Віра Михайленко очолила Вищий антикорупційний суд: що про неї відомо

Зауважимо, що від травня 2019 до травня 2022 року очолювала Вищий антикорупційний суд Олена Танасевич. А от усе, що відомо про новооборану голову Михайленко – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Читайте також Батьки й сестра Галини Гатчінс подали до суду на Алека Болдвіна: "Вимагають компенсацію"

ТЕЦ Дубневичів, "Роттердам+" та інші справи Михайленко

Насамперед відомо, що Віра Михайленко проживає у місті Києві та тривалий час була суддею ВАКС. Також вона є кандидаткою юридичних наук та неодноразово у засобах масової інформації описувала, якою, на її думку, повинна бути судова система України.

Окрім того, зазначимо, що у сфері юриспруденції Михайленко працює з 2007 року. Певний період вона навіть керувала адвокатським об'єднанням "Веста".

В інформаційному здебільшого про неї негативних згадок немає, а навіть – навпаки. Скажімо, восени 2020 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя призначила тоді ще слідчій судді ВАКС Вірі Михайленко попередження. Її покарали лише за те, що вона дозволила проводити заочне розслідування у справі скандального ексміністра часів Януковича Миколи Злочевського – він втік з України у 2014 році. Власне, такі дії ВРП багато хто кваліфікував як тиск на новопризначених суддів ВАКС та зумисне перешкоджання справі.

 У Центрі протидії корупції водночас повідомляли, що Михайленко була однією з тих суддів, які не дозволили вивести з-під юрисдикції ВАКС одну з топсправ щодо ТЕЦ Дубневичів.

Зверніть увагу! Віра Михайленко ухвалювала рішення у 2021 році про повторне закриття справи "Роттердам+". До того схему розслідували понад 4 роки, однак не змогли довести її незаконність. Відомо, що це механізм за яким Україна купляла вугілля на біржі в Роттердамі, однак було воно насправді донецького походження. Критики схеми стверджували, що вона є джерелом надприбутків для олігарха Ахметова.

Створення ВАКС

До цієї теми також згадаємо, як було створено Вищий антикорупційний суд. Слід сказати, що цей процес не був швидким.

• Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт в червні 2018 року. Тоді його підтримали 315 народних депутатів та згодом підписав президент Петро Порошенко.
• У березні 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила імена 39 переможців конкурсу, 38 з яких за указом глави держави стали суддями ВАКС.
• Офіційно правосуддя цей орган почав здійснювали з 5 вересня 2019 року. І через декілька тижнів набули чинності зміни до закону "Про Вищий антикорупційний суд", якими було уточнено предметну підсудність.
• Окрім того, зауважимо, що у 2019 році під час створення ВАКС було визначено, що 4 мільйони гривень – тодішній базовий зарплатний фонд Вищого антикорупційного суду.