офіційного старту виборів почали приміряти на російського "царя" образ "миротворця". Путін вперше за 4 роки російської агресії проти України поговорив по телефону з ватажками "Д/ЛНР" щодо розблокування процесу обміну військовополоненими. Хоча обмін був призупинений за вказівкою Кремля, маріонетками якого є псевдореспубліки. Під час підсумкової прес-конференції Путін заявив, що потрібно продовжити обмін військовополоненими, а також знову висловився за введення миротворчої місії ООН на Донбас.

Поки Путін зображає "миротворця", росіяни вбивають мирне населення Сирії

Наприкінці грудня 2017 року нарешті відбувся обмін військовополоненими. Тристороння контактна група продовжує перемовини про подальший обмін. Черговий раунд прогнозується на березень – саме в цьому місяці – 18 числа відбудуться вибори президента РФ. Але наразі особливого прогресу на переговорах немає.

Читайте також: Росію позбавили всіх міжнародних спортивних змагань

Крім того, 19 грудня 2017 року 39 російських представників Спільного центру контролю та координації припинення вогню демонстративно залишили Україну начебто через погані умови для роботи . Переговори про введення місії ООН на Донбас, які вели спецпредставник США Волкер і помічник Путіна Сурков взагалі забуксували. США наполягають на введенні миротворців по всій окупованій території і надання їм доступу до україно-російського кордону. Москва погоджується на місію тільки на лінії розмежування і категорично відмовляється передати контроль над кордоном миротворцям.

Проросійські терористи на Донбасі вбили юного медика Сабіну Галицьку

З початку січня на Донбасі відбувається ескалація військового напруження, гинуть українські військові. Сильний резонанс викликало вбивство проросійськими бойовиками 23-річної волонтерки – медпрацівника Сабіни Галицької, яка допомагала місцевим жителям у прифронтових населених пунктах. США знову закликали Росію вивести свої війська з Донбасу і погодитися на введення миротворців. Однак Кремль взагалі не відреагував на ці заяви Білого дому.

Читайте також: Терористи Донбасу вкотре б'ють по українських позиціях: є поранені

Водночас Росія посилила військову ескалацію і в Сирії. Вже більше тижня війська Башара Асада разом з росіянами бомбардують Східну Гуту, загинуло сотні людей, серед яких діти і жінки. Попри резолюцію ООН, яка вимагає 30-денного припинення вогню, продовжуються обстріли з боку війська Башара Асада і росіян. За останніми даними, за тиждень загинули більше півтисячі людей, в тому числі 123 дитини.

Україна поза дужками

За словами експертів, наразі путінські пропагандисти взагалі винесли за рамки виборчої кампанії питання України і Сирії. Так, як зауважив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, активізація Росією збройних конфліктів на Донбасі і в Сирії мають свої причини, але не пов'язані з виборами. Для російського виборця, вважає він, Сирія і Донбас не є головними мотивами голосування. На Донбасі, на жаль, працює так звана класична сезонна логіка конфлікту. Загострення війни у Сирії політолог пов’язує зі знищенням США військового каравану, під час чого загинула велика кількість російських найманців з приватної військової компанії Вагнер. (7 лютого щонайменше 300 росіян ПВК "Вагнера" були вбиті або отримали поранення внаслідок бою зі спецпризначенцями США у Сирії – "24").

Як зауважує експерт, після розгрому колони перед Путіним виникала проблема – оголошувати чи ні траур за загиблими, яких дуже багато. Те, що МЗС РФ назвало кілька людей, не відповідає дійсності. І зрештою він вирішив відповісти силовим чином.

Загострення в Сирії – відповідь Башара Асада і Росії на знищення військового каравану з російськими найманцями. Тому таке масивне бомбардування Східної Гути з великою кількістю жертв. Це помста за втрати і одночасно демонстрація американцям, в тому числі і Трампу, своєї сили. Росія зберегла обличчя і показала свою силу,
– переконаний Володимир Фесенко.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов зазначає: постійні втрати деморалізують російське суспільство. Російські військові поразки, говорить він – найбільший демотиватор в середині РФ напередодні президентських виборів.

Політтехнологи Путіна вирішили не згадувати Україну, оскільки Кремлю немає чим вихвалятися

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик теж вважає, що конфлікти на Донбасі і Сирії Путін навмисне вивів за рамки своєї виборчої кампанії. І його кампанія зосереджена на внутрішньополітичних питаннях, економіці, протистоянні із Заходом як таким.

Конфлікт у Сирії і війна на Донбасі не використовуються Путнім в якості фішок його виборчої кампанії. Лише як невеликий елемент. Путін намагається вивести ці питання за рамки основного мейнстріму, оскільки немає швидкої перемоги. Це затягнуті конфлікти, які можуть знизити привабливість Путіна, і не йдуть ні в плюс, ні в мінус. Тому краще про них не згадувати,
– зауважує Віталій Кулик.

Бойкот виборів і питання Криму

Головна проблема для Путіна на нинішніх виборах – явка виборців. Як розповідає глава Комітету виборців України Олексій Кошель, грудневі дані найавторитетнішої російської соціологічної компанії "Левада-Центр" свідчать, що явка росіян може становити 52-54%.

Це вкрай низький показник явки на виборах у Росії, практично бойкот. І це питання суспільної легітимності Путіна, повільного краху путінської машини. Звичайно, Україна зацікавлена в тому, щоб суспільна легітимність Путіна була якомога меншою. Зокрема, щоб були мінімальні показники явки в окупованому Криму,
– зауважує Кощель.

Читайте також: Скільки росіян не вірять у чесні вибори президента: неочікувані дані

За його словами, зараз вся адмінвертикаль у Росії займається питанням підвищення явки на виборах. Як у кращих радянських традиціях, відновили навіть поквартирний обхід. Мільйони членів комісій у супроводі правоохоронців, лікарів і вчителів агітують прийти на вибори. Плюс надзвичайно жорстка пресингова інформаційна кампанія. Тому, вважає експерт, Кремль явку до потрібних 70% підвищить.

Хоча, якщо цього не вдасться зробити, Олексій Кошель не виключає сценарію Каширського шосе, для якого, вважає він, є передумови. (Вибух у житловому будинку на Каширському шосе в Москві стався 13 вересня 1999 року в 5 годині ранку. Це стало мотивом для тоді ще прем’єра Путіна для агресивної антитерористичної кампанії, що різко збільшило його рейтинги напередодні виборів президента. На думку багатьох експертів і дослідників, теракти були навмисне організовані ФСБ – "24").

Ризики сценарію Каширського шосе є. Такий сценарій готується давно. В росЗМІ в рази за останнє півріччя зросли повідомлення про теракти. Замінований кортеж Путіна в Санкт-Петербурзі, псевдозамінування всіх центральних вокзалів Москви і аеропортів. Це відбувається в державі, де формується культ сили і спецслужб. Нонсенс. З одного боку – культ спецслужб, з іншого – розгортання тероризму. Але сценарій Каширського шосе може бути застосований і в Криму, і на окупованих територіях Донбасу,
– вважає Олексій Кошель.

Для України головне, на переконання глави КВУ, продемонструвати жителям Криму і світовому співтовариству, що Росії не вдасться перетворити Крим на другу Чечню з аномально високими показниками на виборах. За його словами, треба показати, що Крим залишається для Росії територією, де будуть потужні протестні проукраїнські рухи. Тому потрібні активні дії. Меджліс кримськотатарського народу звернувся до жителів Криму, насамперед кримських татар, з пропозицією бойкотувати вибори. Це означає, що в Бахчисарайському районі, де проживає найбільшіша кількість татар, явка на окремих дільницях може бути символічною.

Найкраща відповідь, "чий Крим" – низька явка на виборах президента РФ

КВУ, розповідає Кошель, звернувся до прокуратури АРК Крим із заявою про порушення кримінальних справ проти близько 10 тисяч членів виборчих комісій на півострові. Важливо, щоб прокуратура оперативно порушила справи. Тоді, говорить фахівець, кожен з цих членів комісії для себе має зробити вибір. Якщо він займається організацією виборів Путіна, то в Україні на нього чекає кримінальна справа. По суті, ця людина стає невиїзною з Криму. Не зможе отримати біометричний паспорт тощо.

Багато українських громадян у Криму не розуміють, що участь у виборчій комісії – кримінальний злочин. Тому зараз потрібно, щоб наша інформаційна машина максимально доносила інформацію про бойкот виборів, про кримінальну відповідальність за участь у роботі комісій. Необхідно, щоб Верховна Рада вже зараз прийняла постанову-звернення до міжнародної спільноти про невизнання виборів у Криму,
– наголошує Олексій Кошель.

Читайте також: "Вікіпедія" достроково назвала Путіна переможцем у виборах президента Росії-2018

При цьому, на думку спостерігачів, з яким би результатом не переміг Путін, на його політику щодо України це не вплине. Олексій Кошель вважає, що логіка державної машини Росії і Путіна не зміняться. Російський режим все більше маразмує і цементується.

Віталій Кулик наголошує: участь Росії в конфліктах у Сирії і Україні для Путіна – мерехтливі конфлікти.

Якщо геополітичні обставини вимагають ескалації, то буде військове напруження. Треба зменшити інтенсивність обстрілів, так і зроблять. І це не залежить від дій України. Це залежить, чи є діалог Путіна і Трампа, чи є контакт з ЄС і НАТО, як вирішується питання КНДР. Україна грає роль об’єкта. Путін ці конфлікти використовуватиме так, як йому буде зручно з геополітичних інтересів,
– підкреслив Віталій Кулик.

Читайте також: 210 відтінків Путіна: чи стримають Росію чорні "кремлівські списки"?