Як російська шпигунка пробралася до кіл НАТО в Італії: розслідування Bellingcat

26 серпня 2022, 10:26
Читать новость на русском

Джерело:

Bellingcat

російські агенти ГРУ працюють під прикриттям у багатьох країнах світу, використовуючи підроблені документи та вигадані історії життя, щоб здобувати найсекретнішу інформацію. Одна з них – Ольга Колобова, яка десятки років, прикриваючись трагічною долею, підбиралася до кіл НАТО та впливових політиків.

Розкрити росіянку вдалося завтяки розслідуванню Bellingcat, Der Spiegel, The Insider і La Repubblica. Журналісти працювали над ним 10 місяців, аби зрештою встановити справжню особу загадкової Марії Адели.

Важливо "Офіційно демілітаризований": українські захисники ліквідували капітана спецназу ГРУ

Всі дані журналісти отримали з:

  • відкритих джерел,
  • загальнодоступних архівів,
  • даних FOIA з Перу,
  • витоку російських баз даних,
  • інтерв'ю з людьми, які, нічого не підозрюючи, подружилися з російським шпигуном.

Створення легенди Марії Адели

Як пишуть журналісти-розслідувачі Bellingcat, 8 серпня 2005 року відділ реєстрації актів цивільного стану у Лімі, Перу, отримав заявку на реєстрацію нового громадянина. Майбутня громадянка заявила, що її звуть Марія Адела Куфельдт Рівера, а її адвокати представили свідоцтво про народження з реєстру актів цивільного стану приморського міста Кальяо.

Цікава деталь! Свідоцтво про народження було датоване 1 вересня 1978 року та містило порядковий номер 1109 у записі про народження Перу за той рік.

Відповідно до листа з Перуанського реєстру цивільних осіб, який перевірив Bellingcat, цивільний службовець, який займався справою, призупинив розгляд заявки. Він запросив додаткові докази фактичного народження Марії Адели. І тоді її адвокати надали додатковий документ: свідоцтво про хрещення з парафії Крісто Ліберадор в Кальяо.

Відповідно до церковного документа, немовля Марія Адела народилася 1 вересня 1978 року, а хрестили її через два тижні, 14 вересня 1978 року. Однак священник одразу ж сказав, що документ фейковий, бо сама церква була заснована в 1987 році. Тобто через дев'ять років після того, як відбулося передбачуване хрещення Марії Адели.

Однак російські спецслужби це не зупинило і вони надалі продовжили створювати легенду Марії Адели. Згідно з нею:

  • Вона була коханою дитиною батька-німця та матері-перуанки, і народилася в Кальяо, Перу. Її мати-одиначка подорожувала з маленькою Марією Аделою до радянського союзу в 1980 році, щоб відвідати Олімпійські ігри в Москві.
  • Однак її мати отримала екстрене повідомлення з Перу, яке вимагало від неї терміново повернутися додому – і залишила маленьку Марію Аделу на піклування радянської сім'ї. Її мати так і не повернулася, а Марія Адела виросла в росії, маючи складні стосунки як з прийомною матір'ю, так і з батьком, який, як вона розповідала людям, жорстоко поводився з нею в дитинстві.
  • У жовтні 2011 року вона переїхала до Парижа. Невдовзі після того вона зареєструвала власну торгову марку ювелірних виробів у Франції під брендом Serein.
  • Згодом вона одружилася на чоловіки, друзі якого називають цей шлюб фіктивним. За декілька років він помер, а вона, навіть не відвідавши його похорон, залишилася вдовою.


шпигунка зі своїм чоловіком / Фото Bellingcat

Ймовірно, це був початковий етап довгострокового плану ГРУ щодо використання свого нелегального шпигуна як самодостатньої бізнес-леді та світської левиці. Таким чином вона мала прикриття на наступні роки, коли намагалася отримати доступ до вищих ешелонів Об'єднаного командування збройних сил НАТО в Неаполі, Італія,
– зазначили розслідувачі.

Ще одна важлива деталь! Примітно, що внутрішній російський паспорт, виданий Марії Адели належав до серії, яку ГРУ видало для внутрішніх паспортів щонайменше шести інших шпигунів ГРУ, включаючи офіцера, обвинуваченого в отруєнні болгарського виробника зброї Еміліана Гебрева, та іншого офіцера, причетного до отруєння Сергія Скрипаля.

Як росіянка потрапила до кіл НАТО

Саме в Неаполі припав пік кар'єри Марії Адели як російської шпигунки-нелегала. Протягом наступних трьох років вона стала невід'ємною частиною місцевої соціальної сцени. Вона відкрила бутик ювелірних виробів і предметів розкоші, і зрештою стала секретарем благодійної організації, в якій також брали участь члени командного центру НАТО в Неаполі.

Хоча Марія Адела, безсумнівно, мала прямий особистий доступ до багатьох офіцерів НАТО та ВМС США в Неаполі, незрозуміло, чи мала вона колись фізичний доступ до бази НАТО.


росіянка стала секретарем благодійної організації / Фото Bellingcat

Ким насправді є Марія Адела

У 2018 році фіктивна Марія Адела прилетіла до Москви. Однак цього разу вона подорожувала за новим, третім російським паспортом. У цьому паспорті, як і в попередніх двох, був номер із партій, присвоєних ГРУ.

Наприкінці 2021 року Bellingcat та його партнери по розслідуванню встановили очевидну на той час приналежність Марії Адели до ГРУ. Це здогадки підтверджували такі факти:

  • особа з таким іменем і датою народження не існувала в жодній російській (поточній) базі даних,
  • їй видали принаймні 3 паспорти – 1 внутрішній і 2 закордонні – із серії, якою користувалися багато інших відомих офіцерів ГРУ,
  • її прихована особа була особою змішаного походження, народженою в Південній Америці – що було улюбленою передісторією як для служби зовнішньої розвідки росії, так і для нелегалів ГРУ.

За допомогою соцмережі "Одноклассники" журналісти встановили, що Марія Адела – Ольга Колобова. фотографії з її соцмереж збігаються з тими, які використовувала Марія Адела.


Фото із соцмереж збігаються / Фото Bellingcat

Місія успішна чи провалена

Розслідувачі зазначили, що майже десятирічна служба Ольги Колобової є незвичайною порівняно з іншими відомими випадками російських шпигунів з кількох причин. Одним із них є самовільне припинення її місця дислокації.

Це залишає відкритим питання, сприйняло ГРУ її перебування в Європі як успіх чи провал. Під час свого розгортання Колобова багато подорожувала під виглядом відвідин виставок і друзів по Європі, Бахрейну і, можливо, Таїланду. Ця здатність сама по собі могла бути корисною для ГРУ,
– констатували у Bellingcat.

Разом з тим немає жодних доказів того, що західні контррозвідувальні служби чи власна служба внутрішньої безпеки НАТО знали про присутність російського військового шпигуна.

The Insider і Der Spiegel звернулися до Ольги Колобової за її коментарями у телеграм і через електронну пошту, але вона не відповіла. Der Spiegel також звернувся за коментарями до речника НАТО. На момент преси офіс НАТО не відповів.

Зауважимо, що сам Христо Грозєв назвав розслідування одним з найскладніших і найбільш сюрреалістичним з якими йому коли-небудь доводилося працювати.

СБУ викрила агентурну мережу ГРУ росії, до якої входив нардеп Деркач: дивіться відео