У російських катівнях свят не існує: що Україна робить, аби повернути всіх полонених

У російських катівнях новорічних свят не існує. Поки інші підбиватимуть підсумки минулого року і складатимуть плани на новий, українці у полоні продовжуватимуть рахувати дні неволі. Для когось з них це буде перший Новий рік у ворожому полоні, для когось – третій чи навіть одинадцятий. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

До теми Замість ложок використовували кістки, – азовець "Фрутті" про умови в полоні

Українські військовополонені й незаконно утримувані Росією цивільні щоденно стикаються з жорстоким поводженням. Згідно з даними ООН, понад 95% українських військовополонених зазнали тортур в Росії, що є воєнним злочином. Це грубе порушення міжнародного гуманітарного права і Женевських конвенцій. Україна кричить світові про це ще з 2014 року, і світ має безліч доказів.

Фактично зараз діють "Московські конвенції", які дозволяють страти, тортури над військовополоненими, ураження електричним струмом, сексуальне насилля, а також вбивства цивільних.

На міжнародних зустрічах я постійно порушую це питання, попереджуючи інші країни про небезпеку ігнорування таких порушень не лише для нас, українців, а й для усього світу. Диктаторські режими дивляться на реакцію міжнародної спільноти на дії Росії в Україні, роблять висновки та будують плани.

Страти полонених сягнули жахливих масштабів

У 2024 році страти українських військовослужбовців, які потрапили в полон, набули жахливої систематичності. Зі 177 відомих випадків розстрілів військовополонених 109 зафіксовано цьогоріч! Це системна політика Росії, що толерується вищим керівництвом країни-терориста.

На мій погляд, одна з цілей страт – показати зневагу до системи міжнародного гуманітарного права. Показати, що жодні домовленості не працюють і пора змінювати їх на свій лад.

Цьогоріч моніторингова місія ООН вперше зафіксувала у своїх документах факт страти українських військовополонених. Примітно, що частина доказів отримана від самих росіян, які відкрито публікують відео страт у мережі, не приховуючи своїх злочинів.

Ми не можемо допустити, щоб воєнні злочини Росії залишилися безкарними. Необхідно продовжувати фіксувати кожне порушення, аби окупанти були притягнуті до відповідальності.

Українці гинуть у російському полоні

Українці гинуть не лише при потраплянні в полон, а й під час перебування в ньому. З початку повномасштабного вторгнення в Україну повернули 184 тіла загиблих у полоні українців, серед яких і тіла цивільних, за даними Координаційного штабу. Справжня кількість загиблих може бути значно вищою.

Важливо Пережили тортури та знущання: який вигляд мають звільнені з російського полону азовці

Так, Росія досі не повернула тіло Вікторії Рощиної, незаконно утримуваної Росією цивільної журналістки. Про її смерть стало відомо у жовтні, однак російська сторона відмовляється повідомляти чому молода 27-річна жінка померла. Батько Вікторії так і не дочекався доньки, а тепер навіть не має можливості попрощатися з нею і похоронити.

Історичні результати у поверненні українців з полону

Як і попередні роки, так цього року держава робить все можливе і неможливе, щоб повернути українців з російської неволі. 4 пункт Формули миру президента України передбачає саме це завдання, і як омбудсман України я за неї відповідаю. Над поверненнями наших полонених захисників і захисниць та цивільних працює команда Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненим, до якого входжу я та мій представник у секторі безпеки і оборони.

Завдяки зусиллям держави, наших міжнародних партнерів, громадськості наразі Україна повернула з російського полону 3 767 українців, з яких 168 цивільних. Це історичні результати. За кожною цифрою стоять врятовані життя та щасливі родини.

Кожен та кожна, хто залишається у полоні, продовжує чекати на повернення додому, попри брехню росіян, що нібито вони нікому не потрібні. На День Незалежності у 2024 році, під час обміну військовополоненими, звільнений оборонець показав маленький синьо-жовтий прапорець. Він його зберігав у полоні, попри всі ризики. Український прапор – символ надії, яка стала реальністю.

Кожен обмін – це ціла спецоперація. Не можна бути впевненим у жодних домовленостях до моменту, поки людина не зробить перший крок на українській землі. Щиро вдячний усім країнам та організаціям, які допомагають у цій справі – публічно чи непублічно.

Однак найбільшим рушієм у процесах обмінів є українські військовослужбовці. Проведення Курської операції значно активізувало процес обмінів – вперше я почув ініціативу з російської сторони. Ми змогли зрушити процес повернення засуджених Росією військовополонених і тих, про кого росіяни навіть не хотіли говорити. Вкотре висловлюю щиру вдячність нашим захисникам і захисницям, які зі зброєю в руках поповнюють обмінний фонд.

Щодо незаконно утримуваних цивільних ситуація продовжує залишатися надскладною. Росіяни розуміють, що кожний звільнений цивільний – це свідок їхніх жахливих злочинів. У червні 2024 року вдалося провести історичне повернення 10 цивільних громадян України, яких роками утримувала Росія.

Серед них – Наріман Джелял, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, якого утримували з 2021 року. Наразі він став голосом усіх, хто досі залишається в неволі, адже не з чуток знає про те пекло: "Російська тюрма – це досвід, який я не хочу нести з собою далі".

Завдання на 2025 рік

У 2025 році завдання для України залишається незмінним – повернути кожного і кожну з російського полону, незаконного утримання і депортації. Ми прагнемо до проведення обміну військовополоненими за принципом "всіх на всіх". Напрацьовується низка рішень.

Зі свого боку, я продовжуватиму комунікацію щодо гуманітарних питань з уповноваженою з прав людини у Росії Тетяною Москальковою, зокрема щодо передачі списків військовополонених і незаконно утримуваних цивільних, а також обміну листами.

Важливо, аби продовжувалася практика передачі посилок до військовополонених так, як це відбулося напередодні Різдва. Тоді вдалося передати 1500 пакунків з теплим одягом та іншими необхідними речами.

Також продовжуватимемо наполягати на здійсненні моніторингових візитів російської уповноваженої з прав людини до місць утримання українських військовополонених. Після таких візитів, що були у цьому році, повернені з полону відзначали певне покращення умов.

Читайте також На фронті перед росіянами постала дилема

Оскільки у 2024 році російська сторона так і не створила змішану медичну комісію, на відміну від України, то в новому році ми продовжуватимемо наполягати на тому, аби вона була створена. Це необхідний крок для репатріації тяжкопоранених й тяжкохворих військовополонених, які є першою пріоритетною категорією на повернення, другою – є жінки відповідно до Женевських конвенцій.

Також ми наполягаємо на принципі справедливості: ті, хто перебуває у полоні найдовше, повинні бути звільнені в першу чергу. На останній зустрічі з уповноваженою з прав людини у Росії російська сторона підтримала таку пріоритетність висловлену мною – наскільки це відповідатиме дійсності стане зрозуміло у 2025 році.

Боротьба за звільнення наших людей триватиме доти, поки не буде звільнений з російської неволі останній українець чи українка. Попри всі труднощі, ми повертаємо своїх людей додому.

Кожен може стати голосом полонених – ділитися інформацією з іноземцями, закликати їх допомагати нам, вимагати від МКЧХ відвідування українців у російському полоні.

Окремо звертаюся до рідних військовополонених, осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і цивільних заручників – не втрачайте віри. Ми працюємо для повернення ваших рідних щодня. Повернемо кожного і кожну!