Як звільняли українських заручників у зоні АТО: спецрепортаж з місця події

Якийсь час – інформації жодної. З автобусів ніхто не виходить, і здається, що процес загальмував. Хоча робота насправді - кипить.

Читайте також: Обмін полоненими: волонтери показали дві промовисті фотографії

"Протягом останньої години відбулося звірення остаточних списків тих осіб, які мають бути передані в рамках сьогоднішнього дня іншій стороні. І також тих, кого вдасться звільнити Україні", – зазначила уповноважена Президента України зі звільнення заручників Ірина Геращенко.

Та списки - списками, але в реальності далеко не всі з тих, кого вимагали бойовики приїхали на обмін.

Щонайменше 43 особи відбули термін покарання, вони були звільнені в залі суду і ніхто не має права їх примусово привезти сьогодні на лінію розмежування. Вони абсолютно вільні люди– прокоментувала уповноважена Верховної ради з прав людини Валерія Лутковська.

І серед тих хто приїхав знайшлися ті, кому українська в'язниця миліша за свободу у квазіреспубліках. Вадим не говорить, що півроку робив на непідконтрольній території. Тепер – поїде у СІЗО і готовий відбути термін за ґратами.

"Не раджу нікому їхати туди. Нічого доброго там немає", – переконаний фігурант списку на обмін в ОРДЛО Вадим.

І тих, хто так вважає, до вечора набереться чверть сотні. Але більшість внесених у список – відправляться в ОРЛО. Саме їх обмінюють першими. Звільнений заручник ОРДЛО та військовослужбовець ЗСУ Сергій рік і 10 місяців чекав цього моменту. На очах у нього сльози.

"Я з жінкою поговорив через телефон", – сказав чоловік.

Вантажівка підірвалася на міні. Товариш загинув. Найбільше бажання – побачити рідних і почути тих, з ким служив. Серед звільнених і Владислав Овчаренко – ультрас "Зорі". За спалений прапор бойовиків його запроторили на 17 років.

Чесно кажучи їхати з Луганська, з рідного, українського на Україну ну якось це неправильно, ну, знаєте. З дому додому приїхав як-то кажуть– поділився враженнями Овчаренко.

Останній етап сьогоднішнього обміну бранцями відбувається на окупованій Донеччині – у Горлівці. І саме звідси українські заручники напряму поїдуть на вільну Україну.

Та навіть ворожі автоматники не заважають хоч трохи порадіти стомленим від очікування бранцям. Хоч краплі свободи – багато, хто чекав роками.

Релігієзнавець Ігор Козловський серед них. За відвертість у своїх поглядах він поплатився двома роками життя у катівнях.

"Це і є проблемою, яка треба вирішувати не тільки тут, а взагалі всім світом. Так не може бути. 21 століття. Людина має право на свою вільну думку. Кожна мислездатна людина вона має право на свою вільну думку", – прокоментував чоловік.

Читайте також: Чому Росія погодилася на обмін полоненими: пояснення від Бутусова

До сутінків із усіма формальностями не встигають. Автозаки українці з радістю міняють на автобуси. Силою ніхто нікого не тягне.

Лише одна жінка вирішує залишитись в ОРДЛО. Бо уся рідня – тут. Решта без вагань повертаються туди, де на них чекають. Вже колишнім заручникам дають новий одяг, що не нагадує їм про в'язницю. Далі – дорога до столиці після зустрічі із Президентом.

Сьогодні ми всі маємо з вами об'єднатися для того, щоб вирвати тих, хто залишився там. Все зробимо для того,Є щоб витягнути хлопців якнайшвидше. Сьогодні ми тут. Нас більше, ми сильніші. Ми переможемо– запевнив Петро Порошенко.

Цього обміну довелося чекати понад рік з часу попереднього. Але це лише півшляху, бо у застінках бойовиків на звільнення досі чекають близько 100 людей. Вони теж прагнуть повернутися додому.