Якийсь час – інформації жодної. З автобусів ніхто не виходить, і здається, що процес загальмував. Хоча робота насправді - кипить.
Читайте також: Обмін полоненими: волонтери показали дві промовисті фотографії
"Протягом останньої години відбулося звірення остаточних списків тих осіб, які мають бути передані в рамках сьогоднішнього дня іншій стороні. І також тих, кого вдасться звільнити Україні", – зазначила уповноважена Президента України зі звільнення заручників Ірина Геращенко.
Та списки - списками, але в реальності далеко не всі з тих, кого вимагали бойовики приїхали на обмін.
Щонайменше 43 особи відбули термін покарання, вони були звільнені в залі суду і ніхто не має права їх примусово привезти сьогодні на лінію розмежування. Вони абсолютно вільні люди,
– прокоментувала уповноважена Верховної ради з прав людини Валерія Лутковська.
І серед тих хто приїхав знайшлися ті, кому українська в'язниця миліша за свободу у квазіреспубліках. Вадим не говорить, що півроку робив на непідконтрольній території. Тепер – поїде у СІЗО і готовий відбути термін за ґратами.
"Не раджу нікому їхати туди. Нічого доброго там немає", – переконаний фігурант списку на обмін в ОРДЛО Вадим.
І тих, хто так вважає, до вечора набереться чверть сотні. Але більшість внесених у список – відправляться в ОРЛО. Саме їх обмінюють першими. Звільнений заручник ОРДЛО та військовослужбовець ЗСУ Сергій рік і 10 місяців чекав цього моменту. На очах у нього сльози.
"Я з жінкою поговорив через телефон", – сказав чоловік.
Вантажівка підірвалася на міні. Товариш загинув. Найбільше бажання – побачити рідних і почути тих, з ким служив. Серед звільнених і Владислав Овчаренко – ультрас "Зорі". За спалений прапор бойовиків його запроторили на 17 років.
Чесно кажучи їхати з Луганська, з рідного, українського на Україну ну якось це неправильно, ну, знаєте. З дому додому приїхав як-то кажуть,
– поділився враженнями Овчаренко.
Останній етап сьогоднішнього обміну бранцями відбувається на окупованій Донеччині – у Горлівці. І саме звідси українські заручники напряму поїдуть на вільну Україну.
Та навіть ворожі автоматники не заважають хоч трохи порадіти стомленим від очікування бранцям. Хоч краплі свободи – багато, хто чекав роками.
Релігієзнавець Ігор Козловський серед них. За відвертість у своїх поглядах він поплатився двома роками життя у катівнях.
"Це і є проблемою, яка треба вирішувати не тільки тут, а взагалі всім світом. Так не може бути. 21 століття. Людина має право на свою вільну думку. Кожна мислездатна людина вона має право на свою вільну думку", – прокоментував чоловік.
Читайте також: Чому Росія погодилася на обмін полоненими: пояснення від Бутусова
До сутінків із усіма формальностями не встигають. Автозаки українці з радістю міняють на автобуси. Силою ніхто нікого не тягне.
Лише одна жінка вирішує залишитись в ОРДЛО. Бо уся рідня – тут. Решта без вагань повертаються туди, де на них чекають. Вже колишнім заручникам дають новий одяг, що не нагадує їм про в'язницю. Далі – дорога до столиці після зустрічі із Президентом.
Сьогодні ми всі маємо з вами об'єднатися для того, щоб вирвати тих, хто залишився там. Все зробимо для того,Є щоб витягнути хлопців якнайшвидше. Сьогодні ми тут. Нас більше, ми сильніші. Ми переможемо,
– запевнив Петро Порошенко.
Цього обміну довелося чекати понад рік з часу попереднього. Але це лише півшляху, бо у застінках бойовиків на звільнення досі чекають близько 100 людей. Вони теж прагнуть повернутися додому.