Укр Рус
8 серпня, 10:17
6

Хто привів ХАМАС до влади у Палестині

Основні тези
  • Перемога ХАМАС у 2006 році була результатом протестного голосування проти корупції, а не підтримки ісламістських гасел.
  • Після виборів ХАМАС силою захопив владу в Газі, що ускладнило політичну ситуацію і сприяло посиленню радикального крила всередині організації.
  • Ізраїльські дії та арешти політиків ХАМАС посилили напругу та радикалізацію, що призвело до розколу між ХАМАС і ФАТХ та фактичного розділення на два анклави: Сектор Гази та Західний берег під різними контролями.

Хочу детальніше розібрати тезу "Мені щиро шкода палестинців, але вони обрали ХАМАС і отримують за це наслідки. Немає поганого чи хорошого вибору. Є вибір і його наслідки".

Як ХАМАС прийшов до влади у Палестині?

Наскільки люди відповідальні за свій демократичний вибір? Це питання актуальне не лише для Близького Сходу. Про це пише Ігор Семиволос, інформує 24 Канал.

Читайте також Обговорювали 10 годин: Ізраїль ухвалив план військового захоплення Гази, військові проти

Україна – класичний приклад голосувань, де виборці обирали президентів, політичні партії, депутатів від округів, спираючись на все що завгодно, тільки не на розум. Останній варіант – "хоч посміємося" – чого вартий. А обрання Януковича? Що, серед моїх читачів немає виборців Януковича? Чим ви думали і про що?

Добре, це такий ліричний відступ. Тепер поговорімо про обрання ХАМАС у 2006 році і наскільки релевантна теза, що люди в Газі відповідальні за все, що робить ця організація. Щоб не було уявлення, мовляв, я реконструюю реальність, ось вам стаття Олександра Богомолова та Ігоря Семиволоса від 2006 року "Зелені плоди демократії", де ми детально описали причини і можливі наслідки перемоги ХАМАС на парламентських виборах. Наведу лише одну цитату: "Перемогу на виборах ХАМАС принесли зовсім не голоси переконаних ісламістів, а помірковані та цілком світські виборці, які нарешті вирішили провчити корумпованих чиновників".

Серед інших причин перемоги ХАМАС ми визначили такі:

  • патерналізм і неспроможність швидко розв'язати поточні проблеми палестинського суспільства, 

  • успішна соціальна політика ХАМАС, 

  • продовження окупації тощо. 

Не буду переказувати далі, можете перейти за посиланням і прочитати самі. Там є дискусія про визнання Ізраїлю всередині палестинського суспільства, пропозиції перемир'я (гудна) між ХАМАС та Ізраїлем на 15 – 50 років і надії на політичну трансформацію ісламістського руху через набуття влади.

Ми маємо перевагу, на відміну від авторів статті 2006 року, і знаємо, що було далі. Я дам вам коротку хронологію цього. Уряд Ісмаїла Ганії був сформований 29 березня 2006 року, і він складався з технократів та членів ХАМАС. Переговори про уряд національної єдності провалилися через принципові розбіжності, зокрема щодо визнання ОВП (ФАТХ) єдиним представником палестинців на міжнародній арені.

Зауважте Перша країна ЄС заборонила продаж зброї Ізраїлю, підтримуючи Палестину

З боку США, Ізраїлю та ЄС були запроваджені санкції. У березні 2006 року Ганія відвідує Москву, де в переговорах із Володимиром Путіним зазначає, що ХАМАС перегляне підписані угоди і залишить лише ті, що відповідають палестинським інтересам, зокрема створення держави в кордонах 1967 року зі столицею в Єрусалимі та звільнення палестинських в'язнів. 

У червні 2006 року відносини між ФАТХ і ХАМАС продовжують погіршуватися на тлі спроб останніх підпорядкувати собі палестинські сили безпеки, які складалися з кількох підрозділів, таких як превентивна служба безпеки, цивільна поліція та інші, що фінансувалися та координувалися за підтримки міжнародних донорів. Більшість їхніх керівників були лояльними до президента ПНА Махмуда Аббаса та ФАТХ.

Після невдачі ХАМАС створює свої поліцейські сили, так звані Виконавчі сили безпеки (Executive Force), у Секторі Гази. Ця структура мала складатися з лояльних до ХАМАС бійців, включно з членами їхнього військового крила – бригад Ізз ад-Дін аль-Кассам. 

Мета полягала в тому, щоб створити паралельну силову структуру, яка б підпорядковувалася уряду ХАМАС і могла протистояти впливу сил безпеки ФАТХ. Махмуд Аббас, як президент ПНА, заявив, що створення Виконавчих сил безпеки є неконституційним, оскільки, за палестинським законодавством, президент має верховний контроль над усіма силами безпеки. Аббас і ФАТХ розцінили дії ХАМАС як спробу узурпації влади та створення паралельної армії. 

У відповідь ФАТХ посилив контроль над своїми силами безпеки на Західному березі та в Газі, що призвело до зростання напруги. У червні починаються перші зіткнення між палестинськими силами безпеки та хамасівськими підрозділами.

Слід зазначити, що серед хамасівських політиків на той момент виокремилася поміркована група, яка закликала до припинення конфронтації, визнання усіх угод Осло та Ізраїлю. Зі зростанням ескалації конфлікту їхні голоси ставали дедалі вагомішими.

Як посилилося радикальне крило ХАМАС?

Радикальна частина ХАМАС 25 червня 2006 року захоплює ізраїльського солдата Гілада Шаліта через тунель на кордоні з Газою. Це призводить до операції Ізраїлю "Літній дощ" у секторі Газа, що посилює напругу в регіоні. Ізраїль здійснює масові арешти палестинців, включно з членами парламенту та уряду від ХАМАС. 

Зокрема, в ніч на 29 червня 2006 року Ізраїль заарештував десятки представників ХАМАС на Західному березі Йордану, серед яких було 8 міністрів уряду Ганії та понад 20 членів Палестинської законодавчої ради (парламенту). Серед заарештованих були такі ключові фігури, як міністр фінансів Омар Абдель-Разік, міністр освіти Нассереддін аш-Шаєр та інші високопосадовці. 

Ці арешти Ізраїль обґрунтовував звинуваченнями у терористичній діяльності та причетності до викрадення Шаліта. 

За дивним збігом обставин, більшість заарештованих парламентарів та посадовців належали до поміркованих політиків, що, своєю чергою, посилило радикальне крило ісламістів. Арешти відбувалися й надалі. Загалом було заарештовано до 40 палестинських парламентарів.

Спроби досягти перемир'я докладалися, але вони були дуже хиткими. У червні 2007 року ХАМАС порушує перемир'я та розпочинає наступ у Секторі Гази. До 13 червня сили ХАМАС захоплюють ключові об'єкти ПНА, включно з резиденцією Махмуда Аббаса. 14 червня весь Сектор Гази опиняється під контролем ХАМАС. 14 червня 2007 року Махмуд Аббас оголошує про розпуск уряду національної єдності та вводить надзвичайний стан. 

Ісмаїла Ганію офіційно усувають з посади прем'єр-міністра, а на Західному березі Йордану формується новий уряд під керівництвом Салама Файяда. ХАМАС відкидає це рішення, заявляючи, що Ганія продовжить керувати урядом у Секторі Гази. Це призводить до фактичного розколу ПНА на два анклави: 

  • Сектор Гази під контролем ХАМАС;

  • Західний берег під контролем ФАТХ.

Про що свідчить ця історія?

По-перше, ХАМАС перемагає не під ісламістськими гаслами, а під антикорупційними. Це було протестне голосування. 

По-друге, ХАМАС силою захоплює владу в Газі, тому теза, що це вибір палестинців і вони за це мають страждати, є маніпулятивною. 

По-третє, Ізраїль усіляко сприяв посиленню радикального крила ХАМАС для стимулювання розколу.

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.