Найстрашніше вже позаду, або Чому українцям не варто боятися путінського "мы еще не начинали"

"Міць" і "сила" швидко закінчилася

Все, що росіяни насправді могли, вони на нас уже обвалили в лютому – квітні 2022 року. Багато просто стало невдячних, не всі хочуть пам'ятати ті по-справжньому страшні дні.

Радимо Це вже не дно, а пекло з чортами: російські пропагандисти перевершили самі себе

Під час підготовки до вторгнення рф не просто так туди-сюди пересувала війська вздовж наших кордонів. росіяни очевидно мали на меті приховати реальне місце зосередження тих чи інших своїх ударних угрупувань.

Тому, наприклад, так і вийшло, що в лютому 2022 року елітна 1-ша танкова армія збройних сил рф наступала взагалі на Суми, де було доволі небагато бійців ЗСУ і тероборони, і все вирішив стихійний народний опір.

Невідомий історії Герой буквально на декілька десятків хвилин випередив окупантів, знайшов спосіб роздати автомати всім охочим людям доброї волі в Сумах, і лише ця випадковість стримала танкові частини рф від подальшого просування на Полтавщину та Київ.

Або ж – наступ рашистів зі сторони білорусі на той же Київ. Пригадую, навіть в лютому 2022 року польські аналітики оцінювати, що на білоруській території зібралось максимум 15 – 17 тисяч "багнетів" армії рф. І це все виглядало швидше як воєнно-політична демонстрація, логічним фіналом якої мав стати, наприклад, остаточний "аншлюс" білорусі.

Але виявилось, що на білоруські полігони прибуло удвічі більше російських військових, і їх ціллю була саме атака на Київ.

Чому не вдався "Київ за три дні"

Тепер давайте поговоримо і про сам задум рашистів наступати на Київ. Схоже, планувальники генштабу збройних сил рф доволі специфічно прочитали книжку британського військового історика Ліддела Гарта про "асиметричні військові стратегії", котра так і починається з такого постулату – краще одразу атакувати столицю противника, щоб досягти ефекту раптовості та обвалу в стані противника.

Той факт, що декілька десятків гвинтокрилів рашистів змогли відносно безперешкодно долетіти до Гостомеля, може, скажімо так, свідчити про рівень вогневого впливу, який ворог вчинив проти засобів нашої ППО.

І тут теж нас врятувало лише диво – що артилеристи бригади Нацгвардії в Гостомелі були спритніші за російських десантників й одразу відкрили артилерійський вогонь на ураження. Що і зірвало початковий план ворога щодо захоплення аеропорту "Антонов". Бо далі, як виявилось, мала відбутись висадка російських десантників в аеропорту "Київ" у Жулянах, якраз там "літак Медведчука" знадобився як засіб загородження.

Ворог виявився наполегливим, буквально через короткий час в трикутнику Буча – Гостомель – Ірпінь пройшло через Чорнобиль російське угрупування мінімум в шість бригад.

І, окрім всього іншого, сам факт появи такого табуна орків на одній зі стратегічно важливих трас із Києва на захід, ймовірно, міг ускладнювати доставку нам додаткових партій західного озброєння, хоча б тих самих "Джевелінів" та NLAW. Приблизно з тією ж метою, до речі, орки регулярно атакували важливий залізничний вузол Коростень в березні 2022 року.

Про головне "Взяти Київ за три дні": ЗСУ вже прорідили лави окупантів на 64%

Варто пригадати й інші речі. Наприклад, за даними з відкритих джерел, станом на 12:00 24 лютого 2022 року уже було відомо про 40 загиблих українських військових. У той же день рашисти намагались висадити вертолітний десант навіть у Вишгороді. Просто наша ППО виявилась спритною, збила мінімум два вертольоти росіян типу Мі-35, це і примусило росіян відмовитись від висадки.

Вночі 26 лютого росіяни випустили ракету по шлюзу на Вишгородській ГЕС. Якби влучили – краще і не уявляти, що було б із самим Вишгородом, та, скажімо, Оболонню. Але, на щастя, наші ту ракету збили.

Вранці 27 лютого Залужний повідомляв, що наша ППО збила на підльоті до Києва "ракету, випущену з бомбардувальника Ту-22М3". Такий бомбардувальник може нести хіба що ракети Х-22 чи Х-32, що падали на Кременчук та Сергіївку. І уявіть, якби така ракета з боєголовкою в 1 тонну та швидкістю підльоту до цілі лише в декілька хвилин упала, скажімо, на ту саму Оболонь.

Свій максимум ракетного залпу – 30 крилатих ракет за один пуск – росіяни відстріляли 9 березня, по Яворівському полігону та околицях Львова. За деякими даними, під час першого удару по Україні 24 лютого 2022 року рф відстріляла усього 75 крилатих та балістичних ракет, і так орки самі проґавили момент, коли могли завдати по-справжньому "масований ракетний удар".

Не було б щастя, та нещастя допомогло

Можливо, окремого епосу після Перемоги заслуговуватиме те, як для оборонців столиці доставлялась західна зброя. Я думаю, що ви сильно здивуєтесь, що маленький та гордий Люксембург має свою армію. І ще більше здивуєтесь від того, що ця маленька та горда країна дала нам у березні NLAW та пів сотні мільйонів євро на екстрені заходи з обороноздатності.

Або той же Макрон, який у березні 2022 року однією рукою вів регулярні телефонні перемовини з путіним, а іншою присилав нам протитанкові ракетні комплекси Milan. Як-то кажуть, слово та ПТРК краще, аніж просто слово.

А коли вербалістика для путіна перестала мати хоч якусь вагу, тоді Макрон і почав давати нам САУ CAESEAR – артустановки хороші, але й дорогі, і в умовах розвитку ЗСУ в форматі мирного часу ми б навряд чи колись змогли купити такі самохідні гаубиці.

До теми Ядерна кнопка та деменція путіна: чи варто боятися погроз господаря кремля

Залізяччя має властивість закінчуватися

Першим про "закінчення ракет у росіян" ще в березні заявив насправді Генеральний штаб ЗСУ, якщо точніше – 4 березня 2022 року. Щоправда, там формулювання в оригіналі звучало так: "Для здійснення ракетних ударів по об'єктах на нашій території російські загарбники використали майже весь боєзапас ракет комплексу "калібр", що призначався для наступальної операції в Україні".

Але буквально за два тижні, 18 березня, той же Генштаб ЗСУ заявив, що рф перевела виробництво тих самих "калібрів" на три зміни.

Саме у березні – квітні росіяни фактично почали розконсервацію своєї бронетехніки радянського виробництва. Якщо точніше, в кінці березня вперше з'явилась інформація про початок розконсервації раритетних Т-62, а в квітні-травні уже "замелькали" БМП-1 та БМП-2 рідкісних модифікацій, що явно до цього стояли на складах зберігання.

У тих самих Т-62 є одна суттєва вада, про яку мало хто задумується – як екіпажі для них підбирають орків вікової категорії 55 – 60 років, щоб не морочитись із перенавчанням. І, схоже, рашисти при цьому не розраховують, що їхні "раритетні" екіпажі архаїчних Т-62 можуть під час бою буквально "склеїти ласти", бо вік і здоров’я не ті.

Видихніть і вірте в Перемогу

Схоже, що саме наприкінці березня і відбулась та сама "тотальна мобілізація" рф у військовому та ідеологічному планах. Після того, як окупанти були вимушені забратись геть з-під Києва, Чернігова та Сум під постійними ударами ЗСУ.

Просто наше суспільство того не помітило, бо занадто захопилось обговоренням параметрів можливих мирних домовленостей, досягнутих на зустрічі в Стамбулі, що минула у форматі "сторони домовились домовлятись". Тому тепер так і виходить, що "пасіонарні" громадяни "накручують" своїх довірливих співвітчизників, лякаючи тим, що й так уже відбулось.

Так, у путіна є лукашенко, який регулярно постачає снаряди калібру 152 міліметри та інші боєприпаси для окупантів на сході України. Так, рф ще має певний запас тягачів МТ-ЛБ, якими може оснастити свої мотострілецькі частини (хоча, схоже, запас своїх БМП-1 та БМП-2 на консервації рашисти вичерпали і таки профукали).

Зверніть увагу Поки росіяни вірили в українців-ассасинів, їх перетворили v zомбі й без лабораторій

Ті самі літаки А-50, які зараз начебто намагаються "змалювати" нашу ППО під час польотів над білоруссю – даруйте, але саме такі літаки росіяни використовували, щоб керувати нічними бомбардуваннями Києва. І, як бачите, особливого успіху не досягли.

Наш ворог і досі сильний. Тому міністр оборони Резніков і поставив таку часову рамку, що перемога можлива або 1) наприкінці 2022 року, або 2) на початку 2023 року. Але пік військових можливостей рф був саме наприкінці лютого – на початку квітня 2022 року, і цей пік для росіян уже минув.

Як показують підрахунки на основі відкритих джерел, "примусова мобілізація" на тимчасово окупованому Донбасі (приблизно 14 тисяч осіб на місяць) у росіян відбувається куди успішніше, аніж на території самої рф (майже 10 тисяч осіб на місяць).

Цілком можливо, що ближній, котрий накручує можливістю чергової "страшної військової загрози" від рф, насправді бажає добра. Але схоже, що із категорією добра в поточних умовах кожному доведеться визначатись індивідуально. І заходити при цьому з такої траєкторії.

Є така техніка – сприймати війну не лише як екзистенційну загрозу, але і як особистий виклик. Якщо на фоні затяжної війни почали проявлятись якісь гострі проблеми особистого характеру, що в тому числі роблять менш стійким до новин "військового" характеру – значить, час суттєво коригувати свою поведінку.
І найкращим терапевтичний ефект буде тоді, коли визначитись з відповіддю на питання – в якості кого зустрічати нашу Перемогу.

Актуальне – окупанти втішають себе байками про "знищення" HIMARS: дивіться відео