Ядерна зброя у Фінляндії та Швеції: чому НАТО вже не боїться "червоних ліній" Кремля

Коли стало відомо, що Фінляндія та Швеція збираються вступити в Альянс, Кремль усіма силами намагався пояснити росіянам, що вступ цих двох країн не підпадає під "розширення НАТО", якому вони нібито протистоять в Україні. Мовляв, це зовсім інша ситуація, а самі фіни та шведи нібито пішли з росіянами на певні домовленості. Однак, кількома місяцями пізніше стало остаточно зрозуміло, що думка Кремля у цьому питанні абсолютно нікого вже не цікавить.

До речі Шойгу привиділось, що військ НАТО на кордоні Росії стало у 2,5 раза більше

Фінляндія та Швеція не проти ядерної зброї

Прем'єрку Фінляндії Санну Марін запитали, чи буде її країна розміщувати на своїй території ядерну зброю у мирний час, після того, як країна вступить до Альянсу. Марін заявила, що її країна не хоче "зачиняти будь-які двері" та встановлювати попередні умови для членства, допоки країна офіційно не стане членом НАТО.

Політика Фінляндії полягає у тому, щоб не робити жодних національних виключень. Це означає, що вони не роблять ніяких попередніх зобов'язань, щодо розміщення будь-яких типів зброї, баз тощо. Швеція також сьогодні наближена до цієї позиції. Вони не просто фундаментально переглянули свою нейтральність, вони детально переглянули підходи до своєї безпеки,
– пояснив в ексклюзивному коментарі 24 каналу міністр закордонних справ України у 2014 – 2019 роках Павло Клімкін.

При цьому, Швеція у цьому питанні повністю поділяє позицію Фінляндії. Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерсон заявив, що для його країни цілком природно спільно діяти у таких питаннях та мати однакову формулу дій.

Проведення червоних ліній ще до того, як ми станемо членом, тільки створює перешкоди та непорозуміння, 
– заявив Крістерсон.

Цікаво, що подібні заяви пролунали саме тоді, коли до повноцінного вступу цих країн до НАТО залишилися лічені тижні. Адже саме по собі розміщення ядерної зброї, навіть у країнах НАТО не є поширеною практикою.

Зверніть увагу! На сьогодні серед членів НАТО є всього три країни, які мають власну ядерну зброю: США, Велика Британія та Франція.

Проте в НАТО існує програма зі спільного використання свого ядерного арсеналу – Nuclear Sharing. Головним прикладом такого розміщення чужої ядерної зброї є Німеччина. Американці розмістили там частину свого ядерного арсеналу ще під час Холодної війни.

Росія в оточенні країн НАТО / Карта Council on Foreign Relations

Водночас сам факт наявності ядерних зарядів не має такого великого значення. Перш за все, мовиться йде про ракети-носії, літаки, кораблі, підводні човни або будь-яку іншу спецтехніку, що потенційно може використовуватися для доставки ядерних снарядів.

Згодом значного поширення ядерного арсеналу, навіть серед країн-членів НАТО, майже не відбувалося. Однак, російська агресія та постійні погрози Кремля застосувати ядерну зброю проти України або країн Заходу, знову зробили це питання актуальним.

Польща теж хоче отримати американську ядерну зброю

Сьогодні Польща вже відкрито заявляє, про своє бажання приєднатися до натівської програми спільного використання ядерної зброї. Президент Анджей Дуда публічно закликає до цього американців.

Проблема перш за все в тому, що у нас немає ядерної зброї. Немає жодних ознак того, що найближчим часом ми, як польська сторона, повинні мати її у своїй компетенції. Завжди є потенційна можливість брати участь у програмі Nuclear Sharing. Ми поговорили з американськими лідерами про те, чи розглядають Сполучені Штати таку можливість. Тема відкрита, 
– заявив Анджей Дуда.

Процес прийняття такого рішення може затягнутися на довгі роки, однак сам по собі цей прецедент вже свідчить про те, що росіяни своїми нескінченними погрозами, фактично, порушили світову тенденцію на нерозповсюдження ядерної зброї. При цьому, саме проти Польщі направлений великий шквал агресивної риторики російських пропагандистів, тож цілком природньо, що поляки хочуть запобігти агресії з боку Росії.

Якщо подивитися останні опитування в Росії, разом з нами, поляків називають тими, кого росіяни не люблять, навіть у сенсі суб’єктивного сприйняття. Поляки це розуміють, тому вони готові послідовно допомагати Україні і розглядають ядерну зброю та її розміщення як фундаментальний елемент своєї безпеки,
– наголошує Павло Клімкін.

Отже, будь-яка країна, що сьогодні перебуває поруч з Росією та при цьому є членом НАТО, з міркувань власної безпеки, може вимагати від Альянсу такого собі ядерного підсилення, яке б зіграло роль додаткового запобіжника від ймовірної агресії з боку Росії.

Водночас окрім самої ядерної зброї, за програмою Nuclear Sharing, країна-учасник також отримає підсилення американського контингенту на своїй території, що буде супроводжувати та охороняти ядерний арсенал.

Також США передадуть і додаткові системи захисту, зокрема, системи протиракетної оборони.

Росіяни добилися розширення НАТО

Однією з головних цілей так званої "спецоперації" Росії проти України було саме недопущення розширення НАТО. Втім, як тільки з’ясувалося, чого варта російська армія на полі бою, а небезпека яку несе Росія стала повністю очевидна, НАТО навпаки отримав  друге дихання.

До повномасштабного вторгнення в Україну, навіть серед давніх країн-членів цієї організації велися дискусії, щодо доцільності участі у цьому Альянсі та загалом, військових витрат у мирній Європі. Після 24 лютого все стало на свої місця.

Коли Фінляндія та Швеція оголосили про намір вступити в НАТО, Росія вперше намагалася погрожувати цим країнам та навіть нагнітала ситуацію на кордоні. Однак фіни та шведи це просто проігнорували.

В той момент, коли для Кремля стала очевидна незворотність цього процесу, з вуст російських чиновників понеслися нові "відмазки". Спершу голова МЗС Росії Сєргєй Лавров заявив, що нібито вступ цих двох країн був очевидним та планувався давно, хоча насправді суспільна підтримка вступу до НАТО в самих Фінляндії та Швеції до кінця 2021 року була доволі низькою. Таку ідею підтримували всього близько третини населення.

До речі, США 2 листопада схвалили дозвіл на потенційний продаж Фінляндії зброї. Мовиться про керовані реактивні системи залпового вогню та супутнє обладнання й послуги. Вартість цього озброєння становить близько 535 мільйонів доларів.

Раніше уряд Фінляндії просив США продати їм 150 РСЗВ GMLRS, M30A1 або M30A2, а також 250 систем M31A1 Unitary або M31A2 Unitary. Також в пакеті є послуги групи забезпечення якості, транспортування та супутні елементи програмного й матеріально-технічного забезпечення.

На цілком очевидне питання про те, куди поділася "червона лінія" росіян про не розширення НАТО, у Кремлі заявили, що нібито Швеція та Фінляндія зобов'язалися не розміщувати на своїй території військові бази НАТО. Проте, як ми бачимо сьогодні, це чергова вигадка Росії, а Швеція та Фінляндія розглядають розміщення не лише військових баз, а й ядерного арсеналу Альянсу.

Що Швеція та Фінляндія можуть запропонувати НАТО / дані Council on Foreign Relations станом на листопад 2021

По Кремлю б'ють навіть розмови про ядерну зброю

Кремль та його головний "геостратег" Владімір Путін отримує черговий удар від НАТО та Заходу в цілому. Адже це фактично демонструє його профнепридатність у досягненні тих цілей, які він закладав як в агресію проти України, так і в боротьбу проти Заходу.

У такому випадку росіяни публічно оголосять про розміщення ядерної зброї ближче до кордонів НАТО, у Кенінгсбергському регіоні, який вони називають Калінінградом. Напевно, ядерна зброя там вже є, але вони, скоріш за все, розмістять там додаткові засоби доставки: крилаті або гіперзвукові ракети, літаки та зокрема додаткові військові бази,
– припускає Павло Клімкін.

Втім, ще минулого року Путін всіляко намагався заблокувати надавання Україні систем ППО, мотивуючи це тим, що нібито їх можна використати для ударів по території Росії та навіть рахував підльотний час ракет з Харкова до Москви.

Сьогодні ж цю мантру про підльотний час Кремль навіть соромиться використовувати. По-перше, з їхньою думкою, схоже перестають рахуватися, а по-друге, мова вже починає йти не про звичайні ракети, які може запускати Україна, а про ядерні, які можуть стати на озброєння до двох новоспечених членів НАТО.